LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль дисбактеріозу товстої кишки при ускладненій виразковій хворобі та обгрунтування диференційованого відновного лікування хворих різного віку

біфідобактерій із випорожнень.

Ідентифікацію виділених мікроорганізмів здійснювали за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями (1997).

Мікроекологічні показники визначали за методом М.Бигона, Дж. Харпера та К.Таусенда (1989).

За допомогою діагностичних еталонних сироваток у реакції аглютинації проводилась серологічна ідентифікація патогенних ешерихій.

За допомогою методу W.Ewing (1972) із використанням 30 основних тестів, рекомендованих Міжнародним підкомітетом з ентеробактерій (1985) ідентифікували ентеробактерії. В окремих випадках використовували також систему АРІ-20Е (Франція), мікроентеротест 1 та 2 для диференціації бактерій кишкової групи.

У хворих, яким була здійснена ФГДС з метою виявлення Hp із незмінених на око ділянок слизової оболонки антрального відділу шлунка були взяті по 2 біоптати слизової оболонки. Біоптати фіксували у 10%-му забуференому за Ліллі формаліні протягом 48 годин, після чого зневоднювали у висхідній батареї етанолу, проводили через хлороформ і заливали у парафін. На санному мікротомі робили гістологічні зрізи товщиною 5-6 мкм. Після депарафінізації гістологічні зрізи фарбували за А.И.Аруин (1998). Гістологічні препарати вивчали з використанням імерсійного об'єктиву х90, компенсаційних окулярів х7 з бінокулярною насадкою, яка має власне збільшення х1,5. Таким чином, використовувалося збільшення у 945 разів, що є достатнім для ідентифікації бактерій типу Hp у мікропрепаратах. Окуляри були оснащені круглим обмежувачем поля зору, так, що при збільшенні поле зору мікроскопа відповідало 251 мкм2 площі гістологічного зрізу.

В таких полях зору підраховували всі об'єкти, які за їх характеристиками відповідали морфології Hp, в т.ч. включаючи кокоподібні форми, які могли бути атиповими варіантами Hp або поперечними розрізами цих бактерій. Кількість полів зору варіювало від 8 до 24 в кожному біоптаті залежно від ступеня розкиду у кількості мікробних тіл по полям зору. Після 8 обов'язкових полів зору обраховувалася точність оцінки середньої арифметичної (в процентах). Кількість полів зору вважалася достатньою, якщо точність оцінки середньої арифметичної не перевищувала 5% (1998). Відсутність Hp у хворих констатували тільки на підставі вивчення не менше 25 полів зору в кожному біоптаті. Потім обраховували середню арифметичну кількості мікробних тіл Hp в полі зору для кожного хворого. Такий показник є параметричним, він розподілявся за нормальною функцією (згідно критеріїв Хана-Шапіро та Лілліефорса) і тому оброблявся параметричними методами статистики з використанням двостороннього критерію Стьюдента для рівних дисперсій. Оскільки серед практично здорових лише у 2 осіб з 15 був визначений Hp, то порівняння з цією малочисельною групою дослідження проводилися з використанням непараметричного критерію Wilcoxon і трактувалися з відповідним запасом надійності, відхиляючи "нульову гіпотезу" лише при p<0,01.

Для реалізації поставленої мети хворі були поділені на групи. Хворі контрольної групи отримували базисну терапію, яка включала дієтичне харчування, інфузії глюкози, фізрозчину, амоксицилін, кларитроміцин, квамател, вітаміни групи В, С. Хворі основної групи окрім базисної терапії отримували ін'єкції Mucosa compositum та Ubichinon compositum. Хворі зрілого віку з дисбактеріозом товстої кишки ІІ ступеня отримували Mucosa compositum 1-й тиждень 1 раз у 2 дні, в/м; 2-й тиждень – 2 рази на тиждень, 3-4-й тиждень 1 раз на тиждень. Ubichinon compositum призначався хворим зрілого віку з дисбактеріозом товстої кишки ІІІ ступеню та хворим похилого віку в/м 3 рази на тиждень протягом 1 тижня 1 раз у 2 дні, потім 2 тиждень – 2 рази на тиждень, 3-4 тиждень – 1 раз на тиждень.

Статистичну обробку отриманих результатів дослідження здійснювали за спеціальними програмами адаптованими для медичного опрацювання результатів з використанням пакетів прикладних програм для статистичного опрацювання медичної інформації. Визначали вірогідність розходжень за допомогою критерію Ст'юдента, розходження приймали як вірогідні при р<0,05. Використовували також кореляційний аналіз із розрахунком коефіцієнта кореляції та його вірогідності за методом Фішера.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Аналіз результатів вивчення видового та кількісного складу мікроорганізмів вмісту порожнини товстої кишки при ВХ ускладненого перебігу свідчить, що у 100% хворих виявлено дисбактеріоз товстої кишки: у 39,06% - ІІ ступеня, у 60,94% - ІІІ ступеня. В залежності від якісного складу мікрофлори товстої кишки у хворих на ускладнену ВХ визначений ешерихіозний дисбактеріоз товстої кишки (у 23,44% хворих) та змішаний (у 65,63% пацієнтів).

Аналізуючи результати вивчення видового складу та популяційного рівня мікрофлори порожнини товстої кишки у хворих на ускладнену ВХ свідчать про глибокі порушення мікроекології порожнини товстої кишки за рахунок елімінації або помітного зниження популяційного рівня анаеробних облігатних фізіологічно корисних біфідобактерій (при пенетрації – у 3,47 разів, стенозі – у 4,36 разів, при перфорації – у 5,87 разів (р<0,05) проти норми), що призводить до порушення компенсаторних механізмів та сприянню проникнення токсичних речовин із порожнини товстої кишки в кров. Суттєве зниження кількісних показників встановлено щодо лактобактерій (при пенетрацї – 5,80,44 (р<0,05), перфорації – 5,350,16 (р<0,05) та максимально виражене при стенозі 4,810,18 (р<0,05). Лактобактерії мають пряме відношення до системи місцевого та загального імунного захисту організму, що пов'язане з пептидогліканами та тейховими кислотами їх клітинних стінок, які є індукторами та імуномодуляторами, а також знижують активність β-глюкуронідази, які сприяють каталізу процесу перетворення проканцерогенів в канцерогени. Ці зміни призводять до зростання популяційного рівня факультативних умовно-патогенних мікроорганізмів (бактероїдів, клостридій, пептококу, протеїв, стафілококів, ентеробактеру, цитробактеру, дріжджоподібних грибів роду Candida та контамінації порожнини товстої кишки алохтонними патогенними ешерихіями (на 34,55%) (р<0,05), гемолітичними ешерихіями (у 2,8 рази) (р<0,05) у порівнянні з групою хворих на ВХ без ускладнень, та появою гемолітичних ентерококів.

Встановлено, що ВХШ та ДПК, яка ускладнена пенетрацією, стенозом, перфорацією, супроводжується глибокими змінами не тільки порожнинного вмісту, але й мукозної мікрофлори товстої кишки (поперечно-ободового відділу), які характерізуються елімінацією лактобактерій, вираженим дефіцитом біфідобактерій, ентерококів, та колонізацією слизової оболонки патогенними (3,810,16 lg КУО/г) та гемолітичними ешерихіями (3,310,07 lg КУО/г) й ентерококами (3,470,16 lg КУО/г),