LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендогенного оксиду азоту в патогенезі периферичної полінейропатії при експериментальному цукровому діабеті (експериментальне дослідження)



ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ім. М.ГОРЬКОГО






ЛУПАНОВ Костянтин Вячеславович



УДК 616.379-008.64:616.85:612.015.33-092.9





РОЛЬ ЕНДОГЕННОГО ОКСИДУ АЗОТУ В ПАТОГЕНЕЗІ ПЕРИФЕРИЧНОЇ ПОЛІНЕЙРОПАТІЇ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ЦУКРОВОМУ ДІАБЕТІ

(експериментальне дослідження)


14.03.04 - патологічна фізіологія






Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук



Донецьк - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті Міністерства охорони здоров'я України.


Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Демидов Володимир Михайлович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри загальної
хірургії



Офіційні опоненти:


доктор медичних наук, професор Бородін Олексій Дмитрович, Донецький
державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор
кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО


доктор медичних наук, професор Абрамов Андрій Володимирович,
Запорізький державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри патологічної фізіології


Провідна установа:

Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України (м. Київ)


Захист відбудеться 16 вересня 2005 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.02 при Донецькому державному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 16).


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 16).

Автореферат дисертації розісланий 18 липня 2005 р.


Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор медичних наук,

професор

Г.А. Ігнатенко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Поширеність цукрового діабету (ЦД) в світі наростає з кожним роком (Балаболкин М.И., 1998; Ефимов А.С., Скробонская Н.А., 1998; Балаболкин М.И., Креминская В.М., 2000; Hedding-Eckerich M., Eckert M.W., 2000). Сьогодні фахівці, що працюють в області ендокринології та суміжних галузях медичної науки, констатують тривожний факт: захворювання на ЦД носить характер пандемії. Наприклад, тільки в такій забезпеченій і соціально захищеній країні, як США, щорічно реєструються 600000 нових випадків захворювання (Heitzer T. et al., 2001; Hounsom L. et al., 2001; Coppey L.J. et al., 2002). Вважається, що число хворих на ЦД становить 10% числа людей в популяції. В Україні до категорії хворих на ЦД відносять за статистичними даними на 2000 рік приблизно 5 млн. чоловік (Зелинский Б.А., Зелинский А.А., 1996; Ефимов А.С., Скробонская Н.А., 1998; Павловський М.П., Маркевич Ю.О., 2001; Щербак О.В., 2001).

ЦД - надзвичайно поширене захворювання, якому супутні зменшення тривалості життя, зниження її якості, висока та рання інвалідизація, а також висока вартість багаторічних лікувально-діагностичних заходів. Це ще раз примушує повернутися до детального дослідження і ширшого вивчення та обговорення питань, пов'язаних з терапією даного захворювання. Очевидно, що при складанні схем лікування ЦД необхідно враховувати патогенетичні механізми захворювання.

Пацієнти з ЦД зазнають на страждання не стільки від самого захворювання, скільки від його ускладнень, до яких слід віднести діабетичну периферичну полінейропатію (ДПП). Патогенетичні механізми даного стану різні, однак, переважним є патологічний вплив гіперглікемії та оксидативного стресу, а також стрес-обумовлені ураження невральної та периневральної тканин (Строков И.А. і соавт., 2000; Clemens А. et al., 1999; Androne L. et al., 2000; Cakatay U. et al., 2000; Biessels G.J. et al., 2001; Hounsom L. et al., 2001). В патогенезі ДПП важливу роль відіграють метаболічні порушення на ендотеліальному рівні, які згодом сприяють формуванню порушень перфузії нерва (Khamaisi M. et al., 1999; Evans J.L., Goldfine I.D., 2000; Haak E. et al., 2000). Це, у свою чергу, сприяє розвитку ішемії нерва; порівнянні дані в експериментальних та клінічних дослідженнях у тварин і пацієнтів з ЦД були одержані Stevens M.J. et al. (2000) та Packer L. et al. (2001).

Результати проведених досліджень дозволяють висловити гіпотезу про наявність раніше невідомої ланки в патогенезі ЦД – йдеться про залучення до розвитку даного захворювання та його ускладнень NO (NO) (Ивашкин В.Т., Драпкина О.М., 2000; Sasaki T. et al., 1998; Cho C.H., 2001). Зокрема, показано, що кількість NOS-позитивних нейронів в спинальних гангліях щурів із стрептозотоцин (СТЗ)-індукованим ЦД істотно зменшена (Sasaki T. et al., 1998).

Ці дані свідчать про можливу участь NO у формуванні периферичних полінейропатій. Відомою є роль NO у формуванні запальних реакцій (Wildhirt S.M. et al., 1995); показано, що NO продукується активованими макрофагами (Hibbs J.B. et al., 1988). При цьому цитостатичні та цитотоксичні ефекти макрофагів при запаленні реалізуються значною мірою через систему NO - шляхом активації NO-синтази, яка перетворює аргінін в NO (Недоспаев А.А., 1998; Cho C.H., 2001). Синтезований NO при гострому запаленні сприяє розвитку вазодилятації(найчастіше локальної), локальному пошкодженню паренхіми органу, що піддався запаленню, та його подальшої ішемізації (Satoh А. et al., 1994). Вказані ефекти NO сприяють також розвитку гострого запального ураження паренхіми підшлункової залози (ПЗ); загальновідомо, що такий ланцюговий процес попереджує формуванню ЦД, будучи одним з найважливіших патогенетичних чинників даного захворювання.

Враховуючи вищевикладене, акутальним є вивчення ролі NO та його метаболітів в патогенезі ДПП при СТЗ-індукованому ЦД. В ході такого дослідження ми використовували блокування активності NO-синтази за допомогою використання NG-нітро-L-аргініну та цилостазолу, а також вивчали фармакотерапевтичні ефекти пентоксифіліну та a-ліпоєвої кислоти (ЛК), беручи до уваги роль численних судинних і оксидативних порушень в механізмах формування ДПП.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження виконувалися в межах НДР кафедри загальної хірургії Одеського державного медичного університету (ОДМУ) по дослідженню регуляторних гормональних систем та їх природних метаболітів, а також впровадженню їх синтетичних аналогів як лікарських препаратів, (теми, затвердженої МОЗ України: "Розробка патогенетично обґрунтованих методів корекції ендотоксикозу і змін дифузної ендокринної системі у хворих з гострими захворюваннями