Визначаєтся висока частота атипового перебігу пубертату – передчасного чи ізольованого пубархе та надлишкового адренархе, яка серед дівчат II групи досягає 28,3%, а серед дівчат I групи 5,4%, що не перевищує загальнопопуляційну (Ю. Гуркин, 2000).

Андрогенний статус і виявлення контингенту дівчат з ознаками стертої вірілізації ми оцінювали за значеннями гірсутного числа на різних стадіях статевого розвитку, частоти акне, гіпертрихозу і гірсутизму, а при огляді, у цьому зв'язку, фіксували наявність чи відсутність гіпоплазії малих полових губ і гіперторофії клітору. Середні значення гірсутного числа у дівчат із регіону з підвищеним рівнем ЕД склали 8,70,9, а у дівчат Одеси 4,20,6. Серед дівчат II групи частота поширення акне склала 16,9%, гіпертрихозу 24,5%, гірсутизму 20,7% (I групі 8,9%, 11,3% та 8,1% відповідно).У цілому поширеність зовнішніх ознак відносної гіперандрогенії наведена на рис. 2. та 3.

Рис. 2. Гірсутне число на різних стадіях пубертату у дівчат двох груп

Рис. 3. Середні значення частоти (%) зовнішніх ознак гіперандрогенії у

дівчат двох груп за весь період статевого дозрівання

Вік менархе знаходився в межах 10 - 16 років. Становлення менструальної функції дівчат виглядає таким чином: у 13 років 66% дівчат I групи мають менструації, а серед дівчат II групи тільки 50%. У 15 років, коли серед дівчат I групи не менструюють лише 5%, серед дівчат II групи не мають менструацій 28%. Найбільша частота появи менархе (76%) у дівчат I групи відзначена у віці 12 - 13 років, а в дівчат II групи (65%) у 14 – 15 років. Середній вік менархе для дівчат II групи - 13 років 10 місяців 15 днів, що на 1 рік 1 місяць пізніше ніж у дівчат I групи (12 років 9 місяців 19 днів, Р<0,05). Вікова динаміка основних параметрів внутрішніх статевих органів у дівчат з регіону з підвищеним рівнем ЕД має тенденцію до відставання, найбільше наглядно виражену в пубертатному періоді.

У II групи у 13,2% випадків установлено діагноз затримки статевого розвитку, у I групі у 5,9%. Структура порушень менструального циклу у дівчат двох груп (рис. 4) відбиває значне перевищення частоти поширення гіпоменореї, олігоменореї й опсоменореї у дівчат із регіону з підвищеним рівнем ЕД.

Рис. 4. Структура порушень менструального циклу дівчат двох груп.

Гормональний статус дівчат пубертатного віку з регіону з підвищеним рівнем ЕД характеризується підвищеним рівнем тестостерону та низькими рівнями сумарних естрогенів сироватки крові (рис 5) у порівнянні з аналогічними показниками дівчат I групи.

Рис. 5.Статеві гормони крові у дівчат двох груп у пубертатному періоді (вік менархе до 1 року)

У цілому виявлені різниці у фізичному й статевому дозріванні, гормональному статусі й структурі порушень менструального циклу дозволили припустити загальну тенденцію дисбалансу гормонального гомеостазу у дівчат II групи – відносна перевага рівня андрогенів, особливо в пубертатному віці. У цьому зв'язку значний інтерес становило визначення активності ароматази (ключового ферменту реакції андрогени → естрогени) у жінок регіонів із різними рівнями присутності ЕД. Нами була визначена активність ароматази плаценти 24 жінок з 7 сільських районів, порівнянням служила активність ароматази плаценти жінок Одеси (табл. 2).

Таблиця 2

Активність ароматази плаценти жінок регіонів з різними рівнями ЕД

Регіон обстеження	n	Активність ароматази (н/моль/ хвилину/ 1 г білка)
		М	m
Одеса	3	2,38	0,015
Саратський р-н	3	0,62*	0,025
Ізмаїльський р-н	3	0,95*	0,015
Іванівський р-н	3	2,56	0,016
Комінтернівський р-н	3	2,51	0,03
Болградський р-н	3	1,64	0,035
Овідіопольский р-н	3	2,28	0,016
Роздільнянський << Перша Попередня 1 2 3 4 5 6 7 Наступна Остання >>

©2009-2017 Librar.Org.Ua — Бібліотека українською. Власник Librar.Org.Ua не несе відповідальність за матеріали розміщені на сайті. Вся інформація (файли), та права на них, належать їх авторам, та надана виключно для ознайомлення.