LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендоскопічних методів у діагностиці та лікуванні гострого біліарного панкреатиту

20


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО




ВЕРВЕГА БОГДАНА МИХАЙЛІВНА



УДК: 616.37-002-02]-072.1-089.819.7



РОЛЬ ЕНДОСКОПІЧНИХ МЕТОДІВ У ДІАГНОСТИЦІ

ТА ЛІКУВАННІ ГОСТРОГО БІЛІАРНОГО ПАНКРЕАТИТУ




14.01.03 – хірургія




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук











Тернопіль – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України.


Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Кімакович Віктор Йосипович,

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри ендоскопії та малоінвазивної хірургії факультету післядипломної освіти



Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шевчук Ігор Михайлович, завідувач кафедри шпитальної хірургії Івано-Франківського державного медичного університету МОЗ України


доктор медичних наук, професор Шідловський Віктор Олександрович, завідувач кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією, травматологією і ортопедією Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України


Провідна установа:

Інститут хірургії та трансплантології АМН України, відділення хірургії підшлункової залози і реконструктивної хірургії жовчних шляхів


Захист відбудеться 27 жовтня 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.601.01 у Тернопільському державному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського

МОЗ України (46001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1).


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського

МОЗ України (46001, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 8).


Автореферат розісланий 23 вересня 2006 р.


Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Я.Я. Боднар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Гострий біліарний панкреатит (ГБП) складає 20-68 % від усіх випадків гострого панкреатиту (М.П. Павловський і співавт., 2003) і його кількість продовжує зростати відповідно до збільшення числа хворих на жовчнокам'яну хворобу (Л.Я. Ковальчук і співавт., 2002; М.П. Захараш і співавт., 2003). Результати традиційного хірургічного лікування хворих на гострий панкреатит залишаються незадовільними, про що свідчать показники післяопераційної летальності, які складають 11,1-35 % (В.М. Копчак і співавт., 2003; M. Schietroma et al., 2001).

Для діагностики гострого біліарного панкреатиту з методів візуалізації широко використовують ультрасонографію у зв'язку з її неінвазивністю і високою інформативністю (А.І. Годлевський і співавт., 2000; М.В. Конькова, 2003; В.О. Шідловський і співавт., 2004; Т.И. Тамм и соавт., 2005). Проте точність сонографічної діагностики холедохолітіазу або будь-якої іншої причини механічної перешкоди в термінальному відділі холедоха сягає лише 20-50 % (A. Chak et al., 1999; J.H. Moon et al., 2005).

Більш точним методом діагностики причини виникнення гострого біліарного панкреатиту прийнято вважати дуоденоскопію з ендоскопічною ретроградною холангіографією (М.Е. Ничитайло и соавт., 2005). При наявності патології папіли або дистального відділу холедоха папілосфінктеротомія може виявитися патогенетичним методом лікування панкреатиту (А.Н. Редькин и соавт., 2001; F. Hagenmьller, M. Keuchel, 2000; J. Werner et al., 2003). Проте у вітчизняній і світовій літературі продовжується обговорення застосування ранньої ендоскопічної ретроградної холангіографії у поєднанні з папілосфінктеротомією в діагностиці і лікуванні хворих на гострий біліарний панкреатит, а оцінка її ефективності коливається від повної підтримки (В.В. Бойко и соавт., 2000; І.М. Шевчук, 2002; G. Maione et al., 1999; G. Borzellino et al., 2002; J. Panek et al., 2002) до заперечення використання цього методу під час гострого періоду (Н.П. Агафонов, В.П. Башилов, 2000; U. R. Fцlsch, R. Nitsche, 1999).

Це свідчить про необхідність подальших досліджень у вивченні можливостей та ефективності ендоскопічних ретроградних втручань на великому дуоденальному сосочку і жовчних протоках, опрацювання показань і вибору оптимальних термінів їх виконання у хворих на гострий біліарний панкреатит.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і є фрагментом наукової теми кафедри факультетської хірургії "Поліорганна недостатність в абдомінальній та ендокринній хірургії" (державний реєстраційний номер 0100U002266, шифр програми ІН. 21. 00. 0002. 00). Виконуючи роботу, автор самостійно вивчив роль рентген-ендоскопічних методів у діагностиці та лікуванні хворих на гострий біліарний панкреатит.

Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою факультету післядипломної освіти Львівського державного медичного університету імені Данила Галицького 7.05.2003 року (протокол №22) та проблемною комісією "Хірургія" АМН та МОЗ України 22.09.2003 року (протокол №15).

Мета дослідження – покращити результати комплексного лікування хворих на гострий біліарний панкреатит шляхом вивчення ролі біліарних чинників в розвитку захворювання і розробки діагностично-лікувального алгоритму із застосуванням ендоскопічних методів оперативних втручань на великому дуоденальному сосочку і жовчних протоках.

Завдання дослідження:

  • Вивчити загальні закономірності та особливості клінічного перебігу гострого біліарного панкреатиту залежно від характеру патології жовчних шляхів.

  • За даними мікроскопії жовчі визначити роль мікрохолелітіазу в етіології і перебігу гострого біліарного панкреатиту.

  • Визначити діагностичні можливості дуоденоскопії, ендоскопічної ретроградної холангіографії та опрацювати діагностичний алгоритм в комплексному обстеженні хворих на гострий біліарний


  •