LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль дисбактеріозу товстої кишки при ускладненій виразковій хворобі та обгрунтування диференційованого відновного лікування хворих різного віку

засоби адекватної медикаментозної корекції виявлених порушень та методику диференційованого лікування в залежності від ступеня важкості дисбактеріозу товстої кишки та віку хворих.

Задачі дослідження:

1. Визначити патогенетичну роль дисбактеріозу товстої кишки при виразковій хворобі з різними ускладненнями.

2. Дослідити ступінь дисбактеріозу кишечника при виразковій хворобі в залежності від виду ускладнень (пенетрації, перфорації, стенозу) та віку хворих.

3. Проаналізувати інтенсивність вільнорадикального окиснення ліпідів при виразковій хворобі в залежності від характеру ускладнення, від ступеня та характеру дисбактеріозу товстої кишки.

4. Вивчити особливості декомпенсації функціонування захисної системи глутатіону при виразковій хворобі з ускладненнями в залежності від характеру ускладнення та ступеня дисбактеріозу кишечника.

5. Вивчити та встановити можливий взаємозв'язок між інтенсивністю процесів пероксидації та ступенем дисбактеріозу кишечника при ускладненій ВХ.

6. Розробити патогенетично обґрунтовану оптимальну терапію хворих на ВХ з ускладненнями в залежності від ступеня та характеру дисбактеріозу товстої кишки, віку хворих.

Об'єкт дослідження. Хворі на виразкову хворобу, яка ускладнена пенетрацією, перфорацією, стенозом, хворі на виразкову хворобу без ускладнень.

Предмет дослідження. Параметри інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів, протиоксидантної системи захисту (глутатіонової ланки), видовий склад та популяційний рівень мікрофлори товстої кишки у хворих на виразкову хворобу, яка ускладнена пенетрацією, перфорацією, стенозом, в залежності від виду ускладнення та віку в процесі лікування антигомотоксичними препаратами (Mucosa compositum та Ubіchinon compositum).

Методи дослідження. Клінічні (опитування, фізичне обстеження), біохімічні показники вмісту в крові відновленого глутатіону (ВГ), малонового альдегіду (МА), активності глутатіонпероксидази (ГП), глутатіонтрансферази (ГТ), глутатіонредуктази (ГР), глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-ФДГ), цинк-мідь-супероксиддисмутази (СОД), мікробіологічні дослідження (визначення видового та популяційного рівня порожнинної та мукозної мікрофлори товстої кишки), ендоскопічні (фіброезофагогастродуоденоскопія), морфологічні (визначення Нр), сонографічні (УЗД органів черевної порожнини), рентгенологічні (рентгеноконтрастне дослідження шлунка, оглядова рентгенографія черевної порожнини).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчена патогенетична роль дисбактеріозу кишечника в розвитку ускладнень ВХ. Виявлено особливості змін мікробного пейзажу вмісту товстої кишки в залежності від виду ускладнень: при пенетрації – зниження популяційного рівня біфідобактерій в 3,5 рази, лактобактерій - в 4 рази; при стенозі - біфідобактерій - в 4,3 рази, лактобактерій – в 2,8 рази; при перфорації – біфідобактерій - в 6 разів, лактобактерій – в 3,5 рази, порівняно з показниками у практично здорових осіб. Спостерігається контамінація порожнини товстої кишки бактеріями, які відсутні у практично здорових осіб: ентеропатогенними, гемолітичними ешерихіями, популяційний рівень яких досягає високих показників; збільшення популяційного рівня умовно- патогенних бактерій, порівняно з показниками хворих на ВХ без ускладнень: при пенетрації – цитробактеру в 8,8 рази, гафній – в 4 рази; при стенозі – превотел - в 3 рази, цитробактеру – в 6,6 рази, появою гемолітичного ентерококу; при перфорації: цитробактеру – в 6 рази, ентеробактеру - в 3,5 рази, появою гемолітичного ентерококу.

Встановлено пряму кореляційну залежність між інтенсивністю процесів ПОЛ та ступенем важкості дисбактеріозу кишечника: чим більше вміст в крові малонового альдегіду, тим більший ступінь дисбактеріозу товстої кишки.

Доведено, що антигомотоксичні препарати Mucosa compositum і Ubіchinon compositum сприяють зростанню популяційного рівня біфідумбактерій, лактобактерій на фоні зниження кількості ентеропатогенних, гемолітичних ешерихій, умовно-патогенних бактерій та підсиленню АОС захисту, зокрема, глутатіонової ланки, та зниженню інтенсивності процесів ПОЛ.

Практичне значення отриманих результатів. Комплексне дослідження видових та кількісних показників мікробного пейзажу товстої кишки у співвідношенні з показниками ПОЛ та станом АОЗ на різних етапах захворювання дозволило розширити уявлення про деякі патогенетичні особливості рецидивування ВХ та виникнення її ускладнень у залежності від віку хворих, а також про механізми компенсації та декомпенсації функціонування захисних факторів, що забезпечують резистентність слизової оболонки шлунка та ДПК. На основі виявлених видів дисбактеріозу: ешерихіозного та змішаного, обґрунтовано доцільність диференційованої корекції порушень мікробіоценозу товстої кишки та функціонування захисної глутатіонової системи в залежності від виду ускладнень та з урахуванням ступеня й виду дисбактеріозу кишечника.

Впровадження результатів дослідження в практику лікувально-діагностичних закладів розширить можливості діагностики та медикаментозної корекції змін мікробного пейзажу товстої кишки у хворих на ВХ, яка ускладнена пенетрацією, стенозом, перфорацією в залежності від віку пацієнтів. Виявлені зміни в мікробному пейзажі товстої кишки дозволяють точніше прогнозувати рецидиви та важкість перебігу ВХ, здійснювати патогенетично обґрунтовану терапію і контролювати її ефективність в післяопераційному періоді, та скоротити термін перебування хворого у стаціонарі.

Впровадження результатів дослідження. Результати досліджень впроваджені в практику лікувально-профілактичних установ Чернівецької області (лікарні швидкої медичної допомоги, госпіталю ветеранів Великої Вітчизняної війни, Новоселицької центральної районної лікарні), Рівненської області (м. Рівне, в/ч А1446), Івано-Франківської області (гастроентерологічне відділення обласної клінічної лікарні), Тернопільської області (гастроентерологічне відділення Тернопільської медичної академії); в педагогічний процес кафедр госпітальної терапії та клінічної фармакології, госпітальної хірургії Буковинської державної медичної академії, кафедри терапії і сімейної медицини Тернопільської державної медичної академії.

Особистий внесок пошукувача. Дисертація є самостійною науковою працею здобувача. Автор самостійно здійснила патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з обраної проблеми, провела підбір та клініко-інструментальне, біохімічне обстеження хворих, статистичну обробку та теоретичне узагальнення отриманих результатів роботи, формулювання висновків і практичних рекомендацій.

Підготувала до друку статті, оформила дисертаційну роботу, узгодивши всі положення з науковим