LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендокринних дизрупторів у патології статевого дозрівання дівчат-підлітків та шляхи профілактики його порушень

еозином, за ван Гизоном, Маллорі, за Футом, за Хартом, PAS-реакція проводилася за А.Шабашем. Морфометрію структурних елементів коркового шару яєчника проводили за методою Г. Автандилова (1993). Активність цитохрому Р 450 ароматази у плаценті визначали в присутності субстрату – тестостерону спектрофотометрично (І. Ясінська, 1999). Результати оброблялися методом варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента - t. Розходження вважалися достовірними при р<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Вивчення фізичного розвитку. Антропометричне обстеження дівчат виявило відставання довжини тіла дівчат з регіону з підвищеним рівнем ЕД від довжини тіла їх ровесниць із I групи у всіх вікових групах. Найбільший приріст довжини тіла дівчат II групи відзначається в 11 років і складає 6,352,06 см, в цьому ж віці спостерігається найбільше їх відставання (8,12,14 см) від своїх ровесниць I групи. До 18 років дівчата II групи не досягають росту своїх ровесниць з I групи.

При порівнянні показників ваги тіла дівчат I і II груп у віковому аспекті виявлене відставання ваги тіла у дівчат II групи до 18 років. Найбільший приріст ваги тіла у дівчат II групи відзначений в 12 років і складає 6,11,16 кг, в цьому ж віці відзначене найбільше відставання ваги тіла, що досягає у порівняні з I групой 7,81,74 кг. Для оцінки пропорційності статури розрахований індекс маси тіла (ІМТ) чи індекс Кетле (кг/м2). У препубертатному періоді у дівчат II групи ІМТ склав 16,720,12; у пубертатному 19,40,07; у постпубертатному 20,670,01 (у I групі 17,20,62; 19,640,05; 20,70,13, р<0,05 для пубертатного і постпубертатного періодів). Масо-ростова невідповідність характеризує тенденцію до диспропорційності статури й астенізації соматотипу дівчат із регіону з підвищеним рівнем ЕД.

Порівняння показників окружності грудної клітки виявило їх відставання у дівчат II групи, найбільш виражене це відставання у 12 років (вище молочних залоз 41,04 см, нижче молочних залоз 3,81,11см). Приріст окружності грудної клітки в I групі склав 10,620,49 см та 7,90,4 см, у II групі 7,680,91 см та 6,440,74см.

Порівняння суми чотирьох зовнішніх розмірів таза у дівчат I і II груп показало, що дівчата Одеси випереджають ровесниць із регіону з підвищеним рівнем ЕД протягом усього періоду статевого дозрівання. Сума зовнішніх розмірів таза в препубертатний, пубертатний і постпубертатний періоди у дівчат I групи склала 790,46 см; 93,50,22 см; 99,60,11 см; у II групі 76,80,9см; 87,70,33 см, 940,44 см (р<0,05), що свідчить про незавершеність формування кісткового таза до початку періоду активної репродукції у дівчат регіону з підвищеним рівнем ЕД. Таким чином, вивчення антропометричних параметрів показало, що в процесі статевого дозрівання дівчата з регіону з підвищеним рівнем ЕД за темпами і ступенем вираження фізичного розвитку відставали від своїх ровесниць із I групи.

Структура морфотипів. В II групі кількість дівчат-нормостеників склала 42,4%, у I-й – 66%. Висока, у порівнянні з I групою, частота морфотипів із загальним відставанням розвитку 6,4% (проти 1%), відставанням розвитку грудної клітки 5% (проти 1,2%), відставанням розвитку таза 7,5%, (проти 1,4%). Переважає морфотип із відставанням поперечних розмірів тіла від поздовжніх (макроскелія – 16,7%), що лежить в основі інфантильного й астенічного конституційних типів. Виявилася тенденція формування інтерсексуального конституціонального типу - атлетичний морфотип складає 4% (проти 2,9%), морфотип випередження розвитку грудної клітки 4,7% (проти 1,7%) (рис.1). У цілому, відхилення в пропорціях тіла, що є ознакою гормонального дисбалансу, виявлялися рано, вже в 8-9 - літньому віці.

Статеве дозрівання і становлення менструальної функції. Поява і розвиток вторинних статевих ознак в обстежуваних дівчат має свої особливості і корелює з приростом показників фізичного розвитку. У дівчат з регіону з підвищеним рівнем ЕД статеве дозрівання настає пізніше, ніж у їх ровесниць із I групи. Найбільш виражено відстає розвиток естрогенозалежної ознаки - молочних залоз. Розвиток лобкового й пахвового оволоссіння (андрогенозалежних ознак) починається пізніше, однак темпи розвитку вищі, що приводить до майже одночасного досягнення останніх стадій розвитку з дівчатами I групи (табл. 1).

Таблиця 1

Середній вік розвитку вторинних статевих ознак у дівчат I і II груп

Стадії

розвитку

ознаки

Середній вік

ознаки М (рік., міс., д.)

m

(міс., д.)

σ

(рік., міс.,д.)

Середній вік

ознаки М (рік., міс., д.)

m

(міс., д.)

σ

(рік., міс., д.)

P


I група



II