LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль епіфізу та аденогіпофізу в перебігу вагітності з наступним виникненням пізнього гестозу

мелатоніну та АКТГ знаходиться у зворотньому зв'язку, чим вище вміст мелатоніну, тим нижче АКТГ, що відповідає даним В.Г. Карпенка, (2000). Концентрації АКТГ та кортизолу достовірно підвищені та знаходяться у прямопропорційній залежності лише в групі вагітних із підвищеним ризиком виникнення пізнього гестозу, зі зниженим вмістом мелатоніну, що свідчить про збереження компенсаторних можливостей у вагітних цієї групи в ранніх термінах гестації. Крім цього, між показниками судинної резистентності (ІР, ІП та СДС) та вмістом мелатоніну в даній групі вагітних існує сильний зворотній взаємозв'зок (r – 0,98), таким чином, мелатонін вірогідно має вплив на судинну резистентність, призводячи до її зниження.

Слід підкреслити, що при подальшому спостереженні за вагітними було виявлено, що у вагітних, у яких на ранній термін гестації (12 – 25 тижнів) вміст мелатоніну складав 54,78 6,65 пг/мл (Іа підгрупа), у подальшому перебіг вагітності був фізіологічним протягом всього терміну гестації. У вагітних, у яких в 12 – 25 тижнів спостерігалась тенденція до зниження мелатоніну 33,453,74 пг/мл (Іб підгрупа), у майбутньому в термін вагітності 25 – 37 тижнів зниження прогресувало, до нього приєднались гіперкортизолемія та підвищення рівня АКТГ. Клінічно у таких вагітних відмічався розвиток пізнього гестозу. Таким чином, зниження вмісту мелатоніну можна розглядати як доклінічний фактор ризику розвитку пізнього гестозу.

На нашу думку, виявлені взаємовідношення мелатоніну, кортизолу та АКТГ при пізньому гестозі, можливо, слід розуміти наступним чином. Мелатонін виступає інгібітором продуктування АКТГ. У наслідок зниження концентрації мелатоніну виникає збільшення продукції АКТГ, який, у свою чергу, сприяє підвищенню секреції альдостерону, активізуючого в клітинах ниркового епітелію ферменти, що підвищують активність Na –насосу, та такі, що призводять до зростання реабсорбції Na і Cl у ниркових канальцях. У результаті виникає гіпернатріємія, яка тягне за собою збільшення осмотичного тиску, збудження осморецепторів, підсилення секреції антидіуретичного гормону. Як наслідок вказаних порушень є затримка води в організмі, перехід рідкої частини крові у міжклітинний простір, тобто з'являються набряки, знижується обсяг циркуляції крові, розвивається гіповолемія, тромбогеморагічний синдром, порушення мікроциркуляції, гіпоксія, ацидоз та цілий ряд інших патофізіологічних реакцій, які й формують синдром поліорганної недостатності при пізньому гестозі. Саме таким чином нам бачиться роль мелатоніну в етіопатогенезі пізнього гестозу.

Попередні дослідження встановили, що зниження концентрації мелатоніну в крові як у здорових вагітних, так і у вагітних із факторами ризику щодо розвитку пізнього гестозу може сприяти виникненню цього ускладнення, тобто мелатонін відіграє певну роль у патогенезі розвитку пізнього гестозу. Аденогіпофіз приєднується до складного патоморфологічного вузла пізніше, тобто підвищення рівня АКТГ зафіксоване в більш пізні терміни гестації, ніж гіпомелатонінемія, і не може виступати критерієм ранньої його діагностики.

Виходячи з вищевикладеного виникає висновок: всім вагітним, із метою прогнозування розвитку пізнього гестозу в термін гестації 12 – 25 тижнів, необхідно визначення мелатоніну у венозній крові, та у випадку його зниження до 33,45 пг/мл та нижче – проведення превентивної терапії з використанням препаратів мелатоніну.

У нашій роботі ми використовували препарат "ВІТА – мелатонін" виробництва "Київського фармацевтичного заводу", дозою 0,003г, за 30 хвилин до сну. Для визначення ефективності вказаного препарату в профілактиці пізнього гестозу всім вагітним IІб підгрупи в термін гестації 12 – 25 тижнів, у яких вміст мелатоніну був <33,45 пг/мл, протяго трьох тижнів було проведено превентивне лікування трьома різними методами (групи А, В, С):

Група А – 17 (27,0%) вагітних отримали превентивне лікування лише "ВІТА-мелатоніном" у дозі 0,003г за 30 хвилин до сну; група В – 17 (27,0%) вагітним було проведено лікування "ВІТА-мелатоніном" на тлі загальноприйнятого лікування пізнього гестозу, описаного нижче; група С – 18 (28,5%) вагітних, яким превентивна терапія пізнього гестозу проводилась загальноприйнятими методами, які містять: антиоксидант – вітамін Є – 100 мг тричі на добу, дезагрегант – курантил 0,025 г 3 рази на добу, спазмолітик – но-шпа – 0,04 г 3 рази на добу, полівітаміни – прегнавіт 1 капс. 2 рази на добу, гепатопротектор – ессенціале 600мг 3 рази на добу.

Групу співставлення склали 11 (17,5%) вагітних із зниженим вмістом мелатоніну, але в них не спостерігались фактори ризику щодо виникнення пізнього гестозу, яким превентивне лікування не проводилось, ці вагітні по суті були з Iб підгрупи.

За вагітними всіх клінічних груп проводилось динамічне спостереження протягом усього перебігу вагітності та до пологів, із повторним дослідженням мелатоніну та доплерометрією спіральних артерій, із метою з'ясування впливу препарату "ВІТА-мелатонін" на перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених.

Дослідження показників резистентності спіральних артерій матки та вмісту мелатоніну, АКТГ і кортизолу у вагітних вищеописаних груп було проведене до лікування препаратом "ВІТА – мелатонін" та в критичний термн гестації по виникненню пізніх гестозів (25 – 37 тижнів).

Обстежені вагітні всіх чотирьох груп відбирались за зниженим вмістом мелатоніну в крові. За іншими показниками: судинної резистентності, вмістом АКТГ та кортизолу, – вагітні з представлених груп також істотно не відрізнялись між собою (р>0,05). Їх середні показники виглядали наступним чином: ІР склав 0,39 0,02, ІП – 0,56 0,02; СДС встановлювало 1,69 0,09. Вміст гормонів: кортизолу - 367,4555,6 нмоль/л, АКТГ - 20,51,9 пг/мл, мелатоніну - 28,63,1 пг/мл.

Попередні дослідження встановили, що зниження концентрації мелатоніну в крові, як у здорових вагітних, так і з факторами ризику щодо розвитку пізнього гестозу, може сприяти виникненню цього ускладнення, тобто мелатонін відіграє певну роль у патогенезі розвитку пізнього гестозу.

За вагітними було встановлено динамічне спостереження протягом всього перебігу вагітності до пологів із повторним дослідженням мелатоніну та АКТГ.

В термін гестації 25 – 37 тижнів у всіх вагітних А та В підгруп (після лікування з використанням препарату "ВІТА – мелатонін"), у порівнянні з вагітними, які не отримали превентивного лікування, спостерігалось збільшення концентрації мелатоніну та зниження АКТГ (р<0,05). Ці зміни були яскравіше виражені у вагітних В групи (після лікування "ВІТА-мелатоніном" на тлі загальноприйнятого лікування). У 32 (94,1%) вагітних ніяких суттєвих побічних ефектів або ускладнень при прийомі препарату нами не зареєстровано. 2 (5,9%) пацієнтки з підвищеним ризиком розвитку пізнього гестозу скаржились на виникнення головного болю, у зв'язку з чим прийом ними препарату був припинений.

Слід зазначити, що у всіх вагітних зі зниженим вмістом мелатоніну в термін гестації 12 – 25 тижнів, які не отримали "ВІТА – мелатонін", у термін 25 – 37 тижнів з'явились ознаки пізнього гестозу.