LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль еозинофілів та їх взаємодія із тучними клітинами у патогенезі запалення

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ





Шутова Наталя Анатоліївна



УДК 611.43:614.7:661.185-092.9





РОЛЬ ЕОЗИНОФІЛІВ ТА ЇХ ВЗАЄМОДІЯ
ІЗ ТУЧНИМИ КЛІТИНАМИ
У ПАТОГЕНЕЗІ ЗАПАЛЕННЯ




14.03.04 – патологічна фізіологія





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук













Харків – 2008


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України.



Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Клименко Микола Олексійович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри патологічної фізіології.



Офіційні опоненти:


доктор медичних наук, старший науковий співробітник Коляда Тетяна Іванівна, Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України (м. Харків); завідувач лабораторії клінічної імунології та алергології;


доктор медичних наук, доцент БерезняковаМарина Євгеніївна, Національний фармацевтичний університет МОЗ України (м. Харків), професор кафедри клінічної лабораторної діагностики.




Захист відбудеться 08 травня 2008 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).




Автореферат розісланий 07.04. 2008 року.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент О.Ю. Степаненко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Запалення – найбільш розповсюджена форма патології, яка лежить в основі більшості хвороб людини, їй належить провідне місце в історії вчення про хворобу.

Запалення – не тільки загальнопатологічна, а й загальнобіологічна реакція всього організму, важлива захисно-пристосувальна реакція у формі патології, спосіб збереження цілого організму ціною ушкодження його частини. Іншими словами, це аварійний захист організму, який застосовується у тому випадку, коли організм не може впоратись з потенційним флогогеном шляхом його фізіологічної елімінації, і виникає ушкодження.

Запалення становить собою низку множинних послідовних міжклітинних взаємодій, які регулюються медіаторами-модуляторами. Лейкоцити (нейтрофіли і моноцити), ендотеліоцити, резидентні макрофаги, фібробласти, тучні клітини (ТК) є основними ефекторами гострого запалення, про їх роль у патогенезі цього процесу існує багато даних. Однак про роль еозинофілів у патогенезі запалення відомо недостатньо. Вважається, що вони залучаються переважно до патогенезу імунних реакцій, головним чином алергійних, особливо опосередкованих IgE, де основними клітинами-мішенями є базофіли і ТК і характерна еозинофілія (Chadwick D.J., Goode J., 2005; Marone G., Triggani M., Paulis A., 2005; Matsumoto K., Tamari M., Saito H., 2007). Це пояснюється тим, що еозинофіли є джерелом гістамінази, яка ліквідує надлишок гістаміну в крові та тканинах, що виділяється при дегрануляції базофілів і ТК. Це підтверджує загальноприйняту точку зору про те, що еозинофіли є регуляторними клітинами, протизапальними модуляторами (Matsumoto K., Ogasawara T., Kato A. et al., 2003).

Разом з тим типовість запальної реакції дозволяє припустити, що еозинофіли (як і нейтрофіли, моноцити, ТК та ін.) беруть активну участь і в гострих неімунних запальних процесах, а також що еозинофіли відіграють не тільки регуляторну, а й ефекторну роль.

З вищевказаних клітин-ефекторів запалення, за даними літератури, найбільше відношення до еозинофілів мають ТК. Однак дані про їх можливий взаємовплив у патогенезі запалення отримані в основному in vitro (Ezeamuzie C.J., Philips E., 2000; Chadwick D.J., Goode J., 2005). Необхідне з'ясування взаємних ефектів цих клітин на підставі досліджень безпосередньо при запаленні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з комплексним планом наукових досліджень ХНМУ МОЗ України і є самостійним фрагментом у рамках наукового напрямку університету "Вивчення загальних закономірностей патологічних процесів і розробка способів їх корекції" і кафедри патологічної фізіології. Комплексні теми кафедри: "Міжклітинні взаємодії та їх механізми у патогенезі запалення" (номер державної реєстрації U 004546, 2003–2005 рр.), "Гематологічні механізми хронізації запалення" (номер державної реєстрації 0106U001639, 2006–2008 рр.). Автор є виконавцем досліджень, які стосуються теми дисертації.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було з'ясування ролі еозинофілів та їхньої взаємодії з ТК у патогенезі запалення.

Завдання дослідження:

1. Дослідити еозинофільну реакцію вогнища, кісткового мозку і периферичної крові в динаміці карагіненового гострого асептичного запалення.

2. Вивчити реакції системи крові і визначити морфофункціональний стан ТК вогнища запалення за умов експериментальної еозинофілії.

3. Вивчити еозинофільну реакцію при запаленні за умов попереднього видалення популяції ТК з вогнища.

Об'єкт дослідження – патогенез запалення.

Предмет дослідження – роль еозинофілів та їхня взаємодія з ТК у патогенезі запалення.

Методи дослідження – патофізіологічні, гематологічні, цитоморфологічні, цитохімічні, імуноферментні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на моделі карагіненового гострого асептичного запалення показані фазні зміни вмісту кількості еозинофілів в ексудаті, кістковому мозку та периферичній крові, які свідчать про їх еміграцію у вогнище запалення, посилення еозинопоезу, розвиток еозинофілії, а також встановлені зміни функціональної активності еозинофілів вогнища і крові. Вперше досліджено роль еозинофілів у реакціях системи крові при запаленні. Отримані результати свідчать про велике значення еозинофілів у розвитку і перебігу гострого неімунного запалення і про те, що вони відіграють активну, самостійну по відношенню до нейтрофілів роль. Встановлено, що еозинофіли та ТК при запаленні взаємно активують та водночас контролюють реакції один одного. Еозинофіли при запаленні виконують не тільки регуляторну, а й ефекторну функцію.

Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційна робота відноситься до фундаментальних досліджень. Отримані дані про роль еозинофілів та їхню взаємодію з ТК у патогенезі запалення розширюють і поглиблюють існуючі уявлення про перебіг цього процесу, що, є дуже важливим для розвитку загальної патології запалення та удосконалення принципів та методів патогенетичної протизапальної