LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендотеліальної дисфункції в розвитку симптоматичної ренопаренхіматозної артеріальної гіпертензії

Віллебранда.

Наукова новизна отриманих результатів. В результаті проведеного дослідження встановлено, що у хворих на хронічний гломерулонефрит по мірі формування симптоматичної ренопаренхіматозної артеріальної гіпертензії виявляється ендотеліальна дисфункція, яка проявляється порушенням механочутливості артерій м'язового типу, зміною ендотелійзалежної дилятації артеріол та підвищенням активності фактора Віллебранда. Встановлено, що провідним патогенетичним механізмом формування симптоматичної ренопаренхіматозної артеріальної гіпертензії є підвищення плазмового рівня ендотеліну-1. Вперше показана ефективність застосування антагоністу рецепторів ангіотензину ІІ ірбесартану у хворих на симптоматичну ренопаренхіматозну артеріальну гіпертензію та його ендотелійпротективні ефекти у даної категорії хворих.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено критерії діагностики ендотеліальної дисфункції при розвитку симптоматичної ренопаренхіматозної артеріальної гіпертензії. Показано високу діагностичну значущість визначення активності фактора Віллебранда з метою встановлення наявності ендотеліальної дисфункції, а також застосування ацетилхолінової проби при проведенні мікроморфометрії бульбарних судин з метою оцінки ендотелійпротекторних ефектів терапії. Ірбесартан є препаратом вибору для лікування хворих на симптоматичну ренопаренхіматозну артеріальну гіпертензію, який являється не тільки ефективним протигіпертензивним препаратом, але й проявляє ендотелійпротективну дію. Результати роботи впроваджені в практику відділень терапевтичного профілю 10-ї міської клінічної лікарні м.Запоріжжя, міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги м.Запоріжжя, Запорізької міської багатопрофільної клінічної лікарні №9, спеціалізованої МСЧ №1 м.Енергодар, Нововоронцовської центральної районної лікарні (Херсонська обл.), Новоархангельської центральної районної лікарні (Кіровоградська обл.), Луганської міської клінічної багатопрофільної лікарні №1, міської клінічної лікарні №3 м.Донецьк, Сумської обласної клінічної лікарні та використовується в навчальному процесі на кафедрах госпітальної терапії – 2 Запорізького державного медичного університету, терапії №1 Запорізького державного інституту удосконалення лікарів, кардіології та функціональної діагностики Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

Особистий внесок здобувача. Автором роботи особисто сформульовані мета і задачі дослідження, проведено літературний пошук і узагальнено його результати, проведено клінічне обстеження всіх пацієнтів і осіб, включених у контрольну групу, самостійно проводилося призначення протигіпертензивної терапії пацієнтам з ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією і контроль у процесі динамічного спостереження. Лабораторні дослідження проведені при особистій участі автора. Самостійно проводилася статистична обробка результатів дослідження. Особисто автором сформульовані висновки, практичні рекомендації, відібрані дані, які послужили основою для опублікованих статей. У спільних статтях автором не були запозичені результати і ідеї співавторів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались на Українській науково-плановій конференції "Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів" (м.Київ, 2001р.), Російськом національному конгресі кардіологів "Кардиология: эффективность и безопасность лечения" (м.Москва, 2001р.), ІІІ національному конгресі ревматологів України (м.Дніпропетровськ, 2001р.). Апробація роботи пройшла на розширеному засіданні кафедри госпітальної терапії-2 Запорізького державного медичного університету 2 квітня 2003р.

Публікації. За матеріалами роботи опубліковано 7 робіт, з них 4 статті – у фахових наукових виданнях, внесених до переліку ВАК України, 3 роботи написані без співавторів.

Об'єм та структура дисертації. Робота викладена на 220 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 37 таблицями і 17 рисунками, складається зі вступу, розділів, які включають огляд літератури, матеріали і методи дослідження, результати власних спостережень, а також заключну частину, висновки, практичні рекомендації і список літератури, що містить 96 джерел написаних кирилицею і 471 - латиною.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Клінічна характеристика хворих і методи дослідження. Результати роботи базуються на даних комплексного дослідження і динамічного спостереження за 118 хворими з хронічним гломерулонефритом, у 86 з яких (59 - чоловіки, 27 – жінки) діагностована симптоматична ренопаренхіматозна артеріальна гіпертензія, у 36 (25 - чоловіки, 11 – жінки) виявлені ознаки хронічної ниркової недостатності I-II стадії, 32 хворих (21 - чоловіки, 11 – жінки) - в ангіпертензивній стадії хронічного гломерулонефриту. Крім цього, було обстежено 28 практично здорових осіб, середній вік яких склав 29,153,75 років, які ввійшли в контрольну групу.

Обстежені були розділені на 4 групи: 1 група – хворі в ангіпертензивній стадії ХГН; 2 група – хворі з РПАГ; 3 група - хворі з РПАГ й ознаками ХНН (I-II стадії); 4 (контрольна) група – практично здорові особи.

30 хворих з РПАГ (22 – чоловіки, 8 - жінки) приймали в складі комплексної терапії в якості протигіпертензивного засобу ірбесартан ("Апровель", фірма Sanofi-Synthelabo) у дозі 75-150 мг (у середньому 112,56,9мг) один раз на добу. Підбор дози препарату всім пацієнтам здійснювався індивідуально. В групі хворих, які приймали ірбесартан, дослідження проводили до початку курсу терапії, а також через один і три місяці регулярного прийому ірбесартана.

Особам, які спостерігалися, крім загальноприйнятих досліджень проводили комплексне вивчення функціонального стану судинного ендотелію. Вазорегулюючу функцію ендотелію артерій м'язового типу вивчали методом венозної оклюзійної плетизмографії з проведенням проби з реактивною гіперемією. Мірою оцінки ЕЗВД служив КМЧ артерій м'язового типу. За допомогою методу біомікроскопії судин бульбарної кон'юнктиви з проведенням фармакологічної проби з ацетилхоліном вивчали ЕЗВД артеріол. Вазорегулюючу функцію артеріол характеризував ступінь зміни діаметра артеріол у відповідь на введення ацетилхоліну. Кількісне визначення эндотелина-1 в плазмі крові проводили імуноферментним методом з використанням стандартних наборів фірми "Amersham LIFE SCIENCE" (Великобританія). Активність фактора Віллебранда оцінювали по ристоміцин-індукованій агрегації формалінізованих тромбоцитів мікрометодом, розробленим у лабораторії кафедри госпітальної терапії-2 Запорізького державного медичного університету.

Отримані величини представлені у вигляді: вибіркове середнє значення + стандартна помилка вибіркового середнього значення. Оцінку розбіжностей вибіркових сукупностей проводили, використовуючи t-критерій Gosset U. (Student). Оцінка ступеня взаємозв'язку між парами незалежних ознак, виражених у кількісній шкалі, здійснювалася за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Spearman P.- r. Наявність і ступінь впливу передбачуваних факторів на кінцевий результат, виражений у досліджуваному наборі перемінних, проводили за однофакторною схемою дисперсійного аналізу. Усі статистичні процедури проводили з використанням пакетів прикладних програм "Microsoft Excel 97" (Microsoft), "STATISTICA for Windows 5.0" (StatSoft Inc.), окремі статистичні процедури й