LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль дисфункції гуморальних і гемодинамічних механізмів в реалізації факторів ризику, прогнозі та лікуванні артеріальної гіпертензії

ГЛШ, високі рівні добової екскреції катехоламінів, вмісту в плазмі β-ендорфіну, ПГФ2α , ТхВ2, високі або низькі значення АРП, ПГЕ1, активності калікреїну.

  • Результати функціональних і медикаментозних проб при РСАГ є підставою для патогенетичного вибору терапії АГ: β-адреноблокаторами, α-β-адреноблокаторами, дигідропіридинами, інгібіторами АПФ, діуретиками.


    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  • Патогенетично обгрунтоване раннє призначення медикаментозної терапії пацієнтам із РСАГ при наявності таких чинників ризику, як ОС і ГЛШ, тому що останні асоціюються із системним дисрегуляторним процесом і прогресуючим розвитком АГ.

  • Виділено клінічні (ГЛШ, гіперфільтрація, ангіопатія сітківки, підвищення САТ і ДАТ більше рівня ПАГ, тахікардія) і патогенетичні (гіперкінетичний тип циркуляції, гіперактивність симпато-адреналової системи; високі або низькі рівні АРП, активності калікреїну, ПГЕ1; високі значення ПГФ2a, ТхВ2, 6-кето-ПГФ1a, β-ендорфіну) чинники ризику еволюції ПАГ у ГХ, що є маркерами для проведення медикаментозної терапії.

  • Реакція на ВЕМ має прогностичне значення: за результатами 2-річного спостереження перехід ПАГ у ГХ спостерігався при таких показниках ВЕМ на початку спостереження – збільшеній реакції САТ, ДАТ, ЧСС, вазопресорів (АРП, ПГФ2α більш ніж на 50 % і ТхВ2 більш ніж на 100 %), вираженій депресії вазодилататорів (кініни, ПГЕ1, 6-кето-ПГФ1α). Зазначені зміни можна вважати критеріями прогресування ПАГ у ГХ.

  • За результатами 2-річного спостереження, маркерами переходу ПАГ у ГХ являються наступні показники ПЕН: приріст САТ > 20 %, ДАТ > 19 %, β-ендорфіну > 40 % і астенічний тип реакції вазопресорних і вазодилататорних систем.

  • У хворих з РСАГ за результатами навантажувальних тестів рекомендований такий диференційований підхід до медикаментозної терапії. За результатами ВЕМ переважне підвищення САТ є показанням для β-адреноблокаторів, збільшення САТ і ДАТ до гіпертензивного рівня a-β-адреноблокаторів, САТ і ДАТ вище гіпертензивного рівня - дигідропіридинів. При надлишкових показаннях САТ і β-ендорфіну при ПЕН доцільно призначення β-адреноблокаторів, САТ і ДАТ – a-β-адреноблокаторів.

  • Проба з фуросемідом дозволяє виділити сільчутливих хворих, до числа яких віднесені пацієнти зі зниженням СДТ на 10 % від вихідного рівня, діурезом більш ніж 1000 мл, натрійурезом більш 135 ммоль/л через 2 години після прийому фуросеміду. Зазначені показники є чинниками ризику прогресування РСАГ і критеріями для рекомендації обмеження хлористого натрію і призначення діуретиків.

  • За результатами гострої проби з каптоприлом ознаками доброї чутливості до інгібіторів АПФ є зниження СДТ на 10 % і нормалізація рівня карбоксипептидази-N через 2 години після прийому каптоприлу. Хворим РСАГ з ГЛШ, гіперліпідемією і позитивною пробою з каптоприлом доцільно призначення інгібіторів АПФ.


    СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ

    ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

    1. Малая Л.Т., Лапшина Л.А., Бабаджан В.Д., Кравчун П.Г., Беловол А.Н., Дунаевская М.М. Роль натрийуретического гормона и простагландинов в реализации клинического эффекта ренитека при гипертонической болезни // Український кардіологічний журнал. - 1996. - № 5-6. - С. 64-69. Автором самостійно проведено клінічне випробування інгібітора АПФ ренітека, визначення рівню простагландинів, аналіз результатів.

    2. Малая Л.Т., Лапшина Л.А., Бильченко А.В., Шкапо В.Л. Изменения центральной гемодинамики при лечении гипертонической болезни ренитеком и его комбинацией с гидрохлортиазидом // Лікарська справа. - 1996. - № 7-9. - С.57-60. Автором самостійно проведено клінічне випробування інгібітору АПФ ренітека та аналіз ультразвукового обстеження.

    3. Лапшина Л.А. Застосування гострої проби з каптоприлом як маркера ефективності інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту у лікуванні артеріальної гіпертензії // Клінічна фармація. - 2001. - №1. - С.39-42.

    4. Лапшина Л.А. Морфофункциональная характеристика миокарда при ранних стадиях артериальной гипертонии в зависимости от отягощенной наследственности // Український медичний альманах. - 1999. - Т.2., №4. - С.83-85.

    5. Лапшина Л.А. Участь нейрогуморальних систем у реакції на психоемоційне навантаження при ранніх стадіях артеріальної гіпертонії // Одеський медичний журнал. - 2000. - № 1(57). - С.67-69.

    6. Лапшина Л.А. Гипертрофия миокарда левого желудочка при пограничной и мягкой артериальной гипертонии // Експеріментальна і клінічна медицина. - 1999. - № 4. - С.38-40.

    7. Лапшина Л.А. Натрийуретические факторы у больных с ранними стадиями артериальной гипертонии при пробе с дозированной физической нагрузкой // Експеріментальна і клінічна медицина. - 2000. - № 1. - С.69-71.

    8. Лапшина Л.А. Проба з фуросемідом при визначенні обєм-натрій-залежних механізмів ранніх стадій артеріальної гіпертонії залежно від обтяженої спадковості // Одеський медичний журнал. - 2000. - № 5(61). - С.90-92.

    9. Лапшина Л.А. Радіоімунологічне дослідження ейкозаноїдів при гострій пробі з фуросемідом у хворих з ранніми стадіями артеріальной гіпертензії // Укр. радіол. журнал. - 2000. - Т. 8, Вип.2. - С.146-149.

    10. Бабаджан В.Д., Лапшина Л.А., Кравчун П.Г., Шевченко О.С., Панченко Г.Ю. Мембрано-клеточные эффекты ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента при гипертонической болезни // Експеріментальна і клінічна медицина. - 1998. - №1. - С.42-49. Автором самостійно виконане клінічне випробування інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту.

    11. Бабаджан В.Д., Лапшина Л.А., Шкапо В.Л. Побочные действия ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента при лечении артериальной гипертензии // Лікарська справа. - 2000. - № 3-4. - С.54-59. Автором самостійно виконане клінічне випробування ренітеку (еналаприлу малеат).

    12. Лапшина Л.А., Жмуро О.В., Шкапо В.Л. Диференційована терапія ранніх стадій артеріальної гіпертонії залежно від показників велоергометрії // Ліки. - 2000. - № 3-4. - С.16-19. Автором самостійно проведено клінічне обстеження хворих, аналіз ефективності β-адреноблокаторів, α-β-адреноблокаторів, дигідропіридинів.

    13. Лапшина Л.А., Чирков С.Н. Изменение функционального состояния эндотелия на ранних стадиях артериальной гипертонии при велоэргометрии // Медицина сегодня и завтра. - 2000. - №3. - С. 39-42. Автором самостійно виконано клінічне обстеження, визначення гуморальних показників, аналіз результатів.

    14. Лапшина Л.А., Коваль С.Н. Структура центральной и периферической гемодинамики у больных ранними стадиями артериальной гипертензии в зависимости от отягощенной наследственности // Экспериментальная и клиническая медицина. - 2000. - №3. - С. 14-16. Автором самостійно виконано клінічне обстеження, визначення показників гемодинаміки, аналіз результатів.

    15. Лапшина Л.А., Чирков С.Н. Характер нейрогуморальной реакции на велоэргометрию в


  •