LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендокринних дизрупторів у патології статевого дозрівання дівчат-підлітків та шляхи профілактики його порушень

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ




Воскресенська Олена Олегівна




УДК 618. 172 - 02: 616.43 - 008




Роль ендокринних дизрупторів у патології статевого дозрівання дівчат –

підлітків та шляхи профілактики його порушень



14.01.01 – акушерство і гінекологія



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук





Одеса - 2001


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті

МОЗ України


Науковий керівник:

Доктор медичних наук, професор

Заслужений діяч науки і техніки України

Зелинський Олександр Олексійович

Одеський державний медичний університет МОЗ України

Завідувач кафедри перинатальної медицини, дитячої та підліткової гінекології


Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук, професор

Голота Владислав Якович,

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України

завідувач кафедри акушерства і гінекології №3


Доктор медичних наук, професор

Нізова Наталія Миколаївна,

Одеський державний медичний університет МОЗ України

професор кафедри акушерства та гінекології


Провідна установа:

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, м. Київ


Захист відбудеться " 11 " травня 2001 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради (Д.41.600.01) при Одеському державному медичному університеті за адресою: 65026, м. Одеса, пров. Валіховський, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університету за адресою: : 65026, м. Одеса, пров. Валіховський, 3.


Автореферат розісланий " 9 " квітня 2001 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради

д. мед. н., професор Годлевський Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Охороні здоров'я дівчинки придається пріоритетне значення на державному рівні, що відзначено в національних програмах "Планування сім'ї" та "Діти України" (Р.Ф. Богатирьова та ін., 1999). Несприятливі демографічна ситуація й низький рівень репродуктивного здоров'я підлітків України складають медико-соціальну проблему, що потребує термінового вирішення (В.М. Запорожан та ін., 1998; Н.М. Нізова та ін., 1998; Б.М. Венцковський та ін., 1999; О.О. Зелінський та ін., 2000). За даними МОЗ України близько 90% підлітків України мають відхилення в загальному стані здоров'я. За 1990 – 2000 р.р. виявилася тенденція зростання порушень статевого дозрівання та розладів менструального циклу у дівчат (І.Б. Вовк та ін., 2000).

Дослідження останніх років показали, що дія ряду ксенобіотиків навколишнього середовища подібна ефектам гормонів чи їх антагоністів. Ці екотоксиканти виділені в групу ендокринних дизрупторів (ЕД) (R.Kavloc, 1996). Маючи деяку подібність за хімічною структурою з гормонами, ЕД можуть зв'язуватися з білками стероїдних гормонів (рецепторами, транспортними білками чи ферментами їх метаболізму) і порушувати гормональний гомеостаз (R. Cooper, 1997). Значна частка ЕД представлена пестицидами, здатними інгібувати ароматазу або зв'язуватися з естрогенорецепторами (W. Keise, 1996).

Незважаючи на ряд експериментальних даних і спостережень явищ фемінізації, маскулінізації та спаду фертильністі у популяціях диких тварин під впливом екотоксикантів (S. Feist, 1999), фактичні дані та уявлення про механізми дії пестицидів середовища на статевий розвиток і репродуктивне здоров'я дівчат обмежені.

Більшість регіонів Одеської області "денатуровані пестицидами" (Л.И. Звольский і др., 1991). У цьому зв'язку значний інтерес викликають природні речовини рослинного походження - фітоестрогени, які здатні витискати синтетичні ксеноестрогени із тканин.

Ці дані висувають питання про можливий зв'язок патології статевого дозрівання з присутністю ЕД, тобто поширеності її у регіонах із високим рівнем забруднення екотоксикантами. Актуальність вивчення даної проблеми обумовлена як зростанням рівня патології статевого дозрівання у дівчат та підлітків, недослідженності патогенетичних механізмів їх розвитку, так і необхідністю розробки заходів профілактики порушень репродуктивної функції жінок.

Зв'язок роботи з планом наукових праць. Робота проводилась в напрямку, розробленому кафедрою перинатальної медицини, дитячої та підліткової гінекології Одеського державного медичного університету згідно з державною науково–дослідницькою програмою ОДМУ на 2000-2003 р.р. "Патогенетичні механізми розвитку репродуктивної системи людини в умовах дії агресивних факторів зовнішнього середовища і шляхи їх корекції" (№ держреєстрації 0199U004330). Дисертант є співвиконавцем теми.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – встановлення характеру і виявлення окремих механізмів генезу порушень статевого дозрівання дівчат у регіонах, що відрізняються за рівнем присутності ендокринних дизрупторів та розробка способу їх профілактики.

Для досягнення цієї мети сформульовано наступні завдання:

  • Визначити фізичний і статевий розвиток дівчат у регіонах із різними рівнями

    забруднення ЕД.

  • Визначити структуру морфотипів дівчат у цих регіонах.

  • Вивчити рівень статевих гормонів у дівчат пубертатного віку, мешканок даних регіонів.

  • Вивчити в хронічному експерименті вплив вибіркового інгібітора ароматази що

    моделює дію ЕД, на гормональний гомеостаз і фолікулогенез у щурів у періоді

    статевого дозрівання і можливі, у цих умовах, захисні ефекти фітоестрогенів.

    5. Вивчити можливість корекції порушень статевого дозрівання дівчат за допомо-

    гою фітоестрогенів і як заходу профілактики впливу ЕД на організм дівчат.

    Об'єкт дослідження: фізичне і статеве дозрівання дівчат у регіонах з різним рівнем ЕД; статеве дозрівання щурів при хронічній інтоксикації інгібітором ароматази та коригуючі ефекти фітоестрогенів у цих умовах; вплив фітоестрогенів на статеве дозрівання дівчат.

    Предмет дослідження: ендокринна і репродуктивна система дівчат періоду статевого дозрівання; естральний цикл і тканини яєчників і матки щурів; фітоестрогени - ізофлавоноїди сої.

    Методи дослідження: клінічні, антропометричні, клініко-інструментальні, біохімічні методи визначення гормонів і активності ароматами, морфогістологічні, статистичні.

    Наукова новизна. Встановлено зв'язок між поширеністю порушень фізичного і статевого розвитку й рівнем забруднення регіону ЕД. На основі цих даних, вивчення рівня статевих гормонів у дівчат, активності ароматази в плаценті у жінок цих регіонів, а також характеру статевого дозрівання щурів при інтоксикації інгібітором ароматази вперше сформульоване уявлення про суттєву роль порушення балансу андрогени / естрогени внаслідок інгібування ароматази


  •