LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендокринних дизрупторів у патології статевого дозрівання дівчат-підлітків та шляхи профілактики його порушень

ЕД у генезі патології статевого дозрівання.

В експериментах на щурах і спостереженнях на дівчатах уперше установлено, що фітоестрогени - ізофлавоноїди сої - здатні заповнювати недостатність ендогенних естрогенів, зменшувати наслідки хронічного інгібування ароматази і коригувати порушення статевого дозрівання у дівчат.

Практичне значення отриманих результатів. Проведені клінічні спостереження, експерименти та систематизація пестицидів за ендокринно-дизрупторним потенціалом дозволили патогенетично обґрунтувати діагностичні заходи щодо порушень репродуктивної системи дівчат у залежності від класів наявних ЕД та рекомендувати комплекс лікувально-профілактичних заходів, що включають використання фітоестрогенів харчових рослин при порушеннях статевого дозрівання дівчат.

Теоретичні положення та практичні рекомендації роботи використовані у лекціях для лікарів дитячих гінекологів, лікарів-інтернів та у книзі "Пособие к практическому освоению акушерства и гинекологии", Одесса: Астропринт, 2000 г.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведене антропометричне і клініко-інструментальне обстеження дівчат; клінічне спостереження за дівчатами всіх обстежених груп. В експериментальній частині самостійно проводилося кольпоцитологічне дослідження вагінальних мазків, вивчення естрального циклу щурів, забір і підготовка матеріалу для гістологічного дослідження органів репродуктивної системи щурів. Автором самостійно зроблена систематизація пестицидів за ендокринно-дизрупторним потенціалом, виділено репрезентативний регіон обстеження і визначені методи дослідження. Проведено статистичну обробку й аналіз даних, сформульовано основні положення і висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи представлені на 3-й науково-практичній конференції лікарів-гінекологів дитячого і підліткового віку (Харків, 1999), на науково-практичній конференції "Сучасні досягнення валеології і спортивної медицини" (Одеса, 1999), на 2 з'їзді дитячих гінекологів України (Чернівці, 2000), на III Міжнародному конгресі "Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии" (Одеса, 2000), на семінарі "Актуальні питання гінекологічної ендокринології" Одеського відділення Асоціації акушерів-гінекологів України (квітень, 2000), на засіданні Одеського відділення Українського товариства біохіміків (жовтень, 2000). Результати дисертації викладено на сумісному засіданні кафедри перинатальної медицини, дитячої та підліткової гінекології та проблемної комісії "Здоров'я матері й дитини. Спадкові хвороби"

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць. З них 3 статті в наукових фахових журналах, 1 доповідь у науковому виданні УБТ та 6 тез на конференціях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 190 сторінках тексту і 9 додатків, ілюстрована 25 малюнками та 60 таблицями. Складається з вступу, огляду літератури, шести глав власних досліджень, висновків, покажчика літератури, що містить 370 джерел, із яких 170 закордонних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти і методи дослідження. Обстежено 557 дівчат у віці від 8 до 18 років. Дівчата були розділені на дві головні групи. I група - 451 дівчини, жительки Одеси та II група -106 дівчат, жительок с. Долинське Саратського району Одеської області. Цей регіон був обраний на підставі санітарно-гігієнічного дослідження кафедри загальної гігієни ОДМУ, у якому Саратський район виділений як репрезентативний за високим забрудненням пестицидами, середньорічний показник навантаження хімікатів на ґрунт складав 51 кг/га (у середньому по області 3,6 - 4,7 кг/га у 1985-1990 р.р.). У цьому дослідженні визначені залишкові кількості пріоритетних пестицидів у жіночому молоці, харчових продуктах, добових раціонах харчування, воді й повітрі. На підставі цих даних, матеріалів Одеської станції захисту рослин про застосовувані пестициди та літературних даних про гонадо- і ендокринну токсичність цих хімікатів були виділені пестициди з вираженими властивостями ЕД у Саратському районі – фозалон, метоксихлор, метатіон, нітрофен та ряд інших.

Обстеження здійснювалося при проведенні профілактичного огляду дівчат-підлітків згідно наказу Управління Охорони Здоров'я й Управління Освіти Одеської Обласної Державної Адміністрації № 348 від 06.08.1998 р. З урахуванням віку дівчат у кожній групі були виділені три підгрупи: 1 підгрупа – препубертатний період - дівчатка від 8 років до віку менархе; 2 підгрупа– пубертатний період–від віку менархе до 15 років; 3 підгрупа–постпубертатний період–від 16 до 18 років.

Експериментальна частина роботи проведена у Відділі біотехнології Інституту стоматології АМНУ. Гістологічне дослідження органів піддослідних тварин проведено на кафедрі патологічної анатомії ОДМУ. Активність ароматази визначалася у плаценті жінок із 7 сільських районів Одеської області та м. Одеси.

Вивчення морфофізичного розвитку проводилося відповідно до методик В.Бунака (1941) і Л.Заєць, В.Добкіна (1974). Вимірювали ріст, вагу тіла, окружність грудної клітки вище й нижче молочних залоз, розміри таза – C. externa, D. spinarum, D. cristarum, D. trochanterica. Оцінку статевого розвитку дівчат проводили відповідно до статевої формули МаРАхМе: Ма – ступінь розвитку молочної залози; Р – ріст волосся на лобку; Ах – ріст волосся у пахвовій ямці; Ме - менструальна функція (Л. Туміловіч, 1975). Ступінь оволоссіння та гірсутне число визначали за D.Ferriman, J.Golvey (1961). Статеві органи оцінювали за даними гінекологічного (ректально-абдомінального) і УЗ-дослідження внутрішніх статевих органів на апаратах "Dornier-2200" (Німеччина) і "Aloka SSD-210" (Японія) із використанням конвексного датчика з частотою 3,5 Мгц. Функціональний стан системи гіпофіз-яєчники оцінювали за рівнем у крові ФСГ та ЛГ методом ІФА, естрадіолу (Е2) та тестостерону (Т) методом РІА за допомогою стандартних наборів реактивів; спектрофотометрично у сироватці крови визначали рівень сумарних естрогенів (СЕ) по Иттриху та 17-оксикортикостероїдів (17-ОКС) по КингслиГетчелу.

Експериментальне дослідження, проведене на 24 самках білих щурів лінії Вістар вагою. Тварини знаходилися на стандартному харчовому раціоні віварію, ізольовані від самців і розділені на 3 групи по 8 щурів. На початку експерименту вік тварин складав 5 - 6 тижнів, вага 45-55 г. I група – інтактні щурі; II група одержувала per os по 0,1 мг/кг ваги клотримазол (суспензія) 5 разів на тиждень 2 місяці; III група – поряд із клотримазолом одержувала per os по 300 мг/кг ваги харчового додатка ЕКСО (суспензія). Стан ендокринної системи оцінювали за динамікою естрального циклу, кольпоцитології вагинальних мазків і вмісту сумарних естрогенів (СЕ) у крові. Мазки забарвлювали гематоксиліном і еозином. Вивчали середню тривалість естрального циклу і періодів: dioestrus; proestrus; oestrus; metoestrus (Н. Мелік-Алавердян, 1967). Забір крові у щурів робили з хвостової вени. По закінченню дослідів тварин умертвляли за методою тотального кровопускання під ефірним наркозом. Після розтину виділяли матку, яєчники і фіксували у формаліні для гістологічного дослідження. Парафінові зрізи забарвлювали гематоксиліном і