LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендогенних, генетично зумовлених, факторів у розвитку хронічного бронхіту у робітників пилових професій машинобудування

машинобудування.

  • Удосконалити критерії профвідбору в пиловій професії, міри профілактики захворювання й систему диспансерного нагляду при хронічному бронхіті з урахуванням індивідуальних особливостей організму.

    Наукова новизна роботи

    Встановлена роль головних ендогенних, генетично зумовлених факторів, у розвитку хронічного бронхіту у робітників пилових професій машинобудування.

    Проведено вивчення комплекса генетичних (антигени системи HLA, a1-ІП, дерматогліфічні показники) і негенетичних факторів ризику й встановлено їх вплив на виникнення і клінічний перебіг ХБ у робітників пилових професій машинобудування.

    Доведено, що антигенами-маркерами системи HLA схильності до ХБ пилової етіології є антигени HLA - A1, B12, Cw3, Cw5, гаплотип А1В8 і супратипи A1B35Cw4 і A2B35Cw4. Протективні властивості мають антигени А28, В5, В22 і гаплотип А28В35.

    Встановлено високу поширеність антигенів HLA - А1, А9, А10 та гаплотипу А1В8 при важких формах ХБ, а при ускладненнях астматичним синдромом чи емфіземою легенів - антигенів А1, А2, B7, B16, В21, В51, Сw2 , Сw3, Сw5 та гаплотип А1В8.

    Виявлено зв'язок між захворюваністю і клінічним перебігом ХБ та ступенем виразності нестачі a1-ІП (помірного, виразного). Доведено, що серед хворих на ХБ найбільшу вагу склали особи з виразним (менше за 50% від норми) дефіцитом a1-ІП. Хворі з вираженим дефіцитом a1-ІП у більшості мали тяжку (III) стадію хвороби, значну частоту загострень (три та більше на рік). У 71% хворих з нестачею a1-ІП розвивалася емфізема легенів.

    Встановлені значні відмінності дерматогліфічних показників у хворих на ХБ працівників машинобудування порівняно із здоровими особами.

    Практичне значення роботи

    Розроблено нове рішення актуальної наукової задачі щодо зменшення частоти розповсюдження хронічного бронхіту у робочих пилових професій машинобудування шляхом оцінки основних, генетично обумовлених факторів ризику, що дозволяють передбачати виникнення і клінічний перебіг ХБ, якісно проводити профвідбір, удосконалити заходи профілактики захворювання й систему диспансерного нагляду за такими хворими.

    Обгрунтовано рекомендації, що дозволяють більш якісно проводити попередні та періодичні медичні огляди, а також запропоновано критерії з покращання диспансерного нагляду за хворими на ХБ з урахуванням їх індивідуальних особливостей.

    Запропоновані критерії виявлення схильності до розвитку ХБ, його клінічних особливостей можуть бути використані при проведенні періодичних і профілактичних медичних оглядів робітників, а також для якісного диспансерного нагляду за ними.

    Результати наукових досліджень впроваджено в навчальний процес кафедр гігієни та професійних захворювань, клінічної лабораторної діагностики Харківського інституту удосконалення лікарів, а також у практичну роботу клінічного відділення ДП Харківського НДІ гігієни праці і профзахворювань, медико-санітарних частин міст Харкова, Миколаїва, Запоріжжя, обласної клінічної лікарні м. Херсона.

    Особистий внесок дисертанта в розробку наукових результатів Дисертант безпосередньо проводив клінічне обстеження хворих та ретроспективний аналіз їх історій хвороб, амбулаторних карт, даних санітарно-гігієнічних обстежень робочих місць; розробив спеціалізовану інформаційну карту хворого на хронічний бронхіт, виконав дослідження щодо встановлення антигенів системи HLA в обстежених, провів дерматогліфічне дослідження, узагальнення, статистичну обробку та інтерпретацію підсумків одержаних даних.

    Апробація роботи Основні положення дисертації доповідалися на науково-практичній конференції молодих вчених Харківського інституту удосконалення лікарів (1994), симпозіумі, присвяченому 150-річчю кафедри факультетської терапії Українського державного медичного університету м. Києва (1994) та на науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю санепідслужби України (м. Харків, 1997).

    Публікації : за матеріалами дисертації опубліковано 15 робіт, з них 1 - в науковому журналі ближнього зарубіжжя, 12 - у збірниках наукових праць, 2 - в матеріалах і тезах з'їздів, конференцій. Видані методичні рекомендації МОЗ України.

    Структура та обсяг роботи

    Робота виконана на 165 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 29 таблицями (обсяг – 32 стор.), складається з вступу, 5 розділів, що містять огляд літератури, результати власних спостережень, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури, який містить 228 джерел (обсяг – 30 стор.).


    ЗМІСТ РОБОТИ


    МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ


    Об'єктом дослідження були 134 хворих на хронічний бронхіт робітника пилових професій машинобудування, серед яких 107 (79,9%) чоловіків та 27 (20,1%) жінок. Хворі на ХБ по професійній належності були виділені у 3 групи: металообробники (15%), електрозварники (37,3%), ливарники (47,7%). Контрольну групу склали 137 здорових осіб - робочих непилових професій.

    Вивчення антигенів гістосумісництва HLA проводилося за методом P.Terasaki з використанням стандартного мікролімфоцитотоксичного тесту NIH. Вивчалися гени головного комплексу гістосумісництва трьох локусів - А, В і С. Для HLA-типування використовувалися сироватки з колекції Санкт-Петербурзького НДІ гематології та переливання крові.

    Статистичну обробку даних проводили за загальноприйнятими у клінічній імунології стандартними методами. Вони включали встановлення частоти антигена, критерію c2, відносного ризику (RR), етіологічної фракції (s), достовірність відмінностей (Р), яку обчислювали за таблицею c2 на підставі урахування одного ступеня свободи.

    Визначення рівня a1-ІП проводили уніфікованим методом В.Ф.Нартикової та Т.С.Пасхіної, заснованим на взаємодії інгібітора з трипсином у присутності низькомолекулярного субстрату N-a-бензіл-L-аргінін-етилового ефіру. Активність a1-ІП визначали по гальмуванню аргінін-естеразної активності трипсину, розведеного у 50 разів сироваткою крові обстеженого пацієнта. Активність a1-ІП виражали числом умовних інгібіторних одиниць (ІО) у 1 мл сироватки крові, беручи за одиницю інгібіторної дії таку кількість інгібітора, яка гальмує активність однієї одиниці трипсину.

    При дерматогліфічних дослідженнях використовували методику H.Cummins, C.Midlo (1961) з урахуванням уніфікованої Лондонської класифікації з дерматогліфіки (D.Loesch, 1969). Відбитки аналізували за 43 кількісними та якісними показниками для правої та лівої рук окремо й сумарно. Обробку одержаних даних здійснювали за критеріями Стьюдента і Фішера.


    РЕЗУЛЬТАТИ


  •