LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендотеліоцитів у походженні та морфогенезі міксом серця

міксомними клітинами судиноподібних утворень: від багатоядерних розгалужених клітин, схожих на паросткові капіляри, і до каналізованих синцитіоподібних утворень та судин синусоїдного типу. Крім того, у артеріях основи МС зі змінами у вигляді їх звивистості, деформації просвітів, циркулярної та вогнищевої гіперплазії інтими та гіпертрофії медії, які супроводжувалися дистрофією клітинних елементів судинної стінки, склерозом та зміною архітектоники судини з порушенням циркулярності клітинних оболонок, часто спостерігалося трансформування ендотеліоцитів у пухлинні клітини МС.

Для підтвердження ендотеліальної природи МС проводили ІГХ-виявлення факторів адгезії СD31 та CD34 - маркерів ендотеліального диференціювання. Більшість клітинних структур пухлин були імунопозитивними за цими маркерами. Причому, частота виявлення імунопозитивних структур збільшувалася з підвищенням рівня організації клітинних структур: від поодиноких клітин до синцитіоподібних структур та судин синусоїдного типу. Ці дані однозначно вказували на ендотеліальну природу міксомних клітин, але не давали відповіді на питання: із якого ендотелію походять МС, судинного чи ендокардіального. Тому для вирішення цього питання використовували СD143 проти АСЕ, що продукується ендотеліоцитами дрібних артерій та артеріол, але відсутній у ендотелії ендокарда. При цьому було виявлено, що тільки клітини поверхні компактних щільних МС були АСЕ-негативними, тоді як інші клітинні структури пухких та компактних міксом були імунопозитивними за цим фактором. Це свідчило про генетичний зв'язок клітин міксом з артеріальним, а не з ендокардіальним ендотелієм.

Таким чином, ІГХ-дослідження дозволило виявити гетерогенність пухлинних клітин у межах ендотеліального імунофенотипу, і переважна більшість міксомних клітин відносилась до судинного ендотеліального фенотипу CD31+CD34+CD143+. Але клітини, що вистилали поверхню щільних МС мали імунофенотип CD31+CD34+CD143-, що було обумовлено вихідною належністю цих клітин до ендокарда порожнини серця. Крім указаних ІГХ-реакцій, проводили іГХ-виявлення віментину, який і маркером всіх клітин мезенхімного походження. Виявилося, що всі практично всі клітини були імунопозитивними за даним фактором, що можна пояснити первинною мезенхімною природою ендотеліоцитів - клітинного джерела МС.

Проліферативну активність клітин МС вивчали за допомогою МкАТ МІВ1. Було встановлено, що значення Пі у поодиноких клітинах цих пухлин варіювало у межах 0,8-0,9. Клітини неперфузованих та перфузованих синцитіоподібних структур характеризовалися максимальним значенням Пі (2,7-2,8). Це дає підстави вважати, що ріст МС в більшій мірі відбувається за рахунок проліферації клітин, які утворюють ці структури.

Наступним етапом дослідження були пошуки судин, із яких починається рост МС. Для цього було проведено гістологічне вивчення структур МП, яка і типовим анатомічним місцем фіксації переважної більшості МС. Досліджували судини, міокард та ендокард у ділянках під основою МС та у віддалених ділянках. При вивченні МП хворих на МС, в них були знайдені судини артерії зі змінами, аналогічними таковим у артеріях основи МС. Їх морфометричні показники були нижчими за показники судин основи, але все рівно не відповідали контрольним (табл.1).

Таблиця 1.

Морфометричні показники артерій основи МС та різних ділянок МП.


Морфомет-ричні по-

казники



Зони дослідження


Артерії основи МС

(n=1007)

МП



Артерії поблизу від фіксації МС

(n=119)

Артерії на відстані від фіксації

МС

(n=43)

Артерії по-близу від фіксації лейоміосар-коми ЛП

(n=36)

Артерії ін-тактної пе-регородки

(n=61)

8,62,8*

4,200,96*

3,10,7

2,10,3

2,90,4

СI

5,81,3*

4,80,4*

3,11,1

1,80,5

1,60,1

Зовніш. діа-метр (мкм)

38052*

24334*

17674


12249

11063

*- статистично вірогідна різниця показника у порівнянні із контролем (р 0,05)

На деяких зрізах можна було спостерігати перехід артерій МП у судини основи МС. Виникало питання: чи були зміни судин МП первинними чи виникали як наслідок механічної дії на МП пухлини, яка повторюі систоло-діастолічні рухи передсердя. Для відповіді на це питання були досліджені артерії МП при лейоміосаркомах аналогічної локалізації (два випадки), які своію великою масою могли би спричинити подібні порушення у артеріях перегородки. Але виявилось, що стан артерій МП при МС безпосередньо не пов'язаний із масою пухлини. Аналіз морфометричних показників по групах МС, сформованих за розмірами пухлин, показав, що ступінь вираженості описаних у судинних стінках явищ, не залежив від розмірів МС. Тобто морфологічні зміни артерій МП хворих на МС мають первинний характер, що дозволяє зробити припущення, що саме змінені артерії МП і морфологічним субстратом розвитку МС. Таким чином, результати вивчення МП показали, що справжнім джерелом міксомних клітин можуть бути ендотеліоцити артерій МП.

Таким чином, результати досліджень дозволили розробити і сформувати власну концепцію морфогенезу МС (рис.1). В основі розвитку МС лежать зміни у судинній стінці артерій МП, аналогічні тим, які виникають у резистивних судинах при хронічній гіпертензії. Ендотеліоцити таких судин трансформуються у клітини міксом серця. Пухлинні клітини у процесі росту новоутворення проліферують і утворюють декілька рівнів клітинної організації, починаючи від поодиноких клітин до судиноподібних синцитіальних структур, формуючи компактну пухлину, яка вкрита ендотелієм ендокарда, що на ранніх етапах відіграє роль поверхні пухлини. Подальший рост новоутворення супроводжується дистрофічно-некротичними змінами в тілі пухлини в результаті її неадекватного кровопостачання та пошкодженням ендотеліальної поверхні новоутворення. При цьому, пухлинні клітини, що залишилися життєздатними, опиняються у оточенні крові передсердь, яка становить для них ідеальне поживне середовище. В результаті вторинної проліферації пухлинних клітин на поверхні міксоми серця утворюються численні ворсинчасті розростання, які надають пухлині іншого ворсинчастого вигляду, відмінного від компактної щільної пухлини.








































Рис.1.Схема морфогенезу МС

ВИСНОВКИ

У проведенному дослідженні вирішена актуальна медична задача - встановлено клітинне джерело походження міксом серця - ендотелій змінених вінцевих артерій і розроблена концепція морфогенезу цих найбільш поширених внутрішньосерцевих пухлин для