LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендоскопічних методів у діагностиці та лікуванні гострого біліарного панкреатиту

панкреатит.

  • Розробити показання та терміни виконання ендоскопічної папілосфінктеротомії, літоекстракції у хворих на гострий біліарний панкреатит.

  • Розробити показання та терміни виконання ендоскопічної папілосфінктеротомії при мікрохолелітіазі як одному з основних чинників виникнення гострого біліарного панкреатиту.

  • Провести порівняльний аналіз результатів малоінвазивного і конвенційного лікування хворих на гострий біліарний панкреатит.

    Об'єкт дослідження – хворі на гострий біліарний панкреатит.

    Предмет дослідження – сонографічні та рентген-ендоскопічні діагностичні критерії, мікро-, макрохолелітіаз, про- та протизапальні цитокіни, показання і терміни виконання рентген-ендоскопічних втручань на великому дуоденальному сосочку й жовчних протоках у хворих на гострий біліарний панкреатит, оцінка ефективності лікування.

    Методи дослідження – з метою оцінки загального стану пацієнтів виконували загальноклінічні аналізи (загальний аналіз крові, біохімічне дослідження крові, коагулограма, група крові, цукор крові, загальний аналіз сечі), мікробіологічні (ідентифікація мікроорганізмів, визначення їх чутливості до антибіотиків), мікроскопічне дослідження жовчі (з метою виявлення мікрохолелітіазу), визначення вмісту цитокінів методом твердофазового імуноферментного аналізу (ELISA) (для здійснення оцінки рівнів про- і протизапальних цитокінів при гострому біліарному панкреатиті та їх динаміки залежно від методу лікування), ендоскопія (для виявлення причини гострого біліарного панкреатиту), рентгеноскопія та рентгенографія (виявлення непрямих ознак панкреатиту та його ускладнень), ультрасонографія (для діагностики гострого біліарного панкреатиту і його ускладнень), комп'ютерна томографія (для уточнення локалізації і поширення деструктивного процесу в підшлунковій залозі та тканинах, що її оточують, при важкому перебігу гострого біліарного панкреатиту).

    Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота містить новий підхід до розв'язання наукового завдання, що передбачає покращити результати лікування хворих на гострий біліарний панкреатит із застосуванням малоінвазивних ендоскопічних методів. Опрацьовано діагностично-лікувальний алгоритм при гострому біліарному панкреатиті із застосуванням малоінвазивних ендоскопічних методів. Визначено діагностичні можливості дуоденоскопії та ендоскопічної ретроградної холангіографії в комплексному обстеженні хворих на гострий біліарний панкреатит, обгрунтовано показання та оптимальні терміни застосування цих методів. Визначено роль мікрохолелітіазу в етіопатогенезі гострого біліарного панкреатиту, особливо у ранні (до 48 годин) терміни від початку захворювання. Здійснено оцінку рівнів про- і протизапальних цитокінів при гострому біліарному панкреатиті та їх динаміки залежно від методу лікування. Вперше на клінічному матеріалі доведено, що ендоскопічна папілосфінктеротомія має лікувальний ефект при гострому біліарному панкреатиті лише при її використанні в ранні терміни захворювання (до 48 годин), а в більш пізні терміни може використовуватися для лікування ускладнень холедохолітіазу (механічна жовтяниця, холангіт, холангіогенний сепсис) або профілактики рецидивів панкреатиту. Встановлено показання й терміни оперативних (малоінвазивних і конвенційних) втручань при гострому біліарному панкреатиті залежно від його перебігу, наявності ускладнень і гострого холециститу.

    Практичне значення одержаних результатів. Опрацьовано алгоритм діагностики гострого біліарного панкреатиту та його ускладнень із застосуванням неінвазивних та інвазивних рентген-ендоскопічних методів. Даний діагностичний алгоритм дозволив виявити конкретну причину виникнення біліарного панкреатиту і розробити рекомендації щодо оптимальної лікувальної тактики.

    У терміни до 48 годин від початку захворювання з метою припинення каскаду реакцій, пов'язаних з обструкцією великого дуоденального сосочка або стійким спазмом його сфінктерів, спровокованим мікрохолелітами, рекомендовано проведення ранньої ендоскопічної папілосфінктеротомії, яка перериває подальше прогресування гострого панкреатиту і дозволяє відповідно зменшити кількість ускладнень і летальність при цій патології.

    Результати дослідження широко використовуються у навчальному процесі на кафедрі ендоскопії та малоінвазивної хірургії факультету післядипломної освіти та кафедрі факультетської хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, а також у діагностично-лікувальному процесі відділення торако-абдомінальної хірургії 1120 Центрального військового клінічного госпіталю, відділення інвазивних методів діагностики та лікування Волинської обласної клінічної лікарні, відділення гнійної хірургії та проктології Рівненської обласної клінічної лікарні, відділення діагностичної ендоскопії Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру імені В. Поліщука, що підтверджено відповідними актами впровадження.

    Особистий внесок здобувача. Мета і завдання дослідження визначені автором. Дисертантом проведено клінічне обстеження практично усіх хворих на гострий біліарний панкреатит, які перебували на стаціонарному лікуванні у хірургічних відділеннях №2 і №3 Львівської обласної клінічної лікарні. Опановано методики дослідження, здійснено аналіз та інтерпретацію даних бактеріологічного, мікроскопічного, імунологічного та рентген-ендоскопічного методів обстежень. Розроблено оптимальний алгоритм лікування хворих на гострий біліарний панкреатит із застосуванням малоінвазивних методів.

    В роботах, опублікованих у співавторстві, дисертантові належать наукова концепція, збирання та обробка даних, написання тексту роботи, статистична обробка отриманих результатів. Автором самостійно написані всі розділи дисертації. Висновки та практичні рекомендації сформулювано спільно з науковим керівником. У науково-практичній частині актів впровадження використано дані дисертанта.

    Апробація результатів дисертації. Результати дослідження та основні положення дисертації оприлюднено на Міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених "Актуальні проблеми клінічної і теоретичної медицини" (Дніпропетровськ, 2001), 60 Jubileuszowy Zjazd Towarzystwa Chirurgуw Polskich (Warszawa, 2001), Третій Українській школі-семінарі: "Мініінвазивні технології в сучасній хірургії" (Славсько, 2002), науковій конференції "Актуальні питання діагностичної і лікувальної ендоскопії" (Житомир, 2003), П'ятій Українській школі-семінарі: "Мініінвазійні технології в сучасній хірургії" (Славсько, 2004), Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні


  •