LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендогенної інтоксикації в патогенезі псоріазу та комплексна дезинтоксикаційна терапія хворих

поєднанні з артропатичним - у 10, звичайний - у 30 ) і у 20 здорових осіб ( контроль ) малонового діальдегіду, дієнових кон'югатів, дієнкетонів, вміст яких до лікування суттєво перевищував контрольні величини (Р < 0,001).При співставленні одержаних результатів в різних клінічних групах з'ясувалось, що у хворих на еритродермічний псоріаз рівень малонового діальдегіду в сироватці крові перевищував показники осіб контрольної групи в 2 раза, у хворих на звичайний псоріаз - в 1,5 раза, у хворих на артропатичний псоріаз - в 1,6 і 1,2 раза, у хворих на еритродермічий псоріаз в поєднанні з артропатичним - в 2,3 і 1,7 раза відповідно. Вміст дієнових кон'югатів у хворих на еритродермічний псоріаз в 3,3 , в 1,8 раза перевищував показники контрольної групи і хворих на звичайний псоріаз, у хворих на артропатичний - в 2,3 , в 1,2; у хворих на еритродермічний в поєднанні з артропатичним - в 3,7, 2 раза був вищим контролю і показника хворих на звичайний псоріаз. Рівень дієнкетонів у хворих на еритродермічний псоріаз перевищував в 3,5 і в 1,3 раза показники контрольної групи і хворих на звичайний псоріаз відповідно, у хворих на артропатичний псоріаз - в 2,3 і в 1,1 раза, у хворих на еритродермічний псоріаз в поєднанні з артропатичним - в 4,3 і в 1,8 раза. Із наведених результатів видно, що вміст малонового діальдегіду, дієнових кон'югатів, дієнкетонів в сироватці крові у хворих на псоріаз істотно визначався підвищеним, особливо високим їх рівень був при тяжких формах псоріатичної хвороби.

Паралельно з дослідженням вмісту продуктів перекисного окислення ліпідів ми визначали антиокислювальну активність крові. Виявилось суттєве пригнічення антиоксидантної дії в залежності від тяжкості клініки псоріазу: при еритродермічному, артропатичному, еритродермічному в поєднанні з артропатичним вона вірогідно нижча, ніж при звичайному псориазі. Вміст субстратів перекисного окислення ліпідів і активність антиокислювальної системи виявилися в залежності від стадії псоріазу: при прогресуючій стадії псоріазу порушення були істотно більшими,ніж при стаціонарній і регресивній. Отже при псоріазі відбуваються зсуви в жировому обміні, які обумовлють розвиток синдрому ендотоксикозу ( табл. 2 ).

Таблиця 2

Динаміка показників перекисного окислення ліпідів і активності антиоксидантної системи в сироватці крові хворих на псоріаз до і після лікування



Клінічна

Форма

Псоріазу

Тести

Пе-

ріод

обстеж.

Малоно-

Вий

діальдегід


Дієнові

кон'югати



Дієнкетони


Антиоксид.

активність

%%

Всі об-стежені

N = 70

д.т.

4,31 0,02

2,88 0,004

1,09 0,007

36,4 0,02*


п.л.д.

2,34 0,03*

1,78 0,006**

0,68 0,004*

44,6 0,07*


п.л.п.

3,13 0,05**

2,11 0,003**

0,91 0,002**

39,5 0,1**

Еритро-

дер.

n =15

д.т.

4,82 0,07

3,76 0,05

1,24 0,03

31,2 0,08


п.л.д.

2,29 0,08*

1,71 0,07*

0,83 0,04*

44,2 0,07*


п.л.п.

3,44 0,06**

2,09 0,2**

0,95 0,02**

37,3 0,4**

Артро-

патичний

n = 15

д.т.

3,78 0,09

2,64 0,07

1,03 0,02

38,6 0,3


п.л.д.

1,99 0,06*

1,76 0,09*

0,74 0,01*

45,3 0,07*


п.л.п.

2,91 0,3**

2,03 0,06**

0,86 0,02**

39,8 0,2**

Еритро-

дерм.

Артро-

патичний

n = 10

д.т.

5,41 0,2

4,23 0,09

1,52 0,05

29,7 0,6


п.л.д.

3,01 0,5*

2,35 0,2*

1,12 0,03*

38,4 0,2*


п.л.п.

4,51 0,4**

2,82 0,3**

1,17 0,06**

32,5 0,1**

Звичай-

ний

n = 30

д.т.

3,22 0,06

2,13 0,04

0,91 0,03

40,2 0,2


п.л.д.

2,23 0,04*

1,64 0,05*

0,42 0,02*

47,6 0,3*


п.л.п.

2,63 0,02**

1,92 0,06**

0,62 0,04**

43,5 0,5**

Здорові

n = 20


2,35 0,07

1,14 0,03

0,35 0,01

48,6 0,8



** - вірогідність різниці показників до і після лікування;

* - вірогідність різниці показників дослідної і порівняльної груп;

д.т. - до терапії;

п.л.д. - після лікування дослідної групи;

п.л.п. - після лікування порівняльної групи.

Із табл. 2 видно, що після лікування в фазі клінічного видужання і значного поліпшення настало достовірне покращання показників ліпідного обміну, особливо у хворих на звичайний псоріаз. Ефективнішою була терапія з приєднанням в комплекс ентеросорбенту силларду П та фітозборів.

Провідне місце в розвитку різних патологічних процесів, в тому числі і в обміні ліпідів, займають розлади ферментативної діяльності. Ми вивчали активність мієлопероксидази ( МПО ) в нейтрофілах крові у 86 хворих на псоріаз ( 52 - чоловічої статі, 34 - жіночої ) і 15 здорових людей ( 8 - чоловічої, 7 - жіночої ). До початку лікування активність МПО у пацієнтів на псоріаз в 1,6 раза була нижчою показника контрольної групи. Різниця вірогідна: Р < 0,001. Суттєве зниження ії виявлено у 16 хворих на еритродермічний псоріаз, у 8 - на артропатичний, у 12 - на еритродермічний в поєднанні з артропатичним, у 23 - на звичайний з дифузними рясними ураженнями шкіри. При прогресуючій стадії дерматозу активність МПО була достовірно нижчою, ніж при стаціонарній і регресуючій ( Р < 0,001 ). Паралельно досліджувалась сукцинатдегідрогеназа ( СДГ ), активність якої в 2,3 рази була нижчою показника контрольної групи. Різниця вірогідна: Р < 0,001. Виявлена залежність активності СДГ від стадії псоріазу: при прогресуючій стадії вона була значно нижчою, ніж при стаціонарній та регресуючій ( Р < 0,001). За допомогою обчислення коефіцієнта кореляції показників активності МПО і СДГ установлений тісний прямий взаємозв'язок: r = + 0,88. На підставі одержаних результатів дослідження активності в крові хворих на псоріаз МПО та СДГ можна стверджувати, що пригнічення