LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль дисфункції гуморальних і гемодинамічних механізмів в реалізації факторів ризику, прогнозі та лікуванні артеріальної гіпертензії

Amsterdam, Netherlands. - 1995. - P400 / European Heart J. - 1995 - V.16. - Р.59. Автором самостійно виконано клінічне випробування інгібіторів АПФ, визначення гуморальних показників, аналіз результатів.

37. Лапшина Л.А., Бабаджан В.Д., Дунаєвська М.М., Шевченко О.С., Петюніна О.В. Роль системи натрійуретичний гормон- Na+-K+-АТФаза у гіпотензивному ефекті еналаприла при низькоренинній артеріальній гіпертензії // Матеріали V конгресу кардіологів України - Київ, 1997/ Укр. кардіол. журнал - 1998. - Додаток до 3/96. - С.19-20. Автором самостійно виконано клінічне випробування інгібіторів АПФ, визначення гуморальних показників, аналіз результатів.

38. Лапшина Л.А. Роль нейрогуморальных факторов в прогнозировании мягкой артериальной гипертонии // Тезисы докл. I Конгресса ассоциации кардиологов стран СНГ. - М.: "Медиа Сфера". - 1997. - С.138.

39. Лапшина Л.А., Шевченко О.С., Овчаренко Л.І., Петюніна О.В. Роль сімейного лікаря в первинній профілактиці артеріальної гіпертензії // Тези доп. Міжнародної наук.-практ. конференції "Проблеми післядипломної освіти у класичному університеті України та актуальні питання сімейної медицини" - Ужгород. - 2001. - С.23. Автором самостійно розроблені і проведені функціональні та медикаментозні тести для прогнозу пограничної артеріальної гіпертензії.



АНОТАЦІЯ

Лапшина Л.А. Роль дисфункції гуморальних і гемодинамічних механізмів у реалізації чинників ризику, прогнозі і лікуванні артеріальної гіпертензії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - Кардіологія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2001.

Проведене дослідження присвячене оцінці ролі клінічних і патогенетичних чинників ризику прогресування початкових стадій артеріальної гіпертензії (АГ) і обгрунтуванню індивідуальної медикаментозної терапії. Показано, що АГ з обтяженою спадковістю (ОС) є варіантом прискореного розвитку хвороби. Початкові стадії АГ з гіпертрофією міокарду лівого шлуночка (ГЛШ) є варіантом сильного типу адаптації, з переважанням гіперергічно-гіпертрофічних процесів з більш високою можливістю прогресуючого перебігу. Велоергометрія викликає максимальне включення вазопресорів (активності реніну, альдостерону, ПГФ2a, тромбоксану В2, ендотеліну-1) і вазодилататорів (кінінів, ПГЕ1, 6-кето-ПГФ1a, цГМФ) при пограничній АГ (ПАГ) і зниження амплітуди відповіді при гіпертонічній хворобі (ГХ) II ст. Психоемоційне навантаження при АГ, поряд з підвищеною реакцією артеріального тиску і β-ендорфіну, відрізняється депресією ренін-ангіотензинової системи, кінінів, ейкозаноїдів. Критеріями виявлення сільчутливих пацієнтів при пробі з фуросемідом є ступінь зниження артеріального тиску, збільшення діурезу, натрійурезу, реакція реніну, кінінів, ейкозаноїдів. Результати 2-річного спостереження визначили чинники ризику прогресування ПАГ у ГХ: ОС, ангіопатія сітківки, гіперфільтрація, тахікардія, ГЛШ, гіперкінетичний тип циркуляції, високі рівні екскреції катехоламінів, вмісту в плазмі β-ендорфіну, ПГФ2a, ТхВ2, високі або низькі значення ПГЕ1, активності реніну, калікреїну. Запропоновано використовувати функціональні та медикаментозні тести для терапії початкових стадій АГ.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, спадковість, гіпертрофія лівого шлуночку, вазопресори, вазодилататори, гемодинаміка, функціональні проби, прогноз, лікування.


АННОТАЦИЯ

Лапшина Л.А. Роль дисфункции гуморальных и гемодинамических механизмов в реализации факторов риска, прогнозе и лечении артериальной гипертензии. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.11 – Кардиология. – Харьковский государственный медицинский университет МОЗ Украины, Харьков, 2001.

Проведенное исследование посвящено выяснению и оценке роли клинических и патогенетических факторов риска прогрессирования начальных стадий артериальной гипертензии, обоснованию индивидуальной медикаментозной терапии угрожаемой группы больных.

Установлены фенотипические отличия в распределении клинических признаков поражения органов-мишеней, центральной, периферической и регионарной гемодинамики, структуры миокарда, степени активации гуморальных систем, особенно при нагрузочных тестах, которые более ярко проявились при начальных стадиях артериальной гипертензии (АГ). Показано, что АГ с отягощенной наследственностью (ОН) является вариантом ускоренного развития болезни, что определяет значение ОН как фактора риска прогрессирующего течения АГ. Патогенетические характеристики начальных стадий АГ с наличием гипертрофии миокарда левого желудочка (ГЛЖ) отличаются гиперергическим состоянием регуляторных систем: избыточными показаниями гемодинамики (сердечного индекса, реакции артериального давления и частоты сердечных сокращений на велоэргометрию, психоэмоциональную нагрузку, изменениями регионарного сопротивления), гиперактивностью в покое и гиперреактивностью на нагрузочные тесты ряда гуморальных агентов. Установлена положительная корреляция между массой миокарда левого желудочка и показателями экскреции адреналина и норадреналина, уровнем альдостерона, ПГЕ1, ПГФ2", активностью калликреина при пограничной АГ (ПАГ) и гипертонической болезни (ГБ) I ст. Доказано, что начальные стадии АГ с ГЛЖ являются вариантом сильного адаптирующегося типа с преобладанием гиперергически-гипертрофических процессов с более высокой вероятностью прогрессирующего течения, чем АГ без ГЛЖ. По результатам функциональных проб определена дисфункция гуморальных адаптационных систем, степень которой зависит от стадии АГ, наличия факторов риска (ОН, ГЛЖ). Велоэргометрия вызывает максимальное включение гуморальных систем с наиболее выраженной реакцией вазопрессоров (активности ренина, альдостерона, ПГФ2a, ТхВ2, эндотелина-1) и вазодилататоров (калликреин-кининовой системы, ПГЕ1, 6-кето-ПГФ1a, цГМФ) при ПАГ и снижением амплитуды ответа при ГБ II ст. Маркерами прогрессирования ПАГ в ГБ являются увеличенная реакция систолического и диастолического артериального давления (САД и ДАД), частоты сердечных сокращений, вазопрессоров, более выраженная депрессия вазодилататоров. Установлено, что психоэмоциональная нагрузка при ПАГ и ГБ, наряду с повышенной реакцией АД и β-эндорфина, отличается снижением показателей ренин-ангиотензиновой, калликреин-кининовой систем, эйкозаноидов. Прогностическими признаками перехода ПАГ в ГБ являются гипертензивная реакция АД, увеличение β-эндорфина и астенический тип ответа вазопрессоров и вазодилататоров на психоэмоциональную нагрузку. Критериями выявления сольчувствительных пациентов при АГ являются степень снижения АД, увеличения диуреза, натрийуреза, реакция активности ренина, кининов, эйкозаноидов при острой пробе с фуросемидом. Эти же критерии при ПАГ можно считать факторами риска ее эволюции в ГБ. Использование математического анализа функции распределения плотности вероятности и результаты