LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендогенної інтоксикації в патогенезі псоріазу та комплексна дезинтоксикаційна терапія хворих

їх активності обумовлено ендотоксикозом.

Після проведеної комплексної терапії з приєднанням ентеросорбенту силларду П та фітозборів у хворих дослідної групи настало суттєве підвищення активності МПО та СДГ в порівнянні з показниками до лікування. В контрольній групі хворих, що не одержували ентеросорбенту і фітозборів, також підвищилась активність МПО та СДГ, але вірогідно менше, ніж в дослідній групі. Як в дослідній групі хворих на псоріаз, так і в контрольній після лікування активність МПО і СДГ не досягла показника здорових людей (Р < 0,01).

Можна припуститися думки, що активність каталітичної спроможності ферментів пригнічена ендогенною інтоксикацією, яка, незважаючи на проведену терапію, зберігалась у пацієнтів в стані клінічного одужання чи істотного покращання патологічного процесу з боку шкіри, хоч і меншої інтенсивності. Про це свідчить також і коефіцієнт кореляції між показниками функціональної активності досліджуваних оксиредуктаз і ступенем підвищення концентрації СМП і ЦІК в крові: r = - 0,86, який доказує про тісний зворотний зв'язок між ними ( табл. 3 ).

Таблиця 3

Динаміка активності МПО і СДГ в крові у хворих на псоріаз в залежності від клінічної форми до і після комплексного лікування

Клінічна форма

псориазу

Період

обстеження

МПО

РР1Р2

СДГ

РР1Р2

Всі обстежені

n = 86

д. т.

1,63 0,005

0,001

0,94 0,002

0,001


п. т.

2,08 0,006

0,001

1,49 0,003

0,001

Еритродермічний

n = 16

д. т.

1,12 0,03

0,001

0,53 0,006

0,001


п. л. д.

1,68 0,04

0,001

0,95 0,02

0,001


п. л. п.

1,34 0,02

0,001

0,74 0,005

0,001

Артропатичний

n = 14

д. т.

1,23 0,04

0,001

0,85 0,007

0,001


п. л. д.

1,84 0,05

0,001

1,62 0,04

0,001


п. л. п.

1,59 0,07

0,001

1,36 0,06

0,001

Еритродермічний з артропатичним

n = 12

д. т.

0,96 0,006

0,001

0,42 0,03

0,001


п. л. д.

1,34 0,02

0,001

0,71 0,04

0,001


п. л. п.

1,15 0,03

0,001

0,63 0,05

0,001

Звичайний

n = 44

д. т.

2,12 0,01

0,001

1,26 0,005

0,001


п. л. д.

2,72 0,004

0,001

2,13 0,02



п. л. п.

2,54 0,002

0,001

1,76 0,006


Здорові (контроль) n = 15

-

2.56 0.03

0.001

2.14 0.04




Р - вірогідність різниці з контролем до лікуваня

Р1 - вірогідність різниці з контролем після лікування

Р2 - вірогідність різниці показників дослідної і порівняльної груп

д. т. - до терапії; п. л. д. - після лікування дослідної групи;

п. т. - після терапії; п.л.п. - після лікування порівняльної групи.

Проведені дослідження вмісту СМП, ЦІК, АСЕ, метаболітів перекисного окислення ліпідів, білка, а також активності МПО і СДГ у крові хворих і отримані дані дозволяють констатувати, що в патогенезі псоріазу суттєву роль відіграє синдром ендотоксикозу, ступінь якого знаходиться у прямопропорційній кореляції із клінічними проявами та стадією дерматозу. Позитивність розробленої та впровадженої нами схеми комплексної терапії із приєднанням ентеросорбенту силларду П та лікарських рослин сприяє детоксикації, клінічному одужанню чи значному покращанню, пролонгації ремісії понад рік у більшої кількості хворих дослідної групи, ніж у групи пацієнтів порівняння за рахунок, найбільш ймовірно, активної елімінації із організму надлишків метаболітів окисно - відновних процесів, що в основному створюють ендотоксикоз. До цього необхідно додати біостимуляцію та нормалізацію лікарськими рослинами ендокринної, нервової, захисної, ферментативної, травної систем, функції печінки та інших органів.

Об'ективним критерієм ефективності розробленої схеми лікування хворих на псоріаз служать якісні показники: в дослідній групі одужання та істотне поліпшення настало у 52 ( 67 % ) із 78 пацієнтів, а в контрольній - у 43 ( 55 % ). До оцінної категорії результатів терапії відносяться тривалість санації хворих: дослідна група лікувалась в умовах стаціонару 30,7 + 0,7 ліжкоднів, а контрольна - 37,8 + 0,8 ( Р < 0,001).

Суттєве значення в характеристиці методу оздоровлення хворих на псоріаз має довготривалість ремісії та частота рецидивів, які визначались катамнестичним способом на протязі трьох років. В дослідній групі ремісія продовжувалась - 16,8 + 0,03 місяців, в контрольній - 10,7 + 0,04. Термін ремісії був в залежності від клінічної форми псоріазу та ступеня ендогенної інтоксикації. У хворих на еритродермічний, артропатичний, еритродермічний в поєднанні з артропатичним псоріазом термін ремісії був меншим, ніж у хворих на звичайний псоріаз, причому у контрольній групі він був коротший, ніж в дослідній групі. Скорочення рецидивів і подовження ремісії в дослідній групі були обумовлені комплексним превентивним лікуванням 1 - 2 рази на рік силлардом П та фітозборами перед загостренням дерматозу, а також дотриманням хворими рекомендацій лікаря.

Проведені нами дослідження хворих на псоріаз і контрольних здорових осіб свідчать про надзвичайну складність патогенезу псоріазу, в ланцюзі якого важливу ланку займає синдром ендогенної інтоксикації. Розроблена, апробована і впроваджена комплексна терапія з приєднанням ентеросорбенту силларду П і зборів лікарських рослин сприяла суттєвому зменшенню ендотоксикозу, одужанню чи істотному поліпшенню стану здоров'я хворих дослідної групи і подовженню ремісії в порівнянні з показниками пацієнтів контрольної групи, які не одержували силлард П і фітозбори.

ВИСНОВКИ

1. У обстежених 156 хворих на псоріаз ( еритродермічний - 28, артропатичний - 22, еритродермічний в поєднанні з артропатичним - 16, звичайний - 90 ) виявлений синдром ендогенної інтоксикації внаслідок суттєвого підвищення вмісту в крові СМП, ЦІК, АСЕ, метоболітів перекисного окислення ліпідів ( малонового діальдегіду, дієнових кон'югатів, дієнкетонів ), зниження