LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль дисбактеріозу товстої кишки при ускладненій виразковій хворобі та обгрунтування диференційованого відновного лікування хворих різного віку

ускладнену ВХ з супутнім дисбактеріозом ІІІ ступеня зрілого віку супроводжувався значним підсиленням процесів ПОЛ та виснаженням системи глутатіону, в основній групі пацієнтам окрім препарату Mucosa compositum було додатково призначено Ubichinon compositum, який володіє антиоксидантними, детоксикаційними, репаративними та імуно-стимулюючими властивостями. Таку ж терапію отримували хворі похилого віку з супутнім дисбактеріозом товстої кишки ІІІ ступеня, яких було віднесено до основної групи.

Аналіз показників інтенсивності ПОЛ свідчить про виражену протирадикальну дію комплексної терапії в основній групі. Після лікування початково підвищений рівень МА знизився на 49,88% у хворих зрілого віку, на 30,1% - похилого віку, практично досягаючи вікової норми. В той же час, в контрольній групі рівень МА суттєво знижувався, однак не досягав норми (р<0,05). При цьому показники вмісту МА після лікування в обох групах хворих достовірно відрізнялися (р<0,05).

З наведених даних випливає, що лікувальний комплекс, який включає Mucosa compositum та Ubichinon compositum сприяє послабленню інтенсивності процесів ПОЛ. При цьому у хворих зрілого віку початково підвищені показники вмісту МА знижувалися більше, ніж у пацієнтів похилого віку. Вміст МА у хворих основної групи був нижчим у порівнянні з контрольною групою при пенетрації - на 25,92% (р<0,05), стенозі – на 49,42% (р<0,05), перфорації на 25,63% (р<0,05).

Змінам інтенсивності процесів ПОЛ відповідало значне зниження активності захисної системи АОЗ, що в першу чергу проявлялось різким зниженням вмісту в крові ВГ. Вміст ВГ в крові основної групи після лікування суттєво зростав: при ВХ, яка була ускладнена пенетрацією - на 15,55%, перфорацією - на 24,4%, стенозом – на 18,18%, досягаючи значень вікової норми, в той час, як у хворих контрольної групи на 6,81%, 7,14%, 1,61% (р<0,05) між показниками обох груп.

У хворих похилого віку, які лікувалися традиційно при стенозі воротаря вміст ВГ після лікування знизився на 8,2% (р<0,05), що свідчить про поглиблення процесів ПОЛ. В той же час в основній групі спостерігався значний приріст ВГ, який досягав значень практично здорових осіб (р<0,05).

У хворих на ускладнену ВХ активність ГП в контрольній групі після лікування зростала незначно, на відміну від основної групи: при пенетрації – на 35,61% (р<0,05), перфорації – на 18,92% (р<0,05), стенозі – на 17,97% (р<0,05).

У хворих на ускладнену ВХ похилого віку активність ГП в контрольній групі незначно відрізнялась від показників до лікування, тоді як у хворих основної групи спостерігалося значне зростання його активності (р<0,05).

Початково підвищена активність ГТ у хворих на ВХ з ускладненнями до початку лікування, була достовірно нижчою та досягала значень вікової норми в основній групі, чого не було зафіксовано в контрольній групі.

Активність ГР в крові у хворих зрілого віку контрольної групи після лікування була вище норми при пенетрації – на 25,99%, перфорації на 24,51%, стенозі – на 24,0% (р<0,05), проти показників основної групи, які досягали значень практично здорових осіб (р<0,05).

Активність Г-6-ФДГ у хворих, як основної, так і контрольної груп на всіх етапах спостереження була достовірно (р<0,05) нижчою в порівнянні з нормою та при лікуванні в основній групі достовірно підвищувалась по відношенню до початкових величин та показників контрольної групи (р<0,05), як у хворих зрілого так і похилого віку.

Таким чином, нами вперше вдалося клініко-патогенетично довести доцільність застосування Mucosa compositum, Ubichinon compositum у хворих на ВХ, яка ускладнена пенетрацією, перфорацією, стенозом із супутнім дисбактеріозом товстої кишки і обґрунтувати можливість та послідовність їх використання, що дозволяє покращити перебіг оперативного втручання та післяопераційного періоду. Особливого значення набуває лікування хворих похилого віку, оскільки хірургічне втручання в цьому віці є небезпечним у зв'язку з виснаженням компенсаторних можливостей організму, погіршенням кровопостачання тканин, змінами фармакокінетики лікарських препаратів, на фоні супутніх захворювань.


ВИСНОВКИ

1. Прогресування явищ дисбактеріозу при ВХ, яка ускладнена пенетрацією, перфорацією, стенозом, супроводжується значним підсиленням процесів ліпопероксидації, на фоні пригнічення активності механізмів протиоксидантного захисту, особливо у хворих похилого віку, що потребує адекватної медикаментозної корекції препаратами з антиоксидантними властивостями.

  • У всіх хворих на ВХ з ускладненнями визначається дисбактеріоз різного ступеня: у хворих похилого віку - ІІІ ступеня, у хворих зрілого віку – переважно ІІ ступеня, що зумовлює необхідність адекватної медикаментозної корекції з першого дня післяопераційного періоду. Патологічно зміненою є колонізаційна резистентність слизової оболонки товстої кишки: суттєво зменшується кількість біфідо-, лактобактерій та відбувається контамінація ентеропатогенною та гемолітичною флорою.

  • При ВХ значна роль у виникненні ускладнень належить активації процесів ПОЛ на тлі декомпенсації функціонування захисних протирадикальних систем: зокрема, зниження активності супероксиддисмутази, найбільш виражене у хворих похилого віку. Компенсаторне підвищення активності глутатіонпероксидази та глюкозо-6-фосфатдегідрогенази є неефективним.

  • У хворих на ВХ з ускладненнями з дисбактеріозом ІІ ступеня позитивний вплив Мucosa compositum на фоні до традиційного лікування в післяопераційному періоді проявлявся у зникненні основних клінічних проявів дисбактеріозу: зникненні диспепсичного, абдомінально-больового синдромів, нормалізації процесів травлення і всмоктування, відновлення кишкової флори.

  • Включення до програми лікування в ранньому післяопераційному періоді хворим на ВХ з ускладненнями зрілого, похилого віку з супутнім дисбактеріозом ІІІ ступеня Мucosa compositum та Ubіchinon compositum, сприяє зниженню інтенсивності процесів ПОЛ, покращенню функціонування захисної АОС, відновленню кишечної мікрофлори, зменшенню явищ дисбактеріозу.


    Практичні рекомендації

    1. На всіх етапах лікування хворих на ВХ з ускладненнями (враховуючи високі показники інтенсивності процесів ПОЛ та ступінь дисбактеріозу товстої кишки) доцільно використовувати, починаючи із раннього післяопераційного періоду, медикаментозні препарати:

    - хворим зрілого віку із супутнім дисбактеріозом товстої кишки ІІ ступеня - Мucosa compositum: 1-й тиждень - по 2,2 мл внутрішньом'язево 1 раз у 2 дні, 2-й тиждень – 2 рази на тиждень, 3-4-й тиждень 1 раз на тиждень;

    - хворим зрілого, похилого віку із супутнім дисбактеріозом ІІІ ступеня - Мucosa compositum та Ubіchinon compositum: 1-й тиждень


  •