LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль дисфункції гуморальних і гемодинамічних механізмів в реалізації факторів ризику, прогнозі та лікуванні артеріальної гіпертензії

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ





ЛАПШИНА Лариса Андріївна




УДК 616.12 – 008.331.1 – 037-08:616.78






РОЛЬ ДИСФУНКЦІЇ ГУМОРАЛЬНИХ І ГЕМОДИНАМІЧНИХ МЕХАНІЗМІВ В РЕАЛІЗАЦІЇ ФАКТОРІВ РИЗИКУ, ПРОГНОЗІ ТА ЛІКУВАННІ

АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

14.01.11 – Кардіологія


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук











ХАРКІВ-2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий консультант – академік НАН і АМН України, РАМН, доктор медичних наук, професор МАЛА Любов Трохимівна, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної терапії та клінічної фармакології.

Офіційні опоненти:

  • доктор медичних наук, професор КОВАЛЬОВА Ольга Миколаївна, Харківський державний медичний університет, МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 1;

  • доктор медичних наук, професор СВІЩЕНКО Євгенія Петрівна, Інститут кардіології ім. академіка М.Д.Стражеска АМН України, м.Київ, завідувач відділом есенціальної гіпертензії;

  • доктор медичних наук, НІКОЛЕНКО Євген Якович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри загальної практики – сімейної медицини.


Провідна установа – Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, м. Київ, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб.

Захист відбудеться: "_28__" _лютого_ 2002 р. о _13-30_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04. при Харківському державному медичному університеті (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна. 4)

Автореферат розісланий "_24__" __січня__ 2002 р.







Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцент Л.І.Овчаренко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Проблема артеріальної гіпертензії (АГ) є однією з найбільш актуальних у кардіології і перспективних з погляду первинної і вторинної профілактики серцево-судинних ускладнень. Державний масштаб організації допомоги хворим АГ забезпечується "Програмою профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні". За результатами епідеміологічного дослідження, АГ у нашій країні страждає біля 13 млн. чоловік, у половини з них зареєстрована погранична артеріальна гіпертензія (ПАГ) (І.П.Смірнова, І.М.Горбась, О.О.Кваша, 1998). ПАГ є головним чинником ризику АГ і відрізняється від стабільної не тільки рівнем артеріального тиску (АТ), але і можливістю зворотнього розвитку (В.А.Алмазов, Е.В.Шляхто, Л.А.Соколова, 1992; М.С.Кушаковский; Р.Г.Оганов, 1999; S.Julius, 1999; M.Stimpel, 1996; ВООЗ/МТАГ, 1999). У зв'язку з цим у структурі первинної профілактики АГ основна роль приділяється своєчасному виявленню ПАГ і попередженню її еволюції в АГ. Основний контингент хворих із стабільною гіпертензією складають хворі з м'якою гіпертензією, що характеризується "далеко не м'яким" ризиком серцево-судинних ускладнень (Е.Н.Амосова, 1998, Є.Я.Ніколенко, 1998; Г.Г.Арабидзе, Ю.Б.Белоусов, Ю.А.Карпов, 1999; Л.Т.Мала та співавт., 1999; О.П.Свіщенко, В.М.Коваленко, 2001; ВООЗ/МТАГ, 1999; О.М.Ковальова, 2000; T.Kurtz, 1994; J.Menard et al., 1995). У цій групі основу вторинної профілактики складає визначення тактики ведення хворих, тобто своєчасне вирішення питання про доцільність і своєчасність диференційованої медикаментозної терапії. Найбільш популярним підходом до рішення цієї проблеми є аналіз і урахування чинників судинного ризику, серед яких можна виділити епідеміологічні, клінічні, патогенетичні чинники ризику, разом з цим, взаємовідносини між ними вивчені недостатньо.

Актуальність теми. Нейрогуморальна регуляція судинного тонусу і водно-сольового балансу при АГ характеризується десинхронізацією вазоконстрикторних і вазорелаксуючих систем-антагоністів, разом з цим, їх роль у реалізації чинників ризику АГ і найбільш верифікованого чинника ризику – обтяженої спадковості (ОС) – вивчена недостатньо. Поряд з установленими генетичними дефектами при АГ (M.Stimpel, 1996), обговорюються визначені фенотипичні риси, які властиві нейрогуморальним системам: гіперкатехоламінемія, дефіцит калікреїну, ПГЕ1, ПНУЧ, ЕДПЧ (O.Carretero, A.Scicli, 1995; F.Haddy, V. Buckalew, 1995; S. Julius, S. Nesbitt, 1996; J. Quilley et al., 1995). Співвідношенню цих та інших вазопресорних і вазодилататорних систем з ОС при ранніх стадіях артеріальної гіпертензії (РСАГ) присвячені поодинокі роботи, разом з цим, знання цього питання необхідно не тільки для розуміння патогенезу АГ, але, також, в аспекті планування лікувально-профілактичних заходів.

Останні роки наявність гіпертрофії міокарду лівого шлуночка (ГЛШ) при АГ, як чинника серцево-судинного ризику, стала предметом активного обговорення (Е.Н.Амосова, 1997; П.В.Бигар, 1995; А.И.Дядык с соавт., 1995; Г.В.Дзяк, Л.И.Васильева, 1998; R.Devereux, M.Roman, 1995). Водночас, при ПАГ у 20-38 % випадків визначається ГЛШ. Недостатньо вивчені нейрогуморальні та гемодинамічні детермінанти варіанта перебігу РСАГ з ГЛШ, при якому ще відсутні такі причини гіпертонічного ремоделювання міокарду, як його перевантаження тиском і обсягом.

Різноманітність функцій нейрогуморальних систем, численні прямі і зворотні зв'язки між ними, можливість екзогенних впливів обмежують оцінку їх прогностичної значимості. Нечисленні проспективні дослідження показують значення гіперфункції симпато-адреналової системи для еволюції ПАГ у гіпертонічну хворобу (ГХ) (R.Victor, A.Mark, 1995), існують спостереження про більш високу частоту ускладнень АГ при високоренінній гіпертензії (J.Laragh, 1995; K.Allikmets et al., 1999). Визначення ролі дисфункції гуморальних систем як патогенетичних чинників ризику для прогнозу ПАГ розкриває нові можливості первинної профілактики АГ.

Велике значення в оцінці ступеня дисфункції гемодинамічних і нейрогуморальних регуляторних механізмів набула система навантажувальних тестів, яка більш яскраво виявляє відхилення від норми при ПАГ і ГХ гемодинамічних, вазоконстрикторних, вазодилататорних, натрійуретичних ланок регуляції (В.А.Алмазов, Е.В.Шляхто, Л.А.Соколова, 1992; Д.М.Аронов, В.П.Лупанов, 1995; И.Г.Березняков, 1999; H.Janasek-Sitkowska, 1994). Кожний вид навантаження моделює певний екзогенний вплив і включення відповідних гомеостатичних реакцій, роль навантажувальних тестів полягає у визначенні головної ланки