LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль екотоксикантів та недостатності аліментарних фітоадаптогенів у виникненні основних стоматологічних захворювань у дітей

стаття у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, та 3 патенти України на корисну модель. Опубліковано 1 нововведення в "Реєстрі галузевих нововведень" МОЗ України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 374 сторінках і складається з вступу, 7 розділів (огляд літератури, 6 розділів власних досліджень), аналізу й узагальнення результатів роботи, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатка. Містить 37 таблиць, 80 малюнків, 471 літературне джерело, з яких 96 закордонних. Додаток включає 41 таблицю.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


Матеріали і методи досліджень. Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дисертаційної роботи проведено експериментальні, клінічні й лабораторні дослідження.

При проведенні експерименту використано 110 білих щурів лінії Вістар одномісячного віку. Тривалість експерименту склала 2 місяця. В залежності від задач експерименту, які передбачали оцінку стоматотропних ефектів поліфенольної недостатності та впливу екотоксикантів, тварини у першій серії експерименту отримували дієту віварію (повноцінний раціон), у другій серії – експериментальний рафінований раціон (ЕРР) харчування, що сприяв розвитку карієсу зубів. В третій серії щури отримували ЕРР, обтяжений важкими металами і комплексом екотоксикантів; в четвертій серії – ЕРР, що сприяв розвитку не тільки карієсу зубів, а й запаленню тканин пародонта.

Обраний ЕРР передбачав оптимальне забезпечення організму вітамінами групи B з одночасним зниженням рівня вітамінів-антиоксидантів C та E. Раціон був повністю позбавлений фітоадаптогенів – рослинних поліфенолів (флавоноїдів та ін.), що наближає його до сучасного раціону харчування людини.

Відібрані для експерименту неорганічні й органічні токсиканти (Zn, Cd, Co, Fe, нітрати й нітрити Na, фенол, формальдегід і чотирьохлористий вуглець) відповідають насиченості ними навколишнього середовища в умовах промислового мегаполісу. Воду з токсинами, як і корегуючі комплекси препаратів, до складу яких входять антиоксидант (кіндер біовіталь або центрум), адаптоген (пантокрин), "антидот" екотоксикантів (яблучний пектин в клітковині) та пробіотичні препарати (біфіформ і лактовіт форте), починали вводити щурам одночасно з переводом їх на ЕРР внутрішньошлунково. Яблучний пектин у клітковині вводили окремо за 1 годину до введення основних препаратів. Сухі препарати (кіндер біовіталь, центрум, яблучний пектин у клітковині, біфіформ і лактовіт форте) застосовували у вигляді водної суспензії. Для досягнення потрібного дозування пантокрин в 2 рази розводили 50% етиловим спиртом. Дози препаратів для щурів розраховували адекватно віку підлітків 12-16 років: біфіформ - 40 мг/кг, пантокрин - 0,25 мл/кг, яблучний пектин у клітковині - 400 мг/кг, центрум - 125 мг/кг і лактовіт форте - 30 мг/кг.

По закінченні експерименту проводили евтаназію щурів під рауш-наркозом методом тотального кровопускання і збирали сироватку крові, відтинали тканини ясен для приготування гомогенатів, виділяли блоки щелеп і пульпу з різців. Із щелеп готовили гомогенати для проведення біохімічних досліджень. У зубах рахували глибину ураження карієсом, кількість каріозних зубів і порожнин у середньому на одного щура. Стан ПОЛ вивчали в гомогенатах тканин ясен і сироватці крові на підставі рівня МДА (И.Д. Стальная, Т.Г. Гаришвили, 1977). Рівень антиоксидантного захисту крові й тканин ясен визначали за активністю каталази (М.А. Королюк с соавт., 1988) і СОД (О.С. Брюсов с соавт., 1976). Стан протеолізу оцінювали по загальній протеолітичній активності крові й тканин ясен (Барабаш Р.Д., Левицкий А.П., 1973), визначали активність АЛТ і АСТ (Reitman S., Frankel S., 1957), катепсинів (Anson M.L., 1938). Для оцінки мінеральної насиченості стегневої кістки у щурів використовували метод Г.П. Ступакова, А.И. Воложина (1989). Біохімічні показники характеризували пародонтотропний вплив вивчаємих факторів. Ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп встановлювали за допомогою бінокулярного дисекційного мікроскопа шляхом визначення лінійних розмірів оголення коренів молярів (Николаева А.В., 1965).

Проведено епідеміологічне обстеження 1126 школярів 7, 12 і 15 років, що мешкають в умовах промислового мегаполіса, згідно рекомендаціям ВООЗ.

З метою визначення лікувальної ефективності розробленого та апробованого в експерименті ЛПК проведено спостереження 303 школярів 7-, 12- і 15-річного віку, що страждають на карієс зубів, хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) та сполученою патологією (карієс + ХКГ), з них 152 хлопчика та 151 дівчинка. Діти кожної вікової групи були розділені на групи спостереж ення і порівняння. Всі діти проживали в різних районах за рівнем забруднення навколишнього середовища екотоксикантами, тобто відрізнялися біогеохімічними та екологічними умовами. Обстеження дітей проводилося спільно зі шкільними лікарями та з дозволу батьків.

Діти груп порівняння, яким проводили клінічні дослідження, були просановані, чистили зуби зубними пастами і використовували еліксири для полоскання порожнини рота, як і діти груп спостереження. Однак дітям груп спостереження, крім гігієнічних заходів, призначали курс розроблених лікувально-профілактичних комплексів, що складаються з біоантиоксидантів, адаптогену, "антидоту" екотоксикантів (фітоадаптоген) та пробіотичних препаратів, зареєстрованих Державним фармакологічним центром МОЗ України. У якості біоантиоксидантів використовували полівітамінні препарати – Кіндер біовіталь („Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд", Німеччина) і Центрум (SAGMEL Inc., USA); адаптоген – пантокрин (ВАТ „Київфарм", Україна); "антидот" екотоксикантів – яблучний пектин у клітковині (ЧП „Наше наследие", Україна); пробіотики – біфіформ („Ферросан", Данія) і лактовіт форте (ВАТ „Тернофарм", Україна).

Дітям груп спостереження 7-річного віку, що страждають карієсом зубів, призначали ЛПК, що складається з пантокрину, який застосовували по 7 крап. один раз на день, кіндер біовіталя – по 1 ч.л. один раз на день та яблучного пектину у клітковині, розведеного водою (1:4) двічі на день. Такий же комплекс отримували діти і 12 років, але пантокрин призначали по 12 крап. 1 раз на день, а в якості антиоксиданту – препарат "Центрум" (по 1 табл. двічі на день). Розроблені комплекси застосовували протягом одного місяця два рази на рік.

У трьох групах спостереження, 7-, 12- і 15-річним дітям, із ХКГ і сполученою патологією на тлі базової терапії (антиоксидант + адаптоген + "антидот" екотоксикантів) призначали ще й пробіотичні препарати. При цьому дітям із ХКГ суміш пробіотиків застосовували у вигляді аплікацій і пародонтальних пов'язок, які накладали щодня на 15-20 хв. на ясна. Курс місцевої терапії пробіотиками становив два тижні, а загальної терапії – один місяць. Дітям же із сполученою патологією біфіформ з лактовітом форте крім місцевого застосування призначали ще й per os – по 1 капс. двічі на день.

Крім того, у домашніх умовах діти з карієсом зубів полоскали порожнину рота еліксиром "Біодент-3", що містить екстракт проростків пшениці й має лікувально-профілактичну дію. Зуби чистили