LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендотоксину грамнегативної мікрофлори в цитокіновій регуляції активності клітинних факторів неспецифічного імунного захисту, фібринолізу і протеолізу

планами, темами. Дисертація є фрагментом фундаментальної пріоритетної наукової роботи центральної науково-дослідної лабораторії Буковинської державної медичної академії (Чернівці) "Вивчити вікові особливості взаємозв'язку центральних і периферійних механізмів регуляції імунологічної реактивності та гемокоагуляційного потенціалу в нормі і при ендо- та екзогенних інтоксикаціях" (номер державної реєстрації 0199U004598), в якій дисертант безпосередньо розробила та патогенетично обгрунтувала спосіб спрямованої корекції порушень цитокінової регуляції неспецифічної імунної відповіді за умов кишкового дисбактеріозу на підставі вивчення впливу системної ендотоксинемії на функціональну активність фагоцитів крові, інтенсивність тканинного фібринолізу, протеолізу та ліпопероксидації.

Мета роботи. Розробити та патогенетично обгрунтувати спосіб спрямованої корекції порушень цитокінової регуляції неспецифічної імунної відповіді за умов кишкового дисбактеріозу на підставі вивчення впливу системної ендотоксинемії на функціональну активність фагоцитів крові, інтенсивність тканинного фібринолізу, протеолізу та ліпопероксидації.

Для досягнення мети необхідно було вирішити такі задачі:

1.Вивчити зміни вмісту в крові прозапальних цитокінів (ІЛ-1b та ФНПa), функціональної активності фагоцитів крові, інтенсивності тканинного фібринолізу та протеолізу за внутрішньоочеревинного та внутрішньовенного введення ендотоксину грамнегативної мікрофлори.

2. Визначити зміни вмісту в крові прозапальних цитокінів (ІЛ-1b та ФНПa), функціональної активності фагоцитів крові, інтенсивності тканинного фібринолізу, протеолізу та ліпопероксидації за внутрішньоочеревинного та внутрішньовенного введення ЛПГМ сплен- і тимектомованим щурам.

3.Дослідити вплив спленіну і білкової фракції гомогенатів автоселезінки на вміст у крові прозапальних цитокінів (ІЛ-1b та ФНПa), функціональну активність фагоцитів крові, інтенсивність тканинного фібринолізу, протеолізу та ліпопероксидації в спленектомованих щурів.

4.Визначити зміни вмісту в крові прозапальних цитокінів (ІЛ-1b та ФНПa), функціональну активність фагоцитів крові, інтенсивність тканинного фібринолізу, протеолізу та ліпопероксидації в щурів з експериментальним дисбактеріозом.

5.Розробити і патогенетично обгрунтувати спосіб комплексної корекції порушень цитокінової регуляції (ІЛ-1b та ФНПa) неспецифічної імунологічної реактивності в щурів з експериментальним дисбактеріозом з використанням спленіну та біфіформу.

Об'єкт дослідження: цитокінова регуляція неспецифічної імунологічної реактивності.

Предмет дослідження: прозапальні цитокіни (ІЛ-1b, ФНПa), функціональна активність моноцитів-макрофагів і нейтрофілів, протеоліз, фібриноліз, ліпопероксидація.

Методи дослідження:

- функціональну активність клітинних факторів неспецифічного імунного захисту досліджували шляхом визначення фагоцитарного числа, фагоцитарного індексу та здатності моноцитів-макрофагів і нейтрофілів до генерації активних форм кисню;

- активність гуморальних факторів визначали за інтенсивністю протеолітичної деградації низько-, високомолекулярних білків і колагену;

- для визначення змін фібринолізу досліджували інтенсивність сумарного, неферментативного та ферментативного плазмового і тканинного лізису азофібрину;

- інтенсивність ліпопероксидації в тканинах внутрішніх органів оцінювали за рівнем малонового діальдегіду;

- аналіз цитокінової регуляції неспецифічної імунної відповіді проводили шляхом визначення сироваткових рівнів ІЛ-1b і ФНПa в інтактних, спленектомованих, тимектомованих, спленотимектомованих щурів, а також у тварин з дисбактеріозом;

- патогенетичне обгрунтування запропонованого способу корекції порушень неспецифічної імунологічної реактивності в щурів з дисбактеріозом проводили на підставі дослідження впливу біфіформу і спленіну на склад і популяційний рівень кишкової мікрофлори, вміст у крові ІЛ-1b і ФНПa, функціональну активність мононуклеарних фагоцитів і поліморфноядерних нейтрофілів та інтенсивність фібринолізу і протеолізу.

Наукова новизна дослідження. Дістала подальшого розвитку теорія імуногенної ролі ендотоксину грамнегативної сапрофітної мікрофлори кишечника: вперше встановлено, що за портальної ендотоксинемії в крові зростає вміст ФНПa, тоді як системна ендотоксинемія характеризується одночасним збільшенням сироваткових рівнів ІЛ-1b і ФНПa. Уперше показано, що підвищення концентрації в крові ФНПa за внутрішньоочеревинного введення ендотоксину супроводжується активацією системи мононуклеарних макрофагів, а підвищення вмісту в сироватці крові ІЛ-1b асоційюється зі збільшенням активності поліморфноядерних лейкоцитів.

Установлена невідома раніше закономірність підвищення сироваткових концентрацій ІЛ-1b і ФНПa після спленектомії, що відбувається за збільшення функціональної активності нейтрофілів і моноцитів-макрофагів, інтенсифікації фібринолізу, протеолізу і ліпопероксидації, а в разі розвитку системної ендотоксинемії змінюється зниженням вмісту в крові прозапальних цитокінів, активності фагоцитуючих клітин крові та пригніченням плазмового і тканинного протеолізу. Порушення неспецифічного імунного захисту в тимектомованих тварин характеризуються зниженням здатності поліморфноядерних лейкоцитів до генерації активних форм кисню, що асоціюється зі зменшенням сироваткової концентрації ІЛ-1b.

Уперше показано, що в щурів з експериментальним дисбактеріозом зміни порожнинної і мукозної мікрофлори тонкої і товстої кишок супроводжуються зниженням сироваткових рівнів ІЛ-1b і ФНПa за пригнічення функціональної активності фагоцитуючих мононуклеарів і нейтрофілів, особливо в спленектомованих тварин. Установлено, що білкова фракція гомогенату селезінки пригнічує функціональну активність фагоцитів крові і знижує інтенсивність плазмового і тканинного протеолізу та ліпопероксидації, тоді як спленін підвищує неспецифічну імунологічну реактивність.

Розроблений спосіб спрямованої корекції порушень мікробіоценозу кишечника та неспецифічного імунного захисту організму в щурів з експериментальним дисбактеріозом, ефективність якого патогенетично обгрунтована результатами дослідження впливу біфіформу і спленіну на кишкову мікрофлору та цитокінову регуляцію неспецифічної імунологічної реактивності.

Практичне значення отриманих результатів. Результатидисертаційного дослідження дозволяють науково обгрунтувати причинно-наслідковий зв'язок між процесами, які призводять до порушень неспецифічної імунологічної реактивності за системної ендотоксинемії, і є основоюдля клінічної розробки способів профілактики "післяспленектомічного гіпоспленізму" та лікування кишкових дисбактеріозів із застосуванням біфіформу і спленіну,