LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль детоксикації та лазеротерапії в комплексній профілактиці гнійно-запальних ускладнень кесарського розтину у породіль групи ризику

застосовувати сперматозоїдний тест і реакції, які визначають концентрацію в сироватці крові СМП. Для діагностики глибини ендотоксикозу доречними є тестові реакції, направлені на визначення параметрів антитоксичної резистентності клітин крові, сумарної токсичності крові та інтерстиційної рідини.

Достовірність отриманих даних забезпечується, у такому випадку, порівнянням із номограмами показників ЕІ для породіль Тернопільської субпопуляції.

За умов зниження параметрів імунограми при вираженій ендогенній інтоксикації, у породіль групи ризику, котрі перенесли ОКР, рекомендуємо до базисних заходів профілактики додатково призначати лазеротерапію та ентеросорбцію. При цьому оптимальною є наступна програма:

  • Починаючи з найближчого післяопераційного періоду, лазеротерапію здійснювати в такий спосіб:

Породіллі в ліжку зняти пов'язку. Змочити післяопераційну рану 3% розчином перекису водню і не просушуючи, опромінити лазером. Передню черевну стінку в проекції правого та лівого кута дна матки (приблизно в ділянці пейсмейкера) опромінювати лазерними променями апарату "Ліка-2" з довжиною хвилі 820 нм, густиною потужності на опромінюваному об'єкті 50 мВт/см2 у безперервному режимі. Лазерний промінь спрямовувати перпендикулярно до сагітальної і під кутом 45 до горизонтальної площин. Цю процедуру, починаючи з 2 доби після операції, здійснювати щодня протягом 3-4 хв, на курс лікування 6-8 опромінень. Крім того, доцільно опромінювати область післяопераційного рубця (по 1 хв в середній та латеральних частинах) та навколопупкової ділянки (1 хв) перпендикулярно до шкіри. Загальна експозиція 10-12 хв. Відстань від джерела випромінювання до об'єкту 1-2 см.

Найбільш оптимальна експозиція 10 хв (по 1 хв на одне поле опромінення в області післяопераційного рубця і по 3 хв в області проекції дна матки).

Розчином перекису водню обробляти безпосередньо перед опроміненням ділянки, що дозволяє запобігти його висиханню (по 3-5 мл на кожне поле).

  • З моменту діагностики адекватної перистальтики призначати ентеросорбент "Карбовіт" по 15 г двiчi на день (о 700 та о 2300 год) протягом 4-5 днiв. Перед вживанням порцію препарату залити водою, добре перемішати і випити, надмірно запиваючи водою.

Прийом ентеросорбенту неодмінно повинен супроводжуватися його адекватною евакуацiєю з травного каналу, що досягається корекцiєю дiєти, застосуванням пероральних проносних засобiв чи призначенням очисної клiзми (як правило, на 2 добу пiсля операцiї). Потрібно добиватися щоденного стiльця. Призначати ентеросорбент за умови достатнього рiвня об'єму циркулюючої крові.

Протипоказами для призначення лазеротерапії є: злоякісні та доброякісні пухлини, ДВЗ-синдром. Протипоказами для призначення ентеросорбенту "Карбовіт" є: виразки та кровотечі у травному каналі, індивідуальна непереносиміть.


Список опублікованих праць за темою дисертації


  • Ничик А.З. Ендогенна інтоксикація у породіль з факторами ризику виникнення гнійно-запальних ускладнень, розроджених кесарським розтином //Вестник проблем биологии и медицины. – 1997. – № 9. – С. 19-23.

  • Ничик А.З., Кравець Т.В. Методологічні підходи до вибору імунотропних середників у породіль групи ризику виникнення гнійно-запальних ускладнень кесарського розтину //Вісник наукових досліджень. – 1999. – № 1. – С. 21-23.

  • Хміль С.В., Ничик А.З. Динаміка імунологічних показників у породіль з факторами ризику виникнення гнійно-запальних ускладнень після кесарського розтину //Вестник проблем биологии и медицины. – 1997. – № 9. – С. 35-37.

  • Хміль С.В., Ничик А.З. Дослідження параметрів ендогенної інтоксикації як клініко-лабораторний критерій прогнозування післяопераційних гнійно-запальних ускладнень //Шпитальна хірургія. – 1999. - № 2. – С. 76-78.

  • Хміль С.В., Ничик А.З. Вплив ентеросорбції на рівень ендогенної інтоксикації у породіль групи ризику виникнення гнійно-запальних ускладнень кесарського розтину //Українські медичні вісті. – 1998. – Т. 2, № 1-2. – С. 62.

  • Методи дослідження ендогенної інтоксикації організму: Методичні рекомендації /Андрейчин М.А., Бех М.Д., Дем'яненко В.В., Ничик А.З., Ничик Н.А. – Київ. - 1998. – 31 с.

  • Дем'яненко В.В., Бех М.Д., Ничик А.З. Дослідження впливу ультрафіолетового випромінювання на компоненти запального процесу в експерименті //Міжнародна конференція "Актуальні питання морфології". – Т. І. – Тернопіль: Поліграфіст. – 1996. - С. 223-224.

  • Ничик А.З. Ендогенна інтоксикація у вагітних і породіль після операції кесарського розтину з факторами ризику виникнення гнійно-запальних ускладнень //Міжнародна конференція "Актуальні питання морфології". – Т. ІІ. – Тернопіль: Поліграфіст. – 1996. - С. 466-468.

  • Ничик А.З. Ендогенна інтоксикація та імунний статус породіль з факторами ризику виникнення гнійно-запальних ускладнень після операції кесарського розтину //Підсумкова наукова конференція судентів і молодих вчених медінституту. – Тернопіль. – 1996. – С. 97-98.

  • Ничик А., Федонюк Л. Оцінка рівня ендогенної інтоксикації в динаміці післяопераційного періоду породіль після кесарського розтину //І Міжнародний конгрес судентів і молодих вчених. – Тернопіль - 1997. – С. 155-156.

  • Хмиль С.В., Трилинский А.И., Нычик А.З. Профилактика раневой инфекции после операции кесарева сечения с помощью магнито-лазера //Конгресс молодых ученых по клинической медицине. – Киев. – 1992. – С. 123.

  • Ничик А.З., Хміль С.В. Винахід "Спосіб профілактики гнійно-запальних ускладнень кесарського розтину" (заявка № 99042451 від 29.04.1999 р., позитивне рішення від 11.06.1999 р.).


    АНОТАЦІЯ


    Ничик А.З. Роль детоксикації та лазеротерапії в комплексній профілактиці гнійно-запальних ускладнень кесарського розтину у породіль групи ризику. – Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 1999.

    Робота присвячена питанням профілактики гнійно-запальних ускладнень кесарського розтину. На основі клінічного та лабораторного обстеження 122 породіль групи ризику встановлено, що післяопераційний період у них супроводжувався ендогенною інтоксикацією та імуносупресією. Максимальне вираження розладів гомеостазу за отриманими клінічними та лабораторними даними припадало на 2 добу пуерперію.

    Додаткове включення до комплексної профілактики ентеросорбенту "Карбовіт" та локального лазерного опромінення в післяопераційному періоді супроводжувалося покращенням самопочуття, суттєвим зменшенням інтоксикації організму, сприяло нормалізації функціонального стану імунної системи, ефективно запобігало розвитку гнійно-запальних ускладнень. Запропонована профілактична програма є безпечною для породіль, не викликає ускладнень.

    Ключові слова: гнійно-запальні ускладнення, ендогенна


  •