LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендотелійзалежних факторів в патогенезі геморагічного васкуліту у дітей

комплементу Ю випадання імунних комплексів на ендотелій судин Ю оголення субендотеліального шару Ю підвищення рівня тромбоксану при зниженні рівня простациклину Ю активація системи зсідання крові [Мазурин А.В., 1996; Баркаган З.С., 1998; Якунина Л.Н., 1999; Anotony J., 1993].

Нами проведений аналіз кореляційних зв'язків деяких показників неспецифічних та специфічних факторів захисту і показників АКТ, ПТІ, рівня фібриногену крові. Отримані результати підтверджують участь систем імунітету та гемостазу в патогенезі ГВ. Зокрема, встановлена наявність вірогідних кореляційних зв'язків рівнів Ig A в сироватці крові і значень А АКТ (r=+0.71; n= 13), рівнів Ig A і МА (r=+0.83; n=13), рівнів Ig M і А АКТ (r=+0.93; n=13,), значень IgM і МА (r=+0.94; n=13), IgМ і фібриногену крові (r=+0.90; n= 13), Т-хелперів і значень Т1 АКТ (r=+0.78; n=13,), рівнів ЦІК і протромбінового індексу (r=+0.50; n=13), що свідчить про підвищення активності системи зсідання крові при активації гуморальної та клітинної ланок імунітету.

Реєструється також наявність прямих коефіцієнтів кореляції між показниками коагуляційного потенціалу крові і НСТ-тесту: НСТ-тест і А АКТ(r=+0.82; n=13), НСТ-тест і МА АКТ (r=+0.81; n=13), НСТ-тест і ПТІ (r=+0.80; n=13), що свідчить про підвищення активності системи зсідання крові при підвищенні киснезалежних механізмів кілінгу.

Виявлено зниження фібринолітичної активності крові в залежності від концентрації IgM в сироватці крові (r=+0.91; n=13), чим ускладнюються зміни коагуляційного потенціалу крові. Отже, зміни в системах імунітету та неспецифічних факторів захисту несприятливо відбиваються на коагуляційному потенціалі крові, підвищуючи активність системи зсідання крові та знижуючи фібринолітичну активність її. Викладене дозволяє стверджувати що існує зв'язок імунних та неімунних механізмів у патогенезі геморагічного васкуліту та його ускладнень у дітей.

При дослідженні системи ЕЗФ виявлений різноспрямований характер змін, який виявляється у гострому періоді захворювання підвищеним рівнем NO2 (34.15 + 2.4) мкмоль/л при зниженому рівні ЕТ-1 у крові (3.3+0.36) пмоль/л. У динаміці, при одужанні, рівень ЕТ-1 в крові підвищується [(5.40+0.7) пмоль/л, (p<0.05)] при зниженні рівня NO2 [(19.02+1.88) мкмоль/л, (p<0.05)] у неускладнених варіантах захворювання. В ускладнених варіантах, з розвитком гломерулонефриту, спостерігається більш суттєве підвищення рівня в крові ЕТ-1 [(6.04+0.9) пмоль/л, (p<0.01)] паралельно з підвищенням у крові рівня NO2, хоча і менш виразним, формуючи дисбаланс цієї системи з перевагою рівня в крові ЕТ-1 (табл.1).

Таким чином, виявлені зміни в системі ЕЗФ вказують на наявність ендотеліальної дисфункції у хворих на ГВ.


Таблиця 1

Рівні оксиду азоту (за NO2) та ендотеліну-1 (ЕТ-1) у плазмі крові у хворих на геморагічний васкуліт з різним ступенем активності в динаміці захворювання (M+m)


Ступінь активності Періоди захворювання

I II

NO2 (мкмоль/л) ЕТ-1 (пмоль/л) NO2 (мкмоль/л) ЕТ-1 (пмоль/л)

Мінімальна (n=19) 34.15+2.4 3.3+0.36 19.02+1.88* ** 5.40+0.7* **

Середня (n=32) 53.95+4.42* 3.86+0.19 22.47+0.97** 5.49+0.37* **

Максимальна(n=16) 68.88+5.86* 3.90+0.66 27.42+1.44** 6.04+0.9* **

Норма (n=10) 33.37+3.54 3.58+0.55

Примітка. * - вірогідність відмінності показників у порівнянні з нормою;

** - вірогідність відмінності показників ІІ періоду в порівнянні з І.


Ступінь ендотеліальної дисфункції знаходилась у прямій залежності від гостроти патологічного процесу, на що вказують виявлені кореляційні зв'язки. Так, зареєстровані прямі достовірні кореляційні зв'язки рівнів NO2 в плазмі крові та глікопротеїдів (r=+0.87, n=10) і a2-глобулінів (r=+0.76, n=13), сегментоядерних нейтрофілів (r=+0.86, n=10) та моноцитів периферійної крові (r=+0.72, n=10) (рис.1). Виявлена також наявність прямих достовірних кореляційних зв'зків рівнів у плазмі крові ендотеліну-1 і сіромукоїдів (r=+0.76, n=10), g-глобулінів (r=+0.75, n=13), палочкоядерних нейтрофілів (r=+0.57, n=10). Встановлена взаємозалежність показників ЕЗФ у крові з показниками тромбоцитарно-плазмових ланцюгів гемостазу. Наприклад, зв'язок рівнів NO2 і ЕТ-1 у плазмі крові з фібриногеном крові (r=+0.92, n=13; r=+0.80, n=10 (рис.2), відповідно), рівня ЕТ-1 і показника А АКТ (r=0.81, n=10). Зворотний кореляційний зв'язок був зареєстрований між рівнем ЕТ-1 и фібринолізу (r=0.89, n=10). Констатований взаємозв'язок рівнів ЕТ-1 і NO2 у плазмі крові з показниками неспецифічного та специфічного захисту: ЕТ-1 і ЛКБ (r=+0.92, n=10), NO2 і IgA (r=+0.87, n=13), NO2 і МП (r=+0.95, n=10), NO2 і IgM (r=+0.88, n=13).

Зареєстровані кореляційні зв'язки надають підставу стверджувати, що існує взаємозв'язок імунних та неімунних механізмів в розвитку та прогресуванні ГВ та його ускладнень.



Рис.1 Кореляційні відносини Рис. 2 Кореляційні відносини

показників окису азоту (NO2) показників фібриногену і ендотеліну-1

в плазмі крові і моноцитів (ЕТ-1) в плазмі крові у дітей, хворих на

периферійної крові у дітей, хворих на геморагічний васкуліт,

на геморагічний васкуліт, у гострий період захворювання

у гострий період захворювання


Для медикаментозної корекції ендотеліальної дисфункції нами обрані нітровазодилататори, зокрема, нітрогранулонг, як представник протективних ендотеліальних субстанцій та інгібітори АПФ, зокрема, антагоніст ангіотензинових рецепторів козаар (лозартан). Вибір нітрогранулонгу визначався тим, що, згідно даного дослідження, пусковим моментом у розвитку ендотеліальної дисфункції є виснаження ендотеліальної NOS з подальшим зниженням рівня NO, а нітрогранулонг, як представник нітровазодилататорів є донатором NO з позитивними ефектами відновлення функції ендотелію.

Серед інігбіторів АПФ нами обрано козаар, що зумовлено блокуванням ним ефектів ангіотензину-ІІ, який утворюється будь-якими шляхами, у тому числі й альтернативними. Крім того, козаару не властиві такі специфічні побічні ефекти як кашель, порушення смаку, шкірні висипи, ангіоневротичні набряки, які й так часто спостерігаються при ГВ.

Для оцінки ефективності застосування даних препаратів обрано метод порівняння особливостей перебігу захворювання, клініко-лабораторних показників у хворих, які отримували "базисну" терапію (контрольна група) та у хворих, які отримували "базисну терапію + обрані лікарські препарати" (основна група).

Групи були зіставлені за віком, важкістю захворювання, особливостями і вираженості лабораторних показників, а також залученням у патологічний процес нирок. Так, в групі (10 дітей) хворих, що отримували козаар та