LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендотоксину грамнегативної мікрофлори в цитокіновій регуляції активності клітинних факторів неспецифічного імунного захисту, фібринолізу і протеолізу

підвищення плазмового фібринолізу і протеолізу.

6.У спленектомованих щурів введення білкової фракції гомогенату селезінки зменшує вміст ІЛ-1b у сироватці крові та пригнічує плазмову і тканинну протео- та фібринолітичну активність. Спленін суттєво збільшує сироваткову концентрацію ІЛ-1b і ФНПa, підвищує утворення кисневих радикалів нейтрофілами і моноцитами, збільшує функціональну активність моноцитів-макрофагів, а також інтенсивність плазмового і тканинного протеолізу та фібринолізу.

7.Зниження сироваткового вмісту ІЛ-1b і ФНПa у щурів з дисбактеріозом, особливо в спленектомованих тварин, асоціюється з пригніченням функціональної активності моноцитів-макрофагів і нейтрофілів за активації процесів ліпопероксидації в тканинах легень, печінки і тонкої кишки. Спленін і біфіформ викликають селективну деконтамінацію патогенної і умовно патогенної мікрофлори та нормалізують колонізаційну резистентність слизових оболонок кишечника, сприяють підвищенню сироваткового вмісту ІЛ-1b і ФНПa, що асоціюється з активацією моноцитів і нейтрофілів та інтенсифікацією плазмового фібринолізу і протеолізу.


РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Установлена закономірність бімодульного цитокінового контролю макрофагальною системою селезінки неспецифічної імунологічної реактивності відкриває перспективи для клінічної апробації нових методів профілактики післяспленектомічного та інших форм гіпоспленізму. Наукові положення дисертації можуть бути використані при розробці способів лікування автоімунних та імунодефіцитних захворювань, лейкозів, а також при трансплантації органів.

Результати дослідження впливу спленіну на цитокінову регуляцію неспецифічної імунологічної реактивності організму відкривають можливості для клінічної апробації способу комплексного лікування кишкових дисбактеріозів, які супроводжуються порушенням імунного статусу організму.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Кухарчук О.Л., Кузнецова О.В., Філіпова Л.О. Акцидентальна інволюція тимуса, стан тканинного протеолізу і фібринолізу у вилочковій залозі // Буковинський медичний вісник. - 1999. - Т.3, № 4. - С.178-181.

2.Кузнецова О.В. Вплив спленектомії на обмежений і необмежений протеоліз в плазмі крові і тканинах у білих щурів // Вісник наукових досліджень. - 2001. - № 1. - С.96-98.

3.Кухарчук О.Л., Кузнецова О.В. Селезінковий інгібітор інтерлейкіну-1b у білих щурів // Український медичний альманах. - 2000. - Т.3, № 2. - С.86-89.

4.Кузнецова О.В. Вплив ендотоксину Sl.Typhimurium на систему регуляції агрегатного стану крові у білих щурів // Буковинський медичний вісник. - 2000. - Т.4, № 2. - С.181-185.

5.Боднар Б.М., Кухарчук О.Л., Брожик В.Л., Кузнецова О.В. Вплив ентеросорбції на систему регуляції агрегатного стану крові у щурів з експериментальним сальмонельозним ендотоксикозом // Буковинський медичний вісник. - 2000. - Т.4, № 2. - С.153-157.

6.Кузнецова О.В. Роль цитокінів у механізмах розвитку післяспленектомічної А-клітинної гіпоергічної імунної реакції // Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т.5, № 3-4. - С.177-179.

7.Кузнецова О.В., Кухарчук О.Л., Крещук Л.М. Вплив ендотоксину грамнегативної мікрофлори на систему регуляції агрегатного стану крові у білих щурів // Праці наукової конференції "Фізіологія і патологія перекисного окислення, гемостазу та імуногенезу". - Полтава, 1999. - С.13.

8.Кузнецова О.В. Вплив спленектомії на вміст цитокінів і протеолітичну активність плазми крові у білих щурів // Праці 4-го міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 2000. - С.275.

9.Кузнецова О.В. Вплив тимектомії на плазмовий вміст цитокінів та інтенсивність необмеженого протеолізу в плазмі крові у білих щурів // Праці міжнародного симпозіуму "Актуальні питання медичної допомоги населенню". - Чернівці, 2000. - С.24-26.

10.Кухарчук О.Л., Швець В.І., Кузнецова О.В., Анохіна С.І. Основи теоретичної підготовки лікарів щодо з'ясування механізмів І стадії синдрому дисемінованого внутришньосудинного згортання крові // Праці науково-методичної конференції "Практичне заняття у підготовці лікарів і провізорів". - Київ, 2001. - С.3-6.

11.Кузнецова О.В., Кухарчук О.Л., Філіпова Л.О. Вплив спленіну на стан тканинного фібринолізу у внутрішних органах білих щурів // Труды научно-практической конференции "Лекарства-человеку". - Харьков, 2001 р. - С. 43-45.

12.Кухарчук А.Л., Анохина С.І., Кузнецова А.В., Филипова Л.О., Чипко Т.М., Зальцман Н.К., Кухарчук А.А. Изменения тканевого протеолиза и фибринолиза при эксприментальном моделировании патологических процессов // Труды V Международной научной конференции "Здоровье семьи - ХХІ век". - Пермь, Мармарис, 2001. - С.192.

13.Кузнецова О.В. Вплив білкової фракції гомогенату селезінки на стан тканинного фібринолізу і необмеженого протеолізу у спленектомованих щурів // Праці наукової конференції, присвяченої 160-річчю Національного медичного університету "Історія та сучасні досягнення фізіології в Україні". - Київ, 2001. - С.47-48.

14.Кузнецова О.В. Протизапальні цитокіни та стан плазмового і тканинного протеолізу у білих щурів з дисбактеріозом, що індукований тетрацикліном // Праці VІ з'їзд Всеукраїнського лікарського товариства. - Чернівці, 2001. - С.58.

15.Кузнєцова О.В. Стан плазмового і тканинного фібринолізу у білих щурів з експериментальним дисбактеріозом // Праці наукової конференції "Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці". - Львів, 2001. - С.34-35.

АНОТАЦІЯ

Кузнєцова О.В. Роль ендотоксину грамнегативної мікрофлори в цитокіновій регуляції активності клітинних факторів неспецифічного імунного захисту, фібринолізу і протеолізу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України. - Тернопіль, 2002.

Захищається рукопис дисертації, яка містить данні щодо патогенетично-го обгрунтування способу корекції порушень цитокінової регуляції неспецифічної імунної відповіді при дисбактеріозах.

У експериментах на 236 самцях білих щурів установлена закономірність підвищення сироваткових концентрацій інтерлейкіну-1b (ІЛ-1b) і фактора некрозу пухлин a (ФНПa) після спленектомії, що відбувається за збільшення функціональної активності нейтрофілів і моноцитів-макрофагів, інтенсифікації фібринолізу, протеолізу і ліпопероксидації, а в разі моделювання системної ендотоксинемії характеризується зниженням вмісту в крові прозапальних цитокінів, активності фагоцитуючих клітин крові та пригніченням плазмового і тканинного протеолізу. Порушення неспецифічного імунного захисту в