LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль епіфізу та аденогіпофізу в перебігу вагітності з наступним виникненням пізнього гестозу

реактивів "Стероід ІФА-прогестерон", "Стероїд ІФА-естрадіол", "Стероїд ІФА-АКТГ" для кількісного визначення прогестерону, естрадіолу та АКТГ у сироватці та плазмі людини методом твердофазного імуноферментного аналізу, виробник – "Алкор-Біо" (Санкт-Петербург). Вміст мелатоніну визначався за допомогою тест-набору "Melatonin ELISA" для кількісного визначення мелатоніну в сироватці та плазмі людини імуноферментним методом, виробник – "IBL" (Гамбург), тест-система FK 210R для кількісного визначення кортизолу в сироватці та плазмі людини, виробник – "Хема-Медіка"(Москва). Вміст паратиреоїдного гормону визначався за допомогою тест-системи DSL-10-8000 I-PTH ELISA, для визначення парати реоїдного гормону в сироватці та плазмі людини, виробник – "ACTIVE" (USA).

Оцінка ступеня тяжкості пізнього гестозу проводилась згідно з Міжнародною класифікацією хвороб, травм та причин смерті Х перегляду та статистичної класифікації ВООЗ (1992) та методичними вказівками МОЗ України (1999) (Р.В. Богатирьова, Б.М. Венцківський, 1999).

Статистична обробка всіх результатів клінічного спостереження проводилась за допомогою ЕОМ "Pentium" та стандартних програм на персональному комп'ютері з використанням методик варіаційного та кореляційного аналізів.

Результати дослідження та їх обговорення. Для вирішення поставлених у роботі задач під динамічним спостереженням знаходилось 110 вагітних, починаючи з 12 тижня вагітності й до пологів.

Виходячи з того, що епіфіз виступає в ролі ендогенного адаптогену організму та є регулятором усіх біологічних ритмів, впливає на гомеостаз, а основний його гормон – мелатонін – відіграє важливу роль у компенсаторно-пристосовчих механізмах, ми вивчали його вміст у сироватці крові вагітних, починаючи з 12 – 25 тижня і протягом всієї гестації. Дійшли до висновку, що в деяких жінок вже на початку вагітності ці дані істотно відрізнялись від середнього показника вмісту мелатоніну, який за первинними нашими даними становив 33,45 пг/мл, що і дозволило нам зформувати в кожній групі по дві підгрупи (мал. 1, табл. 1).

До групи вагітних, які страждали на пізній гестоз, потрапили лише вагітні, у яких вміст мелатоніну в крові був знижений вже в ранніх термінах гестації. Вагітні з низьким вмістом мелатоніну та з факторами ризику щодо розвитку пізнього гестозу отримали превентивне лікування пізнього гестозу трьома різними методами. Спостерігалась група вагітних зі зниженим рівнем мелатоніну, але без факторів ризику щодо виникнення пізнього гестозу, які не отримали превентивне лікування, і перебіг вагітності в них ускладнився розвитком пізнього гестозу.


Таблиця 1

Розподіл обстежених вагітних на клінічні групи

Групи

Під

групи

Клінічні групи

n

(%)

n*

(%)

Вагітні у 12 – 25 тижнів

із неускладненою гестозом вагітністю

І

Іа

Вагітні, в яких вміст мелатоніну >33,45 пг/мл

39 (35,4)

50 (45,5)


Іб

Вагітні, в яких вміст мелатоніну < 33,45 пг/мл

11 (10,0)


Вагітні у 12 – 25 тижнів

із високим ризиком розвитку пізніх гестозів


ІІ

ІІа

Вагітні, в яких вміст мелатоніну > 33,45 пг/мл

8 (7,3)

60 (54,5)


ІІб

Вагітні, в яких вміст мелатоніну < 33,45 пг/мл

52 (47,3)


Всього


110

(100)

110

(100)

Вагітні у 25 – 37 тижнів

із неускладненою гестозом вагітністю



ІІІ



ІІІа


Вагітні у 25 – 37 тиж. із неускладненою гестозом вагітністю, в яких не спостерігався ризик розвитку, щодо виникнення пізнього гестозу

39

(35,4)



47 (42,7)


IІІб

Вагітні у 25 – 37 тижнів, з неускладненою гестозом вагітністю, які мали фактори ризику щодо виникнення пізнього гестозу

8

(7,3)


Вагітні у 25 – 37 тижнів

страждаючі на пізній гестоз



IV



IV а


Вагітні у 25 – 37 тижнів, страждаючі на пізній гестоз, у яких не спостерігались фактори ризику щодо виникнення пізнього гестозу – без превентивного лікування

11

(10,0)



63 (57,3)


IV б

Вагітні у 25 – 37 тижнів, страждаючі на пізній гестоз, у яких спостерігались фактори ризику щодо виникнення пізнього гестозу – після превентивного лікування різними методами

52

(47,3)


Всього:


110

(100)

110 (100)



IV б

А

Після лікування лише "ВІТА-мелатоніном"

17 (27,0)


52 (100)


В

Після лікування "ВІТА-мелатоніном" та загальноприйнятими методами

17 (27,0)



С

Після лікування лише загальноприйнятими методами

18 (28,5)



n* – кількість обстежених в підгрупах.

n– кількість обстежених в групах.

Більшість обстежених жінок (45,5%) знаходились у віці 21 – 25 років — найбільш активному репродуктивному періоді. За віковим складом групи були однорідними.

За місцем проживання вагітних групи були однорідними з переважною більшістю мешканок міської зони, що пояснюється підвищеною міграцією молоді із сільских зон. Пізній гестоз частіше розвивався у мешканок міста, що, можливо, пов'язано зі збільшеними навантаженнями і, як наслідок, послабленням імунної та адаптогенної систем.

Слід визначити, що частота запальних захворювань