LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль епіфізу та аденогіпофізу в перебігу вагітності з наступним виникненням пізнього гестозу

Так у вагітних С групи (після загальноприйнятого превентивного лікування) набряки спостерігались у 29,4% випадках, прееклампсія легкого ступеня – у 17,6%, середнього ступеня тяжкості в 11,8% жінок, у 41,2% вагітних - ознак пізнього гестозу не було. У вагітних без будь-якого превентивного лікування пізній гестоз перебігав наступним чином: у 18,2% - виникли набряки, 45,5% вагітних страждали на прееклампсію легкого ступеня, 27,3% - на прееклампсію середнього ступеня та 9,1% - на прееклампсію важкого ступеня. Серед вагітних А групи (після лікування "ВІТА – мелатоніном") у 64,7% випадках пізній гестоз не розвився, у 23,5% спостерігались набряки і лише у 11,8% - прееклампсія легкого ступеня. У вагітних В групи (після комплексного лікування "ВІТА-мелатоніном" на тлі загальноприйнятого лікування) ознак пізнього гестозу не з'явилось у 88,2% випадках і лише у 11,8% жінок виникли набряки вагітних.

Якщо розглянути якісну сторону отриманих даних, видно, що взагалі у вагітних А, В та С груп, після превентивного лікування, перебіг пізнього гестозу був значно легшим: у 15 (88,2 %) вагітних, у яких спостерігалось істотне зниження мелатоніну в сироватці крові, після комплексного профілактичного лікування "ВІТА-мелатоніном" та загальноприйнятими засобами (В група) не спостерігалось жодних проявів пізнього гестозу; не було зафіксовано жодного випадку генералізованих набряків, підвищення артеріального тиску та протеїнурії. Прояви пізнього гестозу у вагітних А групи, які отримали лікування лише "ВІТА-мелатоніном", були схожими з С групою вагітних, які одержали лише загальноприйняте лікування, але в порівнянні з останньою пізній гестоз не розвився в більшого відсотка жінок (64,7% та 38,9% відповідно).

Профілактичне лікування з використанням універсального адаптогену "ВІТА – мелатоніна" в групі вагітних зі зниженим його вмістом у крові дозволило поліпшити гормональний стан вагітних, їх адаптаційні можливості та попередити розвиток пізніх гестозів у 64,7 – 88,2% випадків у порівнянні з вагітними, які не отримали профілактичне лікування або отримали загальноприйняте лікування.

Таким чином, проведене дослідження показало, що мелатонін відіграє важливу роль у патогенезі розвитку пізнього гестозу, зниження його до 33,45 пг/мл у ранніх термінах гестації може бути прогностичним критерієм розвитку пізнього гестозу, тоді як аденогіпофіз, фетоплацентарний комплекс та наднирники реагують на більш пізніх стадіях розвитку даного ускладнення, тому на доклінічній стадії розвитку пізнього гестозу АКТГ, прогестерон, естрадіол та кортизол не можуть бути критерієм ранньої його діагностики. Проведення превентивного лікування вагітним зі зниженням вмісту мелатоніна в крові фармакологічним препаратом "ВІТА-мелатонін" може дозволити запобігти розвитку пізніх гестозів у 64,7% вагітних при використанні його в монотерапії та у 88,2% випадках при комплексній терапії із загальноприйнятими методами.


ВИСНОВКИ


У дисертації наведено нове вирішення наукового завдання, яке дозволило виявити особливості патогенезу пізніх гестозів на підставі вивчення функції епіфізу та аденогіпофізу, які надають можливість уже починаючи з 12 тижня вагітності прогнозувати виникненя цього ускладнення.

1. Епіфіз та аденогіпофіз відіграють важливу роль у перебігу вагітності, виступаючи гарантом гомеостазу і порушення в їх функціюванні призводять до такого ускладнення вагітності як пізній гестоз.

2. Аналіз у сироватці крові вагітних у 12 – 25 тижнів вмісту мелатоніну може використовуватись як засіб провіщання, доклінічної діагностики пізнього гестозу, і, якщо він нижче 33,45 пг/мл, треба діагностувати з великою долею ймовірності розвиток доклінічної стадії пізнього гестозу.

3. Гормональна картина вагітних із підвищеним ризиком виникнення пізнього гестозу характерізується такими гормональними зсувами як гіпомелатонінемія (<33,45 3,74 пг/мл), гіпоестрадіолемія (<232,45 22,4 пг/мл) та гіперкортизолемія (>489,5 76,1 нмоль/л).

4. Раннім діагностичним критерієм у виникненні пізнього гестозу є підвищення показників судинної резистентності спіральних артерій матки (індексу судинної резистентності, індексу пульсації та систоло-діастоличного співвідношення).

5. Між показниками судинної резистентності (ІР, ІП та СДС) та вмістом мелатоніну у вагітних із високим ризиком розвитку пізнього гестозу існує сильний зворотній взаємозв'зок, таким чином, мелатонін вірогідно має вплив на судинну резистентність, призводячи до її зниження.

  • Загальноприйняте превентивне лікування вагітних із групи підвищеного ризику щодо виникнення пізнього гестозу доцільно доповнити використанням препаратів мелатоніну, тому що у цих вагітних має місце істотне його зниження.

    7. Використання препарату "ВІТА-мелатонін" в якості превентивної монотерапії у вагітних з підвищеним ризиком виникнення пізнього гестозу здатне запобігти виникнення цього ускладнення в 64,7% випадках, тоді як у комплексному лікуванні з загальноприйнятими методами дозволило запобігти його розвитку у 88,2% випадках, а також суттєво зменшило частоту розвитку важких форм прееклампсії.



    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


  • Необхідно проводити комплексне обстеження вагітних у термін вагітності 12 – 25 тижнів із проведенням доплерометрії, визначенням вмісту мелатоніну, АКТГ, кортизолу та естрадіолу в крові.

  • Якщо показники мелатоніну в крові вагітної знаходяться нижче 33,45 пг/мл – діагностується доклінічна стадія пізнього гестозу.

  • Для покращення адаптаційних можливостей вагітних у групах підвищеного ризику з метою профілактики розвитку пізніх гестозів необхідне використання препарату "ВІТА – мелатонін" у дозі 0,003 г за 30 хвилин до сну протягом 2 тижнів на тлі загальноприйнятого лікування жінкам із зниженням даного гормону в крові, починаючи з 12 тижня вагітності.



    СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


  • Грищенко В.І., Ліпко О.П., Рубинська Т.В. Нові аспекти превентивного лікування пізніх гестозів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. – № 2. – С.65 – 68. (Автором зібрано фактичний матеріал, проведено статистичний аналіз, обгрунтовано висновки).

  • Грищенко В.И., Липко О.П., Рубинская Т.В., Потапова Л.В., Щербина И.Н. Новые подходы к исследованию патогенеза и диагностики прегестоза// Международный медицинский журнал. – 2004. – № 3. – С.114 – 116. (Автор провів аналіз літературних джерел, обгрунтував висновки).

  • Рубинська Т.В. Роль мелатоніну в діагностиці пізніх гестозів // Медицина сегодня и завтра. – 2004. – № 1. – С. 185 – 187.

  • Грищенко В.І., Ліпко О.П., Рубинська Т.В. Нові підходи до профілактики пізніх гестозів // Врачебная практика. – 2004. – № 5. – С. 69 - 72. (Автором зібрано фактичний матеріал, проведено узагальнення результатів та обгрунтовано висновки).

  • Рубинська Т.В. Роль епіфізу та аденогіпофізу у перебігу вагітності з наступним виникненням пізнього гестозу // "Медицина третього тисячоліття". Збірник тез до


  •