LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендотеліальної дисфункції в розвитку симптоматичної ренопаренхіматозної артеріальної гіпертензії

плазмовим вмістом ЕТ-1 (r=-0,52) і активністю ФВ (r=-0,48). Нарешті, вміст ЕТ-1 у плазмі хворих РПАГ знаходився в позитивній кореляційній залежності з активністю ФВ (r=+0,61).

Таким чином, у хворих РПАГ відзначені односпрямовані зміни з боку

Таблиця 3

Динаміка показників функціонального стану судинного ендотелія у хворих на ренопаренхіматозну артеріальну гіпертензію в процесі терапії ірбесартаном

Показники

До лікування

Через 1 місяць терапії

Через 3 місяці терапії

КМЧ

-20,092,48

-12,361,25*

-8,481,07*

12,330,62

14,940,58*

15,230,47*

ЕТ-1

12,430,61

12,560,82

11,320,45

ФВ

174,834,32

156,485,02*

141,104,24*

Примітка. * - достовірність відрізнень в процесі лікування ірбесартаном при p<0,05.


функціонального стану судинного ендотелію, що супроводжувалося зниженням механочутливості артерій м'язового типу, порушенням реактивності артеріол у відповідь на ендотелійопосередковану стимуляцію АХ, а також підвищенням у плазмі вмісту сильного вазоконстриктора ендотеліального походження ЕТ-1 і активності ФВ, що характеризує стан ендотеліальної функції в людському організмі в цілому.


ВИСНОВКИ


  • Вивчення патогенетичних механізмів розвитку ендотеліальної дисфункції у хворих на симптоматичну ренопаренхіматозну артеріальну гіпертензію є актуальною проблемою кардіології. У дисертаційному дослідженні вирішене конкретне наукове завдання щодо діагностики дисфункції судинного ендотелію у хворих на симптоматичну ренопаренхіматозну артеріальну гіпертензію, а також проведена оцінка ефективності антагоніста рецепторів ангіотензину II - ірбесартана, в корекції зазначених проявів.

  • У хворих на хронічний гломерулонефрит механочутливість артерій м'язового типу була знижена в середньому в 17 раз у порівнянні з практично здоровими особами, при розвитку симптоматичної ренопаренхіматозної артеріальної гіпертензії механочутливість знижувалася в 34 рази, максимальні зміни механочутливості відзначені у хворих з хронічною нирковою недостатністю.

  • При проведенні мікроморфометрії бульбарних судин із застосуванням ацетилхолінової проби було виявлене зниження ендотелійзалежної вазодилятації артеріол у хворих на симптоматичну ренопаренхіматозну артеріальну гіпертензію в порівнянні зі здоровими особами в середньому на 47,21%, а при розвитку хронічної ниркової недостатності – на 60,19%.

  • Ендотеліальна дисфункція діагностувалася вже у хворих в ангіпертензивній стадії хронічного гломерулонефриту, збільшувалася по мірі прогресування гломерулонефриту, що відображено динамікою інтегрального маркера ендотеліальної дисфункції – фактору Віллебранда.

  • Максимальний рівень ендотеліна-1 був у хворих на симптоматичну ренопаренхіматозну артеріальну гіпертензію з ознаками хронічної ниркової недостатності – 14,23 пг/мл, що було в 2,39 разів вище, ніж у практично здорових осіб, на 67,8% - ніж у хворих в ангіпертензивній стадії хронічного гломерулонефриту, і на 25,5% - у порівнянні з відповідним показником у пацієнтів із симптоматичною ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією і збереженою нирковою функцією.

  • Провідними факторами, які впливають на розвиток ендотеліальної дисфункції у хворих на симптоматичну ренопаренхіматозну артеріальну гіпертензію, є артеріальна гіпертензія і хронічна ниркова недостатність, ступінь впливу яких був порівняним з показниками функціонального стану судинного ендотелію, у той час, як вплив віку пацієнтів на ці показники був практично однаковим, що видно з результатів однофакторного дисперсійного аналізу.

  • У хворих на симптоматичну ренопаренхіматозну артеріальну гіпертензію застосування ірбесартана дозволило не тільки контролювати артеріальний тиск, але і сприяло реверсії ендотеліальної дисфункції, що видно з динаміки коефіцієнта механочутливості через 1 місяць терапії (на 38,48%), а також ступеня зміни діаметра артеріол і активності фактора Віллебранда через 3 місяці терапії (відповідно на 23,52% і 19,30%).


    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


  • Ірбесартан є препаратом вибору для лікування хворих на симптоматичну ренопаренхіматозну артеріальну гіпертензію, який дозволяє контролювати артеріальний тиск у межах нормальних цифр і має ендотелійпротекторну дію.

  • У хворих на симптоматичну ренопаренхіматозну артеріальну гіпертензію для діагностики ендотеліальної дисфункції доцільно проводити дослідження активності фактору Віллебранда.

  • Для оцінки ефективності ендотелійпротекторної терапії доцільно використовувати ацетилхолінову пробу при проведенні мікроморфометрії бульбарних судин.


    СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  • Писанко А.В. Коррекция ирбесартаном эндотелиальной дисфункции у больных симптоматической нефрогенной артериальной гипертензией. // Український медичний альманах.-2002.-№ 4.-С. 101-103.

  • Писанко А.В. Роль эндотелина-1 в развитии симптоматической артериальной гипертензии ренопаренхиматозного генеза // Збірник наукових статей "Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики", випуск Х.-Запоріжжя. 2003.-С.249-252.

  • Писанко О.В. Зміни ендотелійопосередкованої вазодилятації артерій у хворих із симптоматичною нефрогенною артеріальною гіпертензією // Науковий вісник Ужгородського університету.-2003.-Випуск 19.-С.158-161.

  • Поливода С.Н., Черепок А.А., Писанко А.В. Поражение сосудистого эндотелия у больных с артериальными гипертензиями // Імунологія та алергологія.-2000.-№ 2-3.-С. 73.

  • Писанко Ю.Н., Писанко А.В. Эндотелийопосредованные механизмы клинической эффективности ирбесартана у больных с различными формами артериальных гипертензий. / Тези наукових доповідей Української науково-планової конференції "Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гепотез до фактів".-Київ, 2001.-С.199-200.

  • Поливода С.Н., Писанко А.В., Черепок А.А. Применение ирбесартана для коррекции эндотелиальной дисфункции у больных нефрогенной артериальной гипертензией. / Тезисы докладов Российского национального конгресса кардиологов "Кардиология: эффективность и безопасность лечения".-Москва, 2001.-С.48.

  • Черепок А.А., Поливода С.Н., Писанко А.В. Применение ирбесартана для коррекции артериальной гипертензии на фоне аутоиммунных поражений почек. / Тези наукових доповідей ІІІ національного конгресу ревматологів України.-Дніпропетровськ, 2001.-С.60.


    АНОТАЦІЯ

    Писанко О.В. Роль ендотеліальної дисфункції в розвитку симптоматичної ренопаренхіматозної артеріальної гіпертензії.-Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.11 - кардіологія. - Запорізький державний медичний університет МОЗ України, Запоріжжя, 2003 р.

    При обстеженні хворих на ренопаренхіматозну артеріальну гіпертензію в зіставленні з хворими з ознаками хронічної ниркової недостатності, а також особами в ангипертензивной стадії хронічного гломерулонефрита відзначене порушення функціонального стану судинного ендотелія, що виявлялося зниженням коефіцієнта


  •