LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ендотоксину кишкової палички і системи антиендотоксинових антитіл при бронхіальній астмі у дітей

ендогенної інтоксикації у дітей, що страждають на БА.

Установлено, що протизапальна базисна терапія і санаторно-курортне лікування не мають суттєвого впливу на стан гуморальних антиендотоксинових чинників, оскільки після лікування зберігається зниження антиендотоксинового імунітету.

Дано наукове обгрунтування включення в комплексну терапію БА у дітей препарату Мукоза композитум при амбулаторному лікуванні та ентеросорбції при санаторно-курортному лікуванні з метою корекції антиендотоксинового імунітету.

Практичне значення одержаних результатів. Визначенолабораторні і генотипні маркери тяжкості перебігу БА у дітей, пов'язані з порушенням антиендотоксинового захисту, та клінічні маркери ендотоксинемії.

Доведено клінічну ефективність корекції системної ендотоксинемії із застосуванням препарату Мукоза композитум в комплексному лікуванні БА у дітей. Подана заявка на патент u 200501065 від 31.01.05 р. „Спосіб лікування бронхіальної астми".

Результати дослідження впроваджені в практику роботи 1-го дитячого міського клінічного об'єднання (м. Сімферополь), Республіканської дитячої

клінічної лікарні (м. Сімферополь), Кримського республіканського науково-дослідного інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сеченова (м. Ялта), Міжнародного дитячого медичного центру „Євпаторія", санаторіїв м. Євпаторії: „Ювілейний", „Зміна", „Здравниця", дитячoго територіального медичного об'єднання м. Євпаторія.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено інформаційно-патентний пошук і аналіз наукової літератури, визначені задачі дослідження, сформовані групи дітей, проведено клінічне обстеження і лікування хворих, визначені рівні антиендотоксинових антитіл. Дисертантом самостійно проведена статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження, сформульовані всі положення і висновки, здійснено впровадження в клінічну практику основних положень дисертації, підготовлені матеріали до публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи докладені на: конгресі педіатрів України „Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі" (м. Київ, 2003); III, IV, V Республіканських конгресах курортологів і фізіотерапевтів „Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии" (м. Євпаторія, 2003, 2004, 2005); на II з'їзді Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів і курортологів „Лікувальні фізичні чинники та здоров'я людини" (м. Одеса, 2003); II Міжнародній науково-практичній конференції „Здорова дитина: здоровій дитині – здорове середовище" (м. Чернівці, 2004); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції „Питання імунології в педіатрії" (м. Львів, 2004); Республіканській науково-практичній конференції „Актуальные вопросы реабилитации детей из районов антропогенного загрязнения" (м. Євпаторія, 2003, 2004); науково-практичній конференції „Актуальні питання клінічної медицини та післядипломної освіти" (м. Ялта, 2004); щорічних наукових читаннях лікарів Євпаторійського курорту „Acta Eupatorica" (м. Євпаторія, 2003, 2004, 2005); міжкафедральному засіданні кафедр педіатричного профілю Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського (м. Сімферополь, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 робіт (із них 12 у виданнях, рекомендованих ВАК України): 9 статей і 11 публікацій – матеріали і тези конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Робота викладена на 169 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, п'яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку літературних джерел (324 видання вітчизняних, російськомовних та іноземних авторів). Робота ілюстрована 6 рисунками, 44 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводилисьна базі 1-го дитячого міського клінічного об'єднання м. Сімферополя і Міжнародного дитячого медичного центру „Євпаторія" (м. Євпаторія).

Під спостереженням перебувало 150 дітей: 96 (64 %) хлопчиків і 64 (36 %) дівчаток віком від 11 до 14 років, хворих на БА.

Проведено вивчення клініко-анамнестичних чинників, що сприяють порушенню бар'єрних функцій слизових оболонок респіраторного і травного трактів і патологічному впливу ЕТ (ЛПС), виконано поглиблене комплексне обстеження хворих із визначенням рівнів антитіл до ЛПС кишкової палички Echerichia. coli 30 класів А, М і G (відповідно анти-ЛПС-IgA, анти-ЛПС-IgM і анти-ЛПС-IgG). Стан системи АЕА аналізували в залежності від періоду захворювання, тривалості, ступеня тяжкості БА, статі, групи крові, супутньої патології органів травленні і мешкання в регіонах антропогенного забруднення. В періоді загострення БА обстежено– 30 дітей. Поза періоду загострення обстежено 120 дітей: в міжприступному періоді: 1–3 місяці після загострення (50 дітей) і в періоді ремісії: 3–6 місяців після періоду загострення (70 дітей), із них 25 дітей, що постійно мешкають в РАЗ, потерпілі від аварії на ЧАЕС. Всі діти обстежені до початку курсового лікування і після його завершення. Контрольну групу склали 30 здорових дітей того ж віку і статі. В залежності від характеру лікування методом випадкової виборки діти були розділені на групи.

В періоді загострення в умовах стаціонару 30 дітей з БА отримували засоби невідкладної допомоги і базисну терапію. При амбулаторному лікуванні 20 дітей з БА (група порівняння) отримували тільки протизапальну базисну терапію протягом 8 тижнів, а 30 дітей (основна група) отримували на тлі базисної терапії комплексний препарат Мукоза композитум по 2,2 мл внутрішньом'язо: 4 ін'єкції з інтервалом 2 рази на тиждень і 6 ін'єкцій з інтервалом 1 раз на тиждень. В періоді ремісії БА 20 дітей групи порівняння отримували санаторно-курортне лікування (СКЛ) протягом 24 днів і 25 дітей основної групи додатково отримували ентеросорбент „Днепр" (7 днів, починаючи з періоду адаптації, по 1таблетці 3 рази на день за 1 годину до їжі). Аналіз результатів СКЛ у дітей, що постійно мешкають у РАЗ, не входив в задачі даного дослідження.

Діагнстику БА і лікування здійснювали згідно з „Інструкцією про діагностику, клінічну класифікацію та лікування бронхіальної астми" (Наказ МОЗ України №311 від 30.12.1999 року). БА легкого ступеня тяжкості (інтермітуючої і легкої персистуючої) виявлена у 92 (61,4 %) дітей, БА середнього ступеня тяжкості персистуючого перебігу – у 53 (35,3 %) і тяжка БА персистуючого перебігу – у 5 (3,3 %). Тривалість захворювання 1-2 роки мали 20 (13,3 %) дітей, 3-4 роки– 60 (40,0 %) дітей, 5 і більше років– 70 (46,7%)