LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендогенних, генетично зумовлених, факторів у розвитку хронічного бронхіту у робітників пилових професій машинобудування

ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ


Згідно з клінічною класифікацією серед робочих пилових професій машинобудування хворі з I стадією склали 15,6%, з II - 59%, з III - 25,4%.

У більшості хворих (68 4,8%, р < 0,001) ХБ розвинувся при стажі роботи в умовах дії пилу після 15 років. Швидко розвивалися захворювання лише у 1,5% хворих (стаж роботи в пилових умовах до 5 років). Захворювання мали повільний початок і хронічний перебіг. При всіх стадіях ХБ хворі скаржилися на кашель, харкотиння та задишку.

Для першої стадії хвороби були характерні невиразні скарги на сухий кашель (822%) з виділенням невеликої кількості (до 10 мл) харкотиння. Задишка з'являлася лише після значного фізичного навантаження. При обстеженні – перкуторно у 7610% (р < 0,001) хворих виявлявся легеневий звук з легким коробковим відтінком у нижньобокових відділах, під час загострення вислуховувалися сухі хрипи на фоні послабленого дихання. Вентиляційна здатність легенів була знижена тільки у третини хворих за такими показниками, як ЖЄЛ, %НЖЄЛ і ОФВ1/ЖЄЛ (індекс Тифно). Особливістю захворювання ХБ у робітників пилових професій було те, що при початкових стадіях у деяких хворих відмічалися такі ускладнення, як незначно виражений астматичний синдром та емфізема легенів.

У хворих із другою стадією ХБ, працюючих у пилових професіях машинобудування, основні скарги та симптоми були більш постійними і виразними. Кашель з виділенням харкотиння (20-30 мл) спостерігали у 376% хворих. У частини пацієнтів (225%) харкотиння було слизово-гнійним. При помірному фізичному навантаженні у 785% хворих з'являлася задишка (проти 3811% при I стадії, р < 0,001). У пацієнтів цієї стадії виявлялись акроціаноз (84,44%), зміни форми нігтей та пальців, грудної клітини. Перкуторно у всіх хворих був змінений легеневий звук. Коробковий відтінок зустрічався у 255% хворих і не спостерігався при першій стадії, прослуховувались сухі хрипи. В цій групі зустрічалися ознаки легеневого серця, а також недостатність кровообігу I-IIа (у 225%) та IIА-Б ступеню (у 436%). Прогресування захворювання супроводжувалося нарощуванням порушення зовнішнього дихання. При другій стадії захворювання в 1,6 рази частіше діагностували 1 ступінь емфіземи легенів (р < 0,05) та в 3 рази - другу ступінь (р < 0,001) по відношенню до I стадії ХБ, а також більш важку ступінь астматичного синдрому ( у 1,9 разів, р < 0,05).

Третя стадія характеризувалася тяжким перебігом і більш виразними синдромами. Хворих турбував постійний кашель із виділенням слизово-гнійного харкотиння до 30 мл та більше на день (478%). Тільки в цій стадії захворювання спостерігалися випадки виділення гнійного харкотиння. У цій групі значно більше кількість хворих, яких турбувала задишка при незначному фізичному навантаженні і в спокої (718% проти 134 при II стадії, р < 0,001). При об'єктивному огляді достовірно частіше виявлявся виражений ціаноз (268% проти 63% при II стадії, р < 0,05), а також зміни форми грудної клітини. У багатьох пацієнтів вона була бочкоподібною (328% проти 52% при II стадії, р < 0,05). Перкуторно в половини хворих визначали коробковий звук над усією поверхнею легенів. Практично у всіх вислуховували сухі (688%) та вологі (298%) хрипи. У хворих цієї групи достовірно частіше спостерігали виражені ознаки легеневого серця (у 386% проти 114% при II стадії, р < 0,05). Більше ніж у половини пацієнтів встановлено недостатність кровообігу IIА-Б (539%, р < 0,05). Функція зовнішнього дихання була порушена у всіх хворих. Ускладнення астматичним синдромом та емфіземою легенів при цій стадії ХБ були найбільш виразними. Частота астматичного синдрому збільшилася з 52% при I стадії до 94%. У 569% хворих виявлена емфізема другого ступеня.

Деякі відмінності в клінічних варіантах перебігу ХБ встановлено у працюючих різних пилових професій. Так, у ливарників переважали тяжкі форми ХБ з виразними проявами астматичного синдрому (36%) й емфіземи (64%). Серед електрозварників переважали пацієнти з помірним астматичним синдромом (387%). У 25% хворих металообробників астматичний синдром був відсутній, а у 20% він носив помірний характер. Втім, у цій професійній групі хворих більш часто зустрічалася астма (158%), як і у ливарників гарячих професій (1410%). У третини металообробників, хворих на ХБ, емфізема легенів не спостерігалась. Серед ливарників і електрозварників достовірно частіше спостерігалась емфізема I ступеня (відповідно 566% та 587%, проти 2510% у металообробників, р < 0,001). У ливарників гарячих професій ХБ частіше ускладнювався неспецифічним запальним процесом, перебігав більш тяжко, з частим загостренням протягом року.

Враховуючи, що певне значення у розвитку ХБ пилової етіології має і спадкова схильність до захворювань органів дихання, нами проведено вивчення частоти поширення антигенів HLA при ХБ й у контрольній групі. Результати наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Розподіл HLA антигенів у хворих на хронічний

бронхіт і здорових осіб (Psp%)


Антигени

HLA

Хворі на ХБ

Здорові
особи

Антигени

HLA

Хворі на ХБ

Здорові