LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль дисфункції гуморальних і гемодинамічних механізмів в реалізації факторів ризику, прогнозі та лікуванні артеріальної гіпертензії

вважати, що цілеспрямований вплив на емоціогенні структури супроводжується надлишковим викидом ендогенних опіоїдних пептидів, у тому числі b-ендорфіну, який за допомогою пригнічення симпато-адреналової системи викликає астенічні реакції інших супідрядних катехоламінам гуморальних систем.

7. Показано, що вже при ПАГ з ОС є порушення гомеостатичної функції нейрогуморальних систем у відповідь на гостру деплецію хлористого натрію, прогресування АГ супроводжується закріпленням об'єм-натрій-залежних механізмів гіпертензії. Підставою для цього явилася гостра проба з фуросемідом, що викликала відмінну від контролю реакцію адаптогенних гормонів при ПАГ, ГХ I і ГХ II стадії.

8. Виявлено чіткий зв'язок між збільшенням маси міокарда лівого шлуночка, і ангіоспастичними змінами судин сітківки, гіперфільтрацією, гіперкінетичним типом циркуляції, підвищеною реакцією систолічного артеріального тиску (САТ) і частоти серцевих скорочень (ЧСС) при велоергомерії, САТ при психоемоційному навантаженні, збільшенням добової екскреції адреналіну, норадреналіну, рівнів альдостерону, ПГЕ1, ПГФ2a, активності калікреїну в плазмі крові. Вищевикладене показує, що гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ) при ранніх стадіях АГ асоціюється з гіперергічним станом регуляторних систем.

9. За результатами 2-річного спостереження обгрунтовано уявлення про патогенетичні чинники ризику переходу ПАГ у ГХ, до числа яких віднесені гіперкінетичний тип циркуляції, гіперактивність симпато-адреналової системи, високі або низькі рівні ПГЕ1, активності реніну, калікреїну, високі показники ПГФ2a, тромбоксану В2, 6-кето-ПГФ1a, ряд показників функціональних тестів і клінічних чинників ризику, таких як гіперфільтрація, ГЛШ, ангіопатія сітківки, тахікардія.

10. Удосконалено рекомендації по лікуванню РСАГ, у тому числі ПАГ, b-адреноблокаторами, дигідропіридинами, a-b-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ у залежності від показників функціональних проб і наявності чинників ризику.

Практична значимість отриманих результатів.

1. Показано, що нейрогуморальні і гемодинамічні характеристики ПАГ в умовах спокою і при навантажувальних тестах відрізняються від контрольної групи і наближаються до артеріальної гіпертензії, що підтверджує необхідність проведення лікувально-профілактичних заходів у цій групі.

2. Виділено особливості перебігу РСАГ з ОС: гемодинамічні і морфофункціональні порушення в цій групі випереджають такі порушення в групі без ОС; знайдені відмітні фенотипічні особливості нейрогуморальних систем в умовах спокою, що збільшуються при функціональних тестах. Ці результати послужили підставою для концепції про більш швидке прогресування АГ у хворих з ОС, чим і обгрунтоване раннє призначення медикаментозної терапії при РСАГ з ОС.

3. Обгрунтовано необхідність медикаментозної терапії РСАГ з наявністю ГЛШ як чинника судинного ризику і показника гіперергічного стану систем регуляції.

4. Визначено чинники ризику прогресування ПАГ у ГХ, що підтверджені результатами 2-річного спостереження і математичного аналізу вихідних показників за допомогою функції розподілу щільності імовірності (ФРЩІ), при наявності маркерів трансформації ПАГ у ГХ доцільно проведення медикаментозної терапії.

5. Апробовані і впроваджені в практику показання до індивідуального вибору антигіпертензивної терапії РСАГ b-адреноблокаторами, a-b-адреноблокаторами, дигідропіридинами, інгібіторами АПФ, діуретиками в залежності від показників функціональних (дозоване фізичне, психоемоційне навантаження) і медикаментозних тестів з фуросемідом і каптоприлом .

Результати дослідження впроваджені та використані у роботі клініки Інституту терапії АМН України (м.Харків), Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України (м.Харків), лікувальних закладів м.Харкова та області: 28-ї клінічної лікарні м.Харкова, студентської лікарні №20, Харківської обласної клінічної лікарні, Красноградської, Зачепилівської, Ізюмської, Чугуївської, Куп'янської центральних районних лікарень, Харківської обласної поліклініки Південної Залізниці, лікувальних закладів Сумської, Полтавської, Львівської, Донецької областей, що підтверджено актами впровадження.

Матеріали дисертації впроваджені і використовуються у педагогічному процесі на кафедрі госпітальної терапії і клінічної фармакології Харківського державного медичного університету, у лекціях на курсах стажування та інформації в Інституті терапії АМН України (м.Харків).

За матеріалами дисертації існує 2 рішення на видачу патенту України. Результати дисертації відображені у навчальному посібнику МОЗ України для студентів і інтернів медичних вузів та інститутів удосконалення лікарів "Клінічна фармакологія" (1995), методичних вказівках для студентів старших курсів та лікарів-інтернів.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконаний увесь клінічний етап обстеження (371 хворий), що включає вибір контингенту обстежених, огляд, фізикальне обстеження, аналіз результатів лабораторних, біохімічних, інструментальних даних у хворих і в контрольній групі (52 чоловік). Особисто розроблена схема спеціального обстеження, що відповідає меті та завданню дисертації, із застосуванням методів дослідження нейрогуморальних систем, центральної, периферичної гемодинаміки, морфофункціональних показників. Самостійно виконаний аналіз патогенетичних характеристик РСАГ у залежності від ОС, наявності ГЛШ, функціональні проби з ВЕМ і психоемоційним навантаженням (ПЕН), медикаментозні проби з фуросемідом і каптоприлом, вивчений варіант терапії АГ у залежності від показників функціональних проб, здійснене 2-річне проспективне спостереження за хворими з ПАГ. Особисто визначені мета і завдання дисертації, розроблені і заповнені карти обстеження хворих, сформована і проаналізована комп'ютерна база даних, розроблена програма проспективного спостереження з метою прогнозу виходу ПАГ, апробований і впроваджений у практику метод лікування АГ у залежності від показників ВЕМ, ПЕН, проб з фуросемідом і каптоприлом. Радіоімунні, імуноферментні і біохімічні дослідження проведені в проблемній лабораторії кафедри госпітальної терапії і клінічної фармакології Харківського державного медичного університету. Математичну обробку результатів проведено у відділі ядерної фізики Національного наукового центру фізико-технічного інститута. Самостійно здійснений науковий аналіз результатів на підставі статистичної і математичної обробки отриманих даних у зіставленні з даними вітчизняної та іноземної літератури, сформульована концепція про роль нейрогуморальних і гемодинамічних порушень у реалізації патогенетичних чинників ризику прогресування ПАГ. 26 друкованих праць виконано у співавторстві, роль автора полягає в плануванні дослідження, проведенні клінічного, функціонального обстеження, медикаментозних тестів, аналізі результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи доповідалися і обговорювалися на: VI З'їзді фармакологів УРСР (м. Харків, 1990); V Міжнародній