LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль епіфізу та аденогіпофізу в перебігу вагітності з наступним виникненням пізнього гестозу

конференції молодих вчених. – 2001. – С. 66 – 67.

  • Рубинська Т.В. Доклінічна діагностика пізніх гестозів // "Медицина третього тисячоліття". Збірник тез до конференції молодих вчених. –2002. – С. 123.

  • Грищенко В.І., Рубинська Т.В. "Спосіб доклінічної діагностики пізнього гестозу" // Винахід № 62517 А, Заявл. 07.04.2003; опубл. 15. 12. 2003. Бюл. №12. (Автором зібрано фактичний матеріал, проведено статистичний аналіз, обгрунтовано висновки).



    АНОТАЦІЯ


    Т.В. Рубинська. Роль епіфізу та аденогіпофізу в перебігу вагітності з наступним виникненням пізнього гестозу . – Рукопис.

    Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2005.

    Дисертація присвячена вивченню гормональної функції епіфізу та аденогіпофізу визначене провідне їх місце у перебігу вагітності, порушення в їх функціюванні призводять до такого ускладнення вагітності як пізній гестоз.

    Встановлено, що концентрація мелатоніну є цінним фактором у доклінічній діагностиці пізнього гестозу. Якщо його вміст у крові вагітних

    <33,453,7 пг/мл – перебіг вагітності ускладниться розвитком пізнього гестозу.

    Проведення профілактичного лікування вагітних із високим ризиком розвитку пізнього гестозу за допомогою універсального адаптогену – мелатоніна, в якості якого виступає препарат "ВІТА-мелатонін" на тлі загальноприйнятих методів, дозволяє попередити розвиток тяжких форм даного ускладнення, а в 88,2% випадках – повністю запобігти будь-яким його проявам.

    Ключові слова: пізній гестоз, мелатонін, епіфіз, аденогіпофіз, доплерометрія.


    АННОТАЦИЯ


    Т.В. Рубинская. Роль эпифиза и аденогипофиза в течении беременности с последующим развитием позднего гестоза . – Рукопись.

    Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Харьковский государственный медицинский университет, МЗ Украины, Харьков, 2005.

    Диссертация включает результаты комплексного клинико-инструментального, биохимического, допплерометрического и гормонального исследования 110 беременных, начиная с 12 –й недели беременности.

    Ранним диагностическим критерием в возникновении позднего гестоза является повышение показателей сосудистой резистентности спиральных артерий (индекса сосудистой резистентности, индекса пульсации и систоло-диастолического соотношения), но степень тяжести гестоза не зависит от этих показателей.

    На основе изучения гормональной функции эпифиза и аденогипофиза установлена их ведущая роль в поддержании эндогенного гомеостаза, что имеет важное значение в течении беременности. Нарушение в их функционировании влечет за собой развитие такого осложнения беременности как поздний гестоз.

    Гормональная картина беременных с повышенным риском возникновения позднего гестоза характеризуется такими гормональными изменениями как гипоэстрадиолемия, гиперкортизолемия и гипомелатонинемия.

    Нами установлено, что концентрация мелатонина является ценным фактором в доклинической диагностике позднего гестоза. Если его содержание в крови беременных < 33,45 3,7 пг/мл – беременность осложнится развитием позднего гестоза.

    Между показателями сосудистой резистентности и содержанием мелатонина в крови беременных с высоким риском развития позднего гестоза существует сильная обратная взаимосвязь, таким образом, мелатонин влияет на сосудистую резистентность, снижая ее.

    Патогенетически обоснована целесообразность включения в превентивное лечение беременных из группы повышенного риска по возникновению позднего гестоза препаратов мелатонина, потому что у этих беременных имеет место достоверное его снижение.

    Проведение профилактического лечения беременным с высоким риском развития позднего гестоза, начиная с 12 – 25 недели беременности, с помощью общепринятого лечения, дополненного универсальным адаптогеном – мелатонином, в качестве которого выступает препарат "ВИТА-мелатонин", позволяет предотвратить развитие тяжелых форм данного заболевания, а в 88,2% случаях – полностью предупреждает любые его проявления.

    Ключевые слова: поздний гестоз, мелатонин, эпифиз, аденогипофиз, допплерометрия.

    SUMMARY


    T.V. Rubinskaya. The role of epiphysis and adenohypophysis in progression of pregnancy with the subsequent development of late gestosis – Manuscript.

    The dissertation for a candidate of medical science degree, speciality 14.01.01. – obstetrics and gynaecology. – Kharkiv state medical university. – Kharkiv, 2005.

    Epiphysis and adenohypophysis are endogenous centers of adjusting because support circadian rhythms: resting-active cycles, menstrual function, pregnancy. There were explored the maternal plasma adrenocorticotropin and melatonin levels in normal human gestation in comparison with pregnants having risk factors of preeclampsia development. The authors determined that maternal plasma melatonin level could be valuable diagnostic criterion of pregestosis.

    We can maintain that concentration of melatonin is a valuable factor in preclinical diagnosis of late gestosis. If its content in pregnant's blood is less than 33,45 3,7 then the pregnancy will develop complications by development of late gestosis.

    The expediency of inclusion the preparations of melatonin in preventive treatment of pregnants from group with high risk of emergence of late gestosis is substantiated pathogeneticaly, because we can maintain that such pregnants have subsanial lowering of it.


    The realization of preventive treatment to pregnants with the high risk of development of late gestosis with the help of universal adaptogene – melatonin (preparation "VITA - melatonin") can stave off the development of heavy forms of this discare and in 88,2% cases it completely prevents all its displays.

    Key – words: late gestosis, melatonin, epiphysis, adenohypophysis, dopplerometria.




    СПИСОК СКОРОЧЕНЬ


    АКТГ – адренокортикотропний гормон

    ІП – індекс пульсації

    ІР – індекс резистентності

    СДС – систоло-діастоличне співвідношення











    Підписано до друку 15.09.05. Формат 60х84/16.

    Папір офсетний. Друк. Різографія.

    Умовних друк. Арк. 0,9. Тир. 100 прим. Зам. № 118-05

    Надруковано у друкарні ПП "С.А.Євлентьев"

    61176, м. Харків, вул. Велозаводська, 38. тел. 759-89-82.


  •