LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль ехосканування і термографії у визначенні стадій гострого пієлонефриту

ІНСТИТУТ УРОЛОГІЇ

ТА НЕФРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ



На правах рукопису


МЕЛЬНИК Володимир Якович


УДК 616.61-002.3-036.11-07


РОЛЬ ЕХОСКАНУВАННЯ І ТЕРМОГРАФІЇ У ВИЗНАЧЕННІ СТАДІЙ ГОСТРОГО ПІЄЛОНЕФРИТУ


14.01.06 - урологія







А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук



КИЇВ - 2000


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті урології та нефрології АМН України

Науковий керівник :

доктор медичних наук, професор

ПАСЄЧНІКОВ Сергій Петрович,

Інститут урології та нефрології АМН України,

завідувач відділення запальних захворювань нирок,

сечовивідних шляхів та чоловічих статевих органів.


Офіційні опоненти :

доктор медичних наук Стаховський Едуард Олександрович,

Інститут урології та нефрології АМН України,

завідувач відділення пластичної та відновної урології

доктор медичних наук, професор Пепенін Володимир Розумнікович,

Луганський державний медичний університет,

завідуючий кафедри урології

Провідна установа : Одеський державний медичний університет

ім.М.І.Пірогова, кафедра урології та нефрології

МОЗ України, м. Одеса

Захист відбудеться "20"червня 2000р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.615.01 при Інституті урології та нефрології АМН України.

Адреса : 04053, м. Київ-53, вул. Коцюбинського, 9а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституту.

Автореферат розісланий "19" травня 2000р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук М.І.Бойко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гострий пієлонефрит і особливо його гнійні форми займають особливе місце серед захворювань нирок і складають серйозну проблему в урології.

В останні роки відмічається зростання захворюваності гострим пієлонефритом. При цьому все частіше розвиваються гнійні форми ураження нирок. Цьому сприяє змінюваність вірулентності мікроорганізмів, порушення імунного статусу макроорганізму, що зумовлено широким застосуванням антибіотиків і цілим рядом несприятливих екологічних факторів. Дані обставини приводять до зміни характеру перебігу захворювання і клінічних проявів гострого пієлонефриту. Має місце тенденція до бурхливого прогресу захворювання з переходом в гнійну стадію вже в ході першої-другої доби від його початку.

Тяжкий перебіг, грізні ускладнення, труднощі в виборі тактики лікування гострого пієлонефриту зумовлені тим, що ще немає точних і при цьому доступних методів, які з високою діагностичною ефективністю дозволили б розмежувати серозну і гнійну стадії запалення. Одні із відомих методик мають низьку діагностичну ефективність, другі - не пристосовані для впровадження в широку практику, треті - неадекватно травматичні. При цьому більшість із них недостатньо специфічні, у зв'язку з чим не знаходять широкого застосування.

В останні роки одержують широке розповсюдження нешкідливі для людського організму неінвазивні методи обстеження - ехосканування і термографія. В умовах розповсюдження внутрішньолікарняної інфекції і необхідності зниження променевого навантаження на організм людини дане діагностичне направлення здається особливо актуальним.

Більшість авторів вказують на високу інформативність ультрасонографії при абсцесі нирки, який, однак, є рідкісною формою гнійного пієлонефриту. В той же час ехографічні ознаки карбункула нирки доволі суперечні [Ю.А.Пытель, И.И.Золотарев, 1985; В.С.Рябинский и соавт.,1986; М.И.Петричко, 1989], а апостематозний пієлонефрит взагалі не має яких-небудь специфічних ехографічних ознак.

Термографія забезпечує найбільш високу діагностику стадії гострого пієлонефриту з точністю 85-91 % [О.А.Тиктинский и соавт., 1986; С.П.Пасечников, 1990]тільки у хворих первинним пієлонефритом. Однак, така точність діагностики досягається тільки у хворих первинним пієлонефритом. У той же час при вторинних формах захворювання, що зустрічаються найчастіше, використання термографії з цією метою вважається малоефективним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках наукової теми "Розробка нового методичного підходу до лікування гострого пієлонефриту на базі корекції порушень енергообміну, перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної та калікреїн-кінінової систем з урахуванням стадії запального процесу" (шифр теми ОК 92.33.510 ).

Мета роботи : підвищення ефективності діагностики гострого пієлонефриту на основі визначення характерних ехографічних та термографічних ознак і їхнього використання в комплексі з загальноклінічними методами обстеження для визначення стадій запального процесу нирок.

Основні задачі дослідження :

  • Вивчити особливості структурних змін нирок при серозній і гнійній стадіях первинного і вторинного гострого пієлонефриту за даними ехосканування і визначити найбільш достовірні ехографічні критерії розмежування стадій запального процесу.

  • Вивчити за допомогою термографії характер змін теплових полів поперекової ділянки у хворих первинним і вторинним гострим пієлонефритом з серозною і гнійною стадіями захворювання і визначити найбільш достовірні термографічні критерії розпізнавання стадій запального процесу.

  • Визначити залежність показників лейкоцитирної формули гемограми, а також деяких її індексів від стадій гострого пієлонефриту і оцінити їх діагностичну ефективність.

  • Провести порівняльну оцінку діагностичної ефективності найбільш достовірних ехографічних, термографічних, гемато-логічних критеріїв диференціації гострого серозного і гнійного пієлонефриту і розробити алгоритми їх комплексного використання.

  • Оцінити діагностичну ефективність запропонованих алгоритмів діагностики стадій гострого пієлонефриту і розробити практичні рекомендації по їх використанню в клінічній практиці.

    Наукова новизна одержаних результатів :

  • Вперше на підставі вивчення особливостей структурних змін нирок при серозній і гнійній стадіях первинного і вторинного гострого пієлонефриту по даним ехосканування виявлені найбільш достовірні ехографічні критерії розмежування стадій запального процесу, яким являється максимальна товщина паренхіми нирок;

  • За допомогою термографії вивчено характер змін теплових полів поперекової ділянки у хворих первинним і вторинним гострим пієлонефритом з серозною і гнійною стадіями і виявлено найбільш достовірний термографічний критерій розмежування стадій - макси-мальний градієнт температури симетричних поперекових ділянок;

  • Вперше


  •