LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль дисфункції гуморальних і гемодинамічних механізмів в реалізації факторів ризику, прогнозі та лікуванні артеріальної гіпертензії

допомогою електронної приставки "Електроніка ЕКСІ-відео-01". Проби крові бралися до і після проведення навантажувальних тестів. Медикаментозна проба з фуросемідом виконувалася в такий спосіб: до і через 1 і 2 години після прийому 40 мг фуросеміду проводилися вимірювання АТ, ЧСС, бралась кров для дослідження гуморальних показників. За 1 годину і протягом 2-х годин після прийому фуросеміду визначали діурез і натрійурез. При пробі з каптоприлом показники гемодинаміки і гуморальних систем визначалися до і через 2 години після прийому 25 мг капотену ("Bistol-Mayers Squibb Company").

Лікування хворих АГ проводилося b-адреноблокаторами (обзидан, атенолол), a-b-адреноблокаторами (лабетолол), дигідропіридинами (корінфар, адалат SL), інгібіторами АПФ (еналаприла малеат).

Статистична обробка отриманих результатів проведена методами варіаційної статистики з використанням t-критеріїв Ст'юдента, кореляційного аналізу й аналізу функції розподілу щільності імовірності з застосуванням пакетів прикладних програм для статистичної обробки медичної інформації (М.П.Дикий, О.П.Медведєва, М.А.Шляхов, 1994).

Результати дослідження. Аналіз фенотипічних ознак при РСАГ включав вивчення клінічних особливостей, центральної і периферичної гемодинаміки, морфофункціональних показників міокарда, нейрогуморальних систем, реакції на функціональні проби.

При ПАГ ОС виявлена в 59 (36,4 %) пацієнтів, при ГХ I ст. – у 66 (52,8 %), при ГХ II – у 51 (60,7 %) хворих. Ангіопатія судин сітківки при ПАГ з ОС визначена в 28,9 %, при ПАГ без ОС – у 10,6 % випадків, при ГХ I ст. і ОС – у 34,2 % випадків, при ГХ I ст. без ОС – у 15,1 % випадків; при ГХ II ст. із ОС – у 58,7 %, при ГХ без ОС – у 35,3 % випадків. Рівень клубочкової фільтрації при ПАГ з ОС склав (169,6+12,8) мл/хв, при ПАГ без ОС – (155,3+10,2) мл/хв (р<0,05); у хворих ГХ I і II ст. клубочкова фільтрація не залежала від ОС. Подані результати свідчать про те, що генералізоване залучення судинної системи, у тому числі нирок, у дисрегуляторний процес є характерною рисою РСАГ з ОС.

Визначено, що структура гемодинаміки, в залежності від ОС, відрізнялася розподілом типів гемоциркуляції і темпами прогресування гіпертонічної перебудови судинної системи. Так, при ПАГ з ОС гіперкінетичний тип діагностований у 44,1 %, еукінетичний тип – у 37,2 %, гіпокінетичний тип – у 18,6 % пацієнтів, при ПАГ без ОС – 24,3 %, 56,8 %, 18,9 % відповідно. Швидкість кровотоку в спокої у пацієнтів ПАГ при наявності ОС виявилася вірогідно вище, ніж без ОС (р<0,05). ПАГ з ОС відрізнялася більш високими показниками інотропної функції серця (p<0,001) з адекватним зниженням ППО і функціональними змінами регіонарного судинного опору. При ГХ I ст. з ОС гіперкінетичний тип встановлений у 28,2 % хворих, еукінетичний тип – у 65 %, гіпокінетичний тип – у 21,8 % випадків; при ГХ I ст. без ОС – 42,8 %, 47,6 % та 9,6 % відповідно. Регіонарний судинний опір у спокої та в умовах реактивної гіперемії виявився вірогідно вище при ГХ I ст. з ОС, ніж без ОС (p<0,05). Звертає увагу, що поряд з перерозподілом співвідношення типів циркуляції, при ГХ I ст. з ОС і без ОС спостерігається тенденція до зрівнювання показників центральної гемодинаміки, проте при цьому рівень ППО у хворих з ОС вірогідно перевищує такий у групі без ОС (p<0,001). При ГХ II ст., незалежно від ОС, переважає гіпокінетичний тип циркуляції, проте, при наявності ОС його характеристики були яскравіше, зокрема, більш виражене зниження інотропної функції (p<0,05) і енергетичних витрат серця (p<0,05) і вірогідно більш високі значення ППО (p<0,001) і регіонарного периферичного опору (p<0,05).

Аналіз сукупності отриманих даних дозволяє вважати, що еволюція порушень гемодинаміки при РСАГ відрізняється в залежності від ОС: при ПАГ з ОС переважає гіперкінетичний тип із зниженим ППО, що при ГХ I ст. з ОС заміняється еукінетичним типом із зростаючим ППО, надалі при ГХ II ст. з ОС спостерігається більш яскраво виражений гіпокінетичний тип із збільшеним ППО у порівнянні з ГХ II ст. без ОС. З іншого боку, ПАГ без ОС відрізняється переважанням еукінетичного типу з нормальним ППО, ГХ I ст. без ОС відрізняється переважно гіперкінетичним типом із зниженим ППО, для ГХ II ст. без ОС характерний гіпокінетичний тип із збільшеним ППО, але з меншими значеннями серцевого індексу та ППО, ніж при ГХ II ст. з ОС. Виходить, що при ПАГ з ОС зароджується початкова гіпертонічна структура гемодинаміки з гіперкінетичного типу, що в силу більш швидкого зношування або "надмірної компенсації", переходить з гіпертензії серцевого викиду в гіпертензію опору, що асоціюється з прискореною, у порівнянні з групами без ОС, трансформацією функціональних у структурні судинні порушення і прогресуючим розвитком АГ. Підтвердженням того, що гіперкінетичний тип є чинником ризику прогресуванния ПАГ у ГХ, є результати 2-річного спостереження: для групи ПАГ, у якої надалі розвилася ГХ, ФРЩІ показала більш високі значення серцевого індексу, низькі значення ППО, високу швидкість кровотоку з більш низькими показниками регіонарного периферічного опору в умовах реактивної гіперемії, що характеризує переважання гіперкінетичного типу в цій прогностично несприятливій групі.

Встановлено, що реакція АТ на функціональні тести при ПАГ і ГХ I ст. у залежності від ОС відрізнялася, у хворих ГХ II ст. з ОС і без ОС розходжень не було виявлено. За результатами ВЕМ при ПАГ з ОС в момент найбільшого навантаження САТ, ДАТ і СДТ вірогідно перевищували такі у групі без ОС (p<0,01, p<0,05, p<0,05); ЧСС і подвійне множення мали тенденцію до підвищення. У хворих ГХ I ст. з ОС вірогідно відрізнялися САТ, ДАТ, СДТ, ЧСС (p<0,05, p<0,01, p<0,05, p<0,05), невірогідно – подвійне множення у порівнянні з групою ГХ I ст. без ОС. Аналіз ПЕН у залежності від ОС показав тенденцію до більш високих показників САТ, ДАТ під час ПЕН у хворих ПАГ, ГХ I ст., ГХ II ст. з ОС, вірогідними виявилися відмінності САТ під час навантаження у всіх групах (p<0,05, p<0,05, p<0,05) і САТ після навантаження при ГХ II ст. (p<0,05). Проба з фуросемідом виявила відмінності в ступені зниження АТ: при ПАГ з ОС амплітуда зниження АТ була вірогідно більше, ніж при ПАГ без ОС (p<0,05), і по своєму значенню наближалася до ГХ I ст. У хворих ГХ I ст. відмінностей реакції АТ в залежності від ОС не виявлено. Ступінь зниження АТ при пробі з каптоприлом у залежності від ОС не відрізнялася. Подані результати свідчать про більш виражену реактивність серцево-судинної системи на екзогенні впливи при АГ з ОС: при ВЕМ це пов'язано з перерозподілом кровообігу і системною нейрогуморальною відповіддю, при ПЕН – з посиленим емоціогенним подразненням b1-адренергічних структур, при пробі з фуросемідом – наявністю латентних натрій-залежних механізмів АГ. Звертає увагу подібність показників реактивності АТ при ПАГ з ОС з їх відповіддю при стабільній ГХ.

Знайдено залежність між ОС і ехокардіографічними морфофункціональними показниками міокарду. При ПАГ з ОС у порівнянні з ПАГ без ОС визначено вірогідне збільшення таких показників, як