Роль екотоксикантів та недостатності аліментарних фітоадаптогенів у виникненні основних стоматологічних захворювань у дітей

Таблиця 5

Електричний імпеданс структури емаль-дентин до (z1) і після (z2)

кислотної дії на емаль зуба дітей 12 років (М m )

П р и м і т к а. Р – показник достовірності розходжень у групах.

Дослідження змін властивостей ротової рідини в динаміці показали, що в'язкість ротової рідини підвищена у дітей всіх трьох вікових груп, але найбільш високі значення цього показника визначені у дітей із сполученою патологією (карієс + ХКГ) у відносно "грязному" районі – 2,930,18 СП (група спостереження) і 2,820,16 СП (група порівняння) в 7-річних; 3,810,20 СП і 3,09 0,18 СП – в 12-річних відповідно. Застосування ЛПК призвело до зменшення в'язкості ротової рідини у дітей групи спостереження, що страждають карієсом зубів і ХКГ в умовно "грязному" районі: 2,730,14 СП в 7-літніх, 2,990,16 СП в 12-літніх і 3,080,18 СП в 15-літніх.

Дослідження швидкості слиновиділення виявили, що у всіх дітей групи спостереження, які проживають в умовно "грязному" районі – явище гіпосалівації. Застосування ЛПК вірогідно збільшує швидкість слиновиділення у всіх вікових групах (р<0,05).

Проведені біохімічні дослідження ротової рідини показали, що практично у всіх дітей з карієсом зубів при первинному дослідженні майже у два рази знижений рівень кальцію й фосфатів та у два рази підвищена активність уреази (р<0,05). Застосування ЛПК підвищує рівень кальцію (у 7-річних на 15,9%; у 12-річних на 5,8%) і фосфатів (у 7-річних на 6,1%; у 12-річних на 1,5%), знижуючи при цьому рівень уреази в ротовій рідині дітей (у 7-річних на 6,1%; у 12-річних на 1,7%). У дітей, що страждають ХКГ, підвищена не тільки активність уреази, але й майже в три рази підвищена активність еластази, у два рази в порівнянні з контрольними показниками знижена активність СОД і підвищений рівень МДА (р<0,05).Біохімічні показники ротової рідини у дітей із сполученою патологією показали, що ступінь їх відхилень від оптимальних ще більш значний. Так, рівень еластази в 7 років – 3,10,28 мккат/л; у 12 – 3,090,26 мккат/л; у 15 – 4,510,32 мккат/л проти 1,420,13 мккат/л; 0,980,12 мккат/л і 1,280,09 мккат/л вікової норми відповідно. Рівень СОД у 7-річних складав 0,610,08 мккат/л проти середнього показника вікової норми – 1,260,11 мккат/л; у 12-річних – 0,650,08 мккат/л проти 1,630,09 мккат/л та в 15-річних – 0,460,05 мккат/л проти 1,370,15 мккат/л. Показники рівня МДА у ротовій рідині дітей із сполученою патологією в порівнянні з віковою нормою складали: у 7-річних – 8,650,73 нмоль/л (N=4,170,32 нмоль/л); у 12-річних – 10,2 1,08 нмоль/л (N=3,510,24 нмоль/л) та у 15-річних – 11,61,09 нмоль/л (N=5,04 0,63 нмоль/л). Застосування ЛПК вірогідно підвищує насиченість ротової рідини іонами кальцію й фосфатів, а також нормалізує активність досліджуваних ферментів (p<0,05).

Найбільш виразну дію ЛПК встановлено у дітей 7 років. В 12-річних дітей стан ротової рідини нормалізується на 6 місяців, а для дітей 15 років з карієсом зубів і ХКГ – на 3 місяці. На наступних етапах спостереження, незважаючи на погіршення досліджуваних параметрів ротової рідини в цих дітей, їх стан був більш задовільним у порівнянні з показниками в ротовій рідині дітей групи порівняння.

Результати імунологічних досліджень у дітей з карієсом зубів, ХКГ та їх сполученням у всіх трьох вікових групах свідчать про виражений Т-імунодефіцитний стан організму. Однак в найбільш значному ступені він проявляється при сполученні карієсу із ХКГ. Т-імунодефіцитний стан організму в цих дітей характеризується зниженням кількості CD4- і CD8-лімфоцитів: у 7-річних на 42,7% і 26,8% ; у 12-річних – на 42,9% і 25,9%; у 15-річних – на 43,8% і 23,4%, а також імунорегуляторного індексу (CD4/CD8) на 25,7% (7 років), на 23,3% (12 років), на 32,8% (15 років). Крім того, у дітей всіх вікових груп із сполученою патологією в 1,3 рази збільшено вихідний вміст кількості CD19-лімфоцитів, знижено у 1,6 раза показник НСТ-теста, а також вміст лізоциму і sIgA. Застосування ЛПК приводить до позитивної динаміки змін показників клітинного й гуморального імунітету в дітей з основними стоматологічними захворюваннями у всіх вікових групах (p<0,05).

Результати бактеріологічних досліджень у дітей всіх спостережуваних груп, що мешкають в екологічно несприятливому районі та підлягаються впливу екотоксикантів, свідчать про зниження Aerococcus viridans, як показника нормобіозу в ротовій порожнині та продуценту кисню, здатного пригнічувати вірулентність бактерій. У дітей екологічно "чистого" району кількість Aerococcus viridans у ротовій рідині була на 1,610,09 lg/ml вище в порівнянні з екологічно несприятливим районом (при p<0,05). Застосування ЛПК, особливо у дітей із сполученою патологією твердих тканин зубів і пародонта, приводить до стабілізації біоценозу у порожнині рота (табл. 6).

Таблиця 6

Динаміка змін кількісного складу стрептококів зубного нальоту

у дітей в lg/мл (М m)