LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендотелійзалежних факторів в патогенезі геморагічного васкуліту у дітей

дітей.

Вперше проведено дослідження системи ендотелійзалежних факторів та їх взаємодії з системами гемостазу, фагоцитозу, клітинного та гуморального імунітету у хворих на ГВ у динаміці захворювання. У дітей, хворих на ГВ, виявлена наявність ендотеліальної дисфункції (ЕД). Найбільший ступінь ЕД зареєстрований у хворих з максимальним ступенем активності ГВ, з абдомінальним синдромом та гломерулонефритом (ГНГВ). Обгрунтовано нові підходи до оптимизації терапії геморагічного васкуліту на основі корекції ендотеліальної дисфункції.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені критерії оцінки активності захворювання, порушень гемостазу, дисбалансу імунітету, що може мати прикладе значення під час визначення важкості, прогнозу геморагічного васкуліту, вибору складу, об'єму та оцінки ефективності патогенетичної терапії.

Обгрунтовано об'єм та вибір медикаментозної терапії (козаар і нітрогранулонг) в залежності від вихідних клініко-лабораторних даних, стану гемостазу, неспецифічних та специфічних факторів захисту. Результати проведеного дослідження впроваджено у практику охорони здоров'я в обласному дитячому гематологічному відділенні ДМКЛ №16 м. Харкова, в Республіканській ДКЛ м. Симферополя та Вінницькій, Чернівецькій, Донецькій ОДКЛ.

Особистий внесок здобувача. Автором здійснювались підбір тематичних хворих на ГВ, обстеження та стаціонарне лікування їх.

Самостійно розроблено методику обстеження хворих на ГВ з використанням сучасних методів оцінки клінічного стану хворих. Обстежено 77 дітей основної та контрольної груп. Проаналізовано клінічні, інструментальні та біохімічні показники та проведено оцінку терапевтичного втручання. На основі одержаних даних запропонована та розроблена програма лікування ГВ з використанням нітровазодилататорів та інгібіторів АПФ. Обгрунтована необхідність і важливість проведення корекції ендотеліальних порушень.

Робота над кандидатською дисертацією, критичний аналіз літератури, статистична обробка результатів дослідження, основні положення та висновки дисертації автор здійснив самостійно.

Апробація результатів роботи. Матеріали дисертаційної роботи були представлені на міських науково-практичних конференціях лікарів-педіатрів м. Харкова, (1997,1998,1999), X з'їзді педіатрів України (Київ, 1999), пленумі Харківської обласної асоціації педіатрів України (1999).

Публікації за темою дисертації. Опубліковано 7 наукових робіт, з них 6 статей у фахових виданнях, що рекомендовані ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Роботу викладено на 173 сторінках машинописного тексту, вона містить 30 таблиць, 39 рисунків (що складає 19 сторінок); складається із вступу, з огляду літератури, 3 розділів власних спостережень, обговорення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаної літератури. Список літератури містить 206 праць, з них 50 авторів країн СНД та 156 іноземних авторів і складає 20 сторінок.


ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. До дослідження залучено 77 дітей віком від 1 до 14 років. З них 67 - хворих на ГВ (36 дівчат та 31 хлопчик). Контрольну групу склали 10 практично здорових дітей аналогічного віку.

Діагноз захворювання встановлювали на підставі загальноприйнятих клініко-лабораторних даних, а формулювали його згідно критеріїв прийнятої в клініці робочої класифікації геморагічного васкуліту (А.А.Іл'їн, 1984).

Обстеження проведено на базі обласного дитячого гематологічного відділення ДМКЛ N 16 м. Харкова.

Усім хворим проводилися загальноклінічні та інструментальні дослідження.

Клінічні дослідження крові і сечі проводили за загальноприйнятими методами (В.Е. Предтеченський, 1960); фракціонування білків крові - методом горизонтального електрофорезу; рівні сіалових кислот, серомукоїдів – уніфікованим методом (В.В.Меньшиков, 1987).

Вміст електролітів (K,Na) в сироватці крові визначали методом полум'яної фотометрії, кальція в сироватці крові - комплексонометричним титруванням, неорганічного фосфору - молібденовокислим засобом (В.В.Меньшиков, 1987).

Стан систем зсідання та протизсідання крові оцінювали за аутокоагуляційним (АКТ) тестом (З.С.Баркаган, 1975), а також протромбіновому індексу (ПТІ)- за Quick (1943) та фібриногену крові - за Rutberg (1959). Стан тромбоцитарного ланцюга гемостазу характеризували за кількістю тромбоцитів в периферійній крові, адгезивності та агрегації їх (В.В.Меньшиков, 1987).

Для оцінки неспецифічних та специфічних факторів захисту вивчали вміст імуноглобулінів (Ig) A,M,G в сироватці крові методом радіальної імунодифузії за Manchini (1965), вміст Т - і В - лімфоцитів (T-Pok, B-Pok) за методом Mendos та спіавт. (1974) в модифікації Т.І. Грішиної та С. Мюллера (1978), функціональний стан (Та-Pок) - за методом Kerman та співат. (1976), субпопуляції (Т-хелпери, Т-супресори) - за C. Bianco та співавт. (1975), а фагоцитарну активність нейтрофілів - за кількістю фагоцитуючих клітин (Д.В.Білокриницький, 1987), тесту с нітросинім тетразолієм (НСТ-тест) - за G. Stuart (1983) в модифікації В.С. Нагоєва (1983), активності мієлопіроксидази (МП) та лізосомальних катіонних білків (ЛКБ) в лейкоцитах (Р.П.Золотницька, 1987); циркулюючі імунні комплекси - за V. Haskhovа та співавт. (1977) в модификації Ю.О. Гриневича та Н.Н. Алфьорова (1988), рівень середніх молекул (МСМ) - за Н.І. Габриелян та спіавт. (1983).

Стан функції нирок при залученні їх до процесу оцінювали пробою за Зимницьким, рівнем сечовини та креатиніну в сироватці крові та кліренсу ендогенного креатиніну - за А.Гіттером, Л.Хейльмейером (1966), прив'язаного до стандартної поверхні тіла.

Вміст оксиду азоту в плазмі крові вимірювали за концентрацією його стабільного метаболіту оксиду азоту –2 (NO-2), визначення якого проводили за методом Grees Illoswаy (1982). Кількісне визначення ЕТ-1 в плазмі крові виконувалося імуноферментним методом (фірма AMERSHAM, Англія).

Усі дослідження проводилися в динаміці захворювання: І період - період маніфестації активності, ІІ період - досягнення клініко-лабораторної ремісії. У хворих з ускладненими варіантами ГВ дослідження продовжували і проводили їх ще й у період ліквідації ускладнень.

Статистична обробка даних виконувалася відповідно до вимог обробки медикобіологічної інформації за допомогою пакету прикладних програм "STATISTICS" для ПЕВМ.

Результати досліджень та їх аналіз

Нами обстежено 77 дітей у віці від 1 до 14 років, з них 67 хворих на ГВ та 10 здорових дітей як контрольна група. У 5 дітей спостерігали шкірну, у 23 - шкірно-суглобову, у 21 шкірно-суглобово-абдомінальну, у 2-х -