LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль дисфункції ендотелію при вроджених вадах серця у дітей раннього віку

шляхом розробки критеріїв ранньої діагностики і прогнозування перебігу легеневої гіпертензії, а також оптимізації лікування на підставі дослідження маркерів дисфункції ендотелію.

Задачі дослідження:

1. Визначити основні маркери дисфункції ендотелію у дітей раннього віку з природженими вадами серця залежно від анатомії вади і ступеня недостатності кровообігу.

2. Провести кількісний аналіз метаболізму ендотеліальних факторів вазоконстрикції та вазодилятації у здорових немовлят і дітей з природженими вадами серця.

3. Визначити ранні діагностичні ознаки вторинної легеневої гіпертензії у новонароджених з природженими вадами серця, що характеризуються збагаченим легеневим кровообігом.

4. Встановити критерії формування "груп ризику" швидкого прогресування легеневої гіпертензії у дітей раннього віку з природженими вадами серця, що характеризуються збагаченим легеневим кровообігом.

5. Обґрунтувати доцільність диференційованого застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту чи блокаторів рецепторів до ангіотензину І для корекції ендотеліальної дисфункції та відтермінування важкої вторинної легеневої гіпертензії.

Об'єкт дослідження: природжені вади серця.

Предмет дослідження: Рівень маркерів дисфункції ендотелію в сироватці крові в динаміці захворювання у дітей з природженими вадами серця.

Методи дослідження: Для вирішення поставлених задач використовувались генеалогічний, клініко-лабораторні, рентгенографічні та інструментальні (ЕКГ, ЕхоКГ) методи дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено концентрацію в сироватці крові NO2- й ЕТ-1 у здорових новонароджених та немовлят віком одного – двох місяців. За допомогою комплексного обстеження немовлят з ПВС, проведеного в динаміці захворювання, вперше виявлено, що вміст NO2- й ЕТ–1 у сироватці крові дітей раннього віку залежить від стану легеневого кровообігу. У немовлят з ПВС, які характеризуються збагаченим легеневим кровообігом, на фоні базисної та запропонованої терапії, концентрація NO2- в сироватці крові з перебігом хвороби залишається практично незмінною, а рівень ЕТ-1 стрімко зростає, в той час як у пацієнтів з ПВС, для яких є характерним зменшений легеневий кровообіг, спостерігається зниження рівня NO2- і повільне зростання кількості ЕТ-1 в динаміці. Показано, що динаміка рівня ЕТ-1 та NO2- у сироватці крові дітей з ПВС не залежить від ступеня НК і наявної супутньої генетичної патології (синдром Дауна). Вперше для діагностики ЛГ, спричиненої ПВС, у новонароджених дітей запропоновано визначення маркерів ДЕ. Отримано нові дані про диференційоване використання інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та блокаторів рецепторів до ангіотензину І у немовлят з ПВС, що характеризуються збагаченим легеневим кровообігом.

Практичне значення отриманих результатів. Встановлені кількісні показники NO2- й ЕТ-1 здорових дітей, придатні для визначення ДЕ як контрольні дані. Обґрунтовано доцільність використання виявлених маркерів ДЕ як додаткової диференційної ознаки ПВС у новонароджених. Рекомендовано включати в комплекс обстеження дітей з ПВС, що характеризуються збагаченим легеневим кровообігом, дослідження концентрації NO2- в динаміці, що дозволить прогнозувати характер перебігу ЛГ. Враховуючи можливе ушкодження ендотеліоцитів малого кола кровообігу, у комплексному лікуванні ПВС, що супроводжуються збагаченим легеневим кровообігом, до проведення хірургічної корекції, рекомендується застосовувати блокатор рецепторів до ангіотензину І у дозі 0,5 мг/кг на добу.

Результати роботи впроваджені у практичну діяльність відділення реанімації новонароджених і "Матері та дитини" КЗ Львівської обласної дитячої клінічної лікарні "ОХМАТДИТ", неонатологічного відділення Львівського обласного перинатального центру, науково – практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України, педіатричного відділення Сумської міської дитячої клінічної лікарні.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проаналізовано патентну документацію, вітчизняну та зарубіжну науково-медичну літературу, обґрунтовано актуальність обраної теми і відповідність її сучасним тенденціям дитячої кардіології, визначено мету і завдання, а також об'єм та методи дослідження хворих. Автор дисертації особисто проводила підбір тематичних хворих, їх обстеження та стаціонарне лікування. За особистої участі здобувача виконувались інструментальні дослідження (ЕКГ, рентгенографія, ЕхоКГ). Дисертант особисто проводила забір крові, лабораторне визначення, клінічне трактування показників ДЕ. Самостійно проведено статистичну обробку отриманих результатів, їх аналіз, обговорення та подальше послідовне впровадження у практику. Автором запропоновано нові підходи до ранньої діагностики ЛГ при ПВС і сформульовано практичні рекомендації для неонатологів, педіатрів і дитячих кардіологів щодо прогнозування перебігу ЛГ та додаткових діагностичних ознак ПВС у новонароджених. Оформлення всіх розділів дисертації та автореферату виконано самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були представлені на V (ювілейній) та VI всеукраїнській науково–практичній конференції "Актуальні питання дитячої кардіоревматології" (м. Євпаторія, 2006 і 2007 рр.), ІV Львівсько-Люблінській конференції "Сучасні аспекти експериментальної та клінічної біохімії" (м. Люблін, Польща, 2006 р.), ІІІ конгресі педіатрів України "Сучасні проблеми клінічної педіатрії" (м. Київ, 2006 р.). Окремі розділи та основні положення дисертації доповідались на засіданнях відділення епідеміології вродженої та спадкової патології ДУ "Інституту спадкової патології" АМН України (2005-2007 рр.). Дисертаційну роботу розглянуто і рекомендовано до захисту на спільному засіданні Вченої Ради ДУ "Інституту спадкової патології" АМН України та кафедри пропедевтики дитячих хвороб Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького 26 червня 2007 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них 5 –журнальні статті в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 – тези доповідей в матеріалах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, 5 додатків. Робота викладена на 182 сторінках (основна частина 154 сторінки), ілюстрована 23 рисунками та 16 таблицями. Список літератури викладено на 26 сторінках, він складається з 236 інформаційних джерел.




ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 95 дітей. Спостереження за дітьми розпочато у віці 4,220,2 дні, коли і було діагностовано ПВС. Для верифікації діагнозу ПВС проводили ЕхоКГ дослідження у двомірному