LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендоскопічних методів у діагностиці та лікуванні гострого біліарного панкреатиту

проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії" (Львів, 2004), науково-практичній конференції "Актуальні питання діагностики та лікування гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини" (Донецьк-Маріуполь, 2005), засіданні кафедри ендоскопії та малоінвазивної хірургії факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (2004 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них 4 – у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, і 5 робіт – у матеріалах конференцій та з'їздів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 162 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 48 таблицями та 35 рисунками. Структура дисертації складається із вступу, шести розділів, висновків, рекомендацій щодо наукового та практичного використання здобутих результатів, списку використаних джерел, додатку. Бібліографічний опис літературних джерел включає 192 найменування вітчизняної та зарубіжної літератури.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Проаналізовано результати ретро- і проспективного обстеження та лікування 207 хворих на гострий біліарний панкреатит, які перебували на стаціонарному лікуванні у хірургічних відділеннях №2 і №3 Львівської обласної клінічної лікарні в період з 1997 по 2005 рр. Комісією з питань біоетики Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (протокол №13 від 20.10.2005 р.) порушень морально-етичних норм при проведенні досліджень в роботі не виявлено.

Серед хворих було 35 (16,9 %) чоловіків і 172 (83,1 %) жінки віком від 20 до 92 років. Середній вік пацієнтів склав 51,41,12 роки. Діагноз ГБП встановлювали на підставі анамнезу, результатів об'єктивного клінічного, лабораторного обстежень, ультрасонографії, рентгеноскопії, ендоскопії, комп'ютерної томографії. Згідно з Міжнародною класифікацією (Атланта, 1992) у 148 пацієнтів діагностовано легкий (набрякова форма) і у 59 – важкий (некротична форма) перебіг гострого панкреатиту. У термін до 48 годин від початку захворювання поступило 84 (40,6 %) пацієнти.

Всіх пацієнтів поділено на дві групи. У 147 хворих основної групи в процесі обстеження і лікування було додатково застосовано ендоскопічні ретроградні втручання на папілі і біліарній системі. До контрольної групи віднесено 60 хворих, яким рентген-ендоскопічні втручання не проводили. Залежно від терміну і клініко-морфологічних варіантів захворювання пацієнтів основної групи розділено на три підгрупи. До першої підгрупи ми віднесли всіх 38 хворих на ГБП, що були госпіталізовані в терміни до 48 годин від моменту захворювання і в яких за даними ультрасонографічного та рентген-ендоскопічного методів діагностики переважав панкреато-біліарний синдром. До другої – 84 хворих, які поступили пізніше 48 годин від моменту захворювання і яким ми провели рентген-ендоскопічні втручання при наявності таких ускладнень холедохолітіазу або панкреатиту, як наростаюча або тривала жовтяниця, холангіт, повторний приступ ГБП, вклинення конкременту в папілі з гострим папілітом. До третьої підгрупи віднесли 25 пацієнтів, яким рентген-ендоскопічні втручання проводили перед холецистектомією або випискою, тобто після ліквідації гострих запальних змін у підшлунковій залозі і парапанкреатичній клітковині.

Для проведення ендоскопічної ретроградної холангіографії (ЕРХГ) використовували ендоскоп моделі JF-1T10 фірми "Olympus" (Японія). Під час ЕРХГ проводили забір жовчі для мікроскопічного (з метою ідентифікації мікрохолелітіазу) та бактеріологічного досліджень. У хворих на ГБП визначали рівні медіаторів запальної відповіді (ІЛ-1б, ІЛ-1в, ІЛ-1Ра, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10, ФНП-б) імуноферментним методом на першу, третю, сьому добу госпіталізації та папілосфінктеротомії. При статистичній обробці отриманих даних використано значення середнього арифметичного, дисперсії, критерію Стьюдента (Т), коефіцієнта достовірності (р). Для визначення прогностичної цінності показників використовували такі критерії: чутливість, специфічність, діагностична ефективність.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведена оцінка симптоматики ГБП дозволила нам виділити такі клінічні варіанти перебігу захворювання.

У 116 (56,0 %) пацієнтів при госпіталізації переважала клінічна симптоматика холециститу над симптомами панкреатиту. З них 63,8 % хворих скаржились на оперізуючий біль у верхній половині живота (так званий симптом „обруча"). У 89,0 % хворих пальпували збільшений болючий жовчний міхур. Ці зміни супроводжувалися іктеричністю склер (92,0 %), гіпербілірубінемією (97,4 %) і лейкоцитозом (92,3 %). Перераховані симптоми характеризують біліарно-панкреатичну клінічну форму ГБП, мають високу чутливість (88,8 % - 97,4 %) і є специфічними для даного клінічного варіанту.

У 59 пацієнтів (28,5 %) переважала клінічна симптоматика панкреатиту над симптомами холециститу: виражений больовий синдром в епігастральній ділянці (72,0 %) на фоні тахікардії (78,0 %), лейкоцитоз (69,5 %), підвищена активність діастази в сечі (67,8 %). Це дозволило виділити наступну панкреато-біліарну форму гострого ГБП.

Інтермітуючу клінічну форму гострого біліарного панкреатиту відмічено у 32 (15,5 %) пацієнтів. При цьому переважали загальні симтоми з високим ступенем чутливості: підвищення температури тіла, лихоманка (78,1 %), лейкоцитоз (81,3 %), нейтрофільоз з паличкоядерним зсувом (93,8 %), гіпербілірубінемія (71,3 %) і тахікардія (90,6 %).

Результати загальновизнаних аналізів, які представлені у таблиці 1, підтвердили наявність ГБП у пацієнтів, серед яких у 134 (64,7 %) були клініко-лабораторні ознаки біліарної гіпертензії. Порівняння результатів досліджуваних груп хворих не виявило статистично значущих відмінностей між ними (р<0,05).

Таблиця 1

Клініко-лабораторна характеристика хворих га ГБП (n=207)

Ознака

Основна група

хворих (n=147)

Контрольна група

хворих (n=60)

Вік (роки)

51,31,4

51,81,8

Стать (чол./жін.)

2:10

2:9

Легка форма

71,4 %

71,7 %

Важка форма

28,6 %

28,3 %

Жовтяниця

53,1 %

51,7%

Амілаза (г/год.л)

67,74,2

63,67,0

Білірубін