LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль жіночих статевих гормонів у патогенезі експериментальної ішемії мозку

19



МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Одеський державний медичний університет






АЛЬ АРАГ АЙМАН ГАБР



УДК 616.024.009-27.612.37



РОЛЬ ЖІНОЧИХ СТАТЕВИХ ГОРМОНІВ У ПАТОГЕНЕЗІ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ІШЕМІЇ МОЗКУ






14.03.04 - патлолгічна фізіологія




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук







Одеса - 1999






Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Одеському державному медичному університеті Мміністерства охорони здоров'я Уукраїни


Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Годлевський Леонід Семенович, Одеський державний медичний університет, професор кафедри нормальної фізіології




Офіційні опоненти:Дегтяренко Т. В. - доктор медичних наук, Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В. П. Філатова АМН України, ведучий науковий співробітник лабораторії імунології та патоморфології тканин

Тараненко В. Д. - доктор медичних наук, професор, Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова, завідувач кафедри фізіології людини та тварин:

Провідна установа:

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, кафедра патологічної фізіології, м. Донецьк:



Захист відбудеться 7 червня 1999 р. о 13-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському державному медичному університеті ( 270026, м. Одеса, пров. Валіховський, 2).


З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Одеського державного медичного

університету ( 270026, м. Одеса, пров. Валіховський, 3).



Автореферат розісланий 7 травня 1999 р.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

к.м.н., доцент Рожковська Н.М.




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Прoблема нейропротекції та пов'язані з нею підходи до фармакологічної корекції дегенеративних змін в головному мозку є важливим напрямком сучасної нейробіології. Одним із аспектів цього напрямку є ішемія нервової тканини, виникнення постішемічних функціональних порушень та розробка методів їх лікування [Бoлдырев А.А., 1995; Грoмoв Л.А., 1992; Ерин А.Н. и coавт, 1994; Pigott J.P. et al., 1988; Tortella F.C., 1993].

Виникнення ішемічного ураження мозку- інсульту з летальним виходом -може складати від 0,5 дo 2,0% в тoй час як частота його може перевищувати цей показник 2-5 разів [Г.В.Мoрoз,1988, Т.II; Fallis R.J.et al., 1984; Franceschini R. et al., 1994; Packer L. et al., 1995]. Медикаментозна терапія ішемічних ушкоджень мозку за допомогою синтетичних фармакологічних препаратів, яка застосовується сьогодні, націлена в основному на усунення судинних порушень гострої фази розвитку постішемічних проявів [Алекcандрoвcький Ю.А., Кюне Г.Э., 1988; Сучкoв В.В.,1988; Вейн А.М. і cпівавт., 1994]. Однак, і в разi термінової терапії, позитивна динаміка проявів захворювань спостерігається не більш, ніж у 30% nацієнтів [Авруцький Г.Я., Недува А.А., 1988]. Таким чином, існуючі методи фармакологічної корекції постішемічних змін з боку нервової тканини не можуть вважатися задовільними[Бoлдырев А.А., 1995; Franceschini R. et al., 1994].

Останнім часом пошук нових нейропротекторних препаратів здійснюється у тісному звязку з досягненнями в галузі ендогенних механізмів регуляції процесів дегенерації нейронів. Сьогодні встановлено, що за умов підвищеної продукції глюкокортикостероїдів зростає важкість ішемічного ураження мозку, збільшується летальність експериментальних тварин [Krugers H.J. et al., 1995; Stein-Behrens B.A. et al., 1994]. Ендогенні опіати, продукція яких тісно пов'язана з утворенням глюкокортикоїдів [Olson G.A. et al., 1989; 1993], також відіграють важливу роль у формуванні ішемічних порушень, здійснюючи як нейропротекторні ефекти через активацію каппа- рецепторів [Capdeville C. et al., 1986; Obana W.G. et al., 1988; Phillis J.W. et al., 1985], так і посилення нейротоксичних ефектів збуджуючих амінокислот агоністами - опіатних рецепторів [Lason W. et al., 1988].

Приймаючи до уваги більш високий вміст опіатних сполук в головному мозку жінок i більшу схильність у них до розвитку стресорних реакцій, і, таким чином, до підвищення вмісту глюкокортікостероїдів [Анищенкo Т.Г., Гудкoва Е.В., 1991], патогенез ішемії головного мозку представляється багатокомпонентним процесом [Гуляева Н.В., Ерин А.Н., 1995; Биленко М.В., 1989; Ерин А.Н. и соавт., 1994; Меерсон Ф.З., 1988]. Крім того, опіатна система є важливою у відношенні до регуляції продукцiї жіночих статевих гормонів, оскільки забезпечує центральне гальмування інкреції ГРФ [River C.et al., 1986; Xiao E.et al., 1989]. Встановлено, що вплив жіночих статевих гормонів забезпечує більшу стійкість до ішемічного пошкодження мозку [Paganini-H.A. et al., 1988] і застосування естрогенів на протязі менопаузи більш ніж вдвічі зменшує ризик виникнення летального наслідку при інсульті. Крім того, при введенні естрогенів також спостерігається зниження проявів хвороби Альцгаймера [Hagino N. Et al., 1994; Honjo H. et al., 1989; Fillit H. et al., 1986; Paganini-Hill A., Henderson V.W.,1994].

Важливим механізмом ішемічного пошкодження мозку є активація процесів перекисного окислення ліпідів [Бoлдырев А.А., 1995; Куклей М.Л. и соавт.1994; 1995], в якому жіночі статеві гормони також можуть відігравати суттєву роль [Андриевcкий А.Г., 1995; Бабаянц А.Р. и соавт., 1986; Бурлев В.А., и соавт., 1987; Меерсон Ф.З., 1988; Packer L. et al., 1995].

Однак, залишаються нез'ясованими ефекти жіночих статевих гормонів за умов експериментальної ішеміi мозку, не з'ясовані їх ефекти за умов моделювання нейродегенеративних змін шляхом використання агоністів збуджуючих амінокислот; не визначені особливості впливу стероїдних гормонів у поєднанні з антиоксидантами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є частиною комплексної НДР МОЗ України "Вивчити механізми хронічної епілептизації мозку на основі моделі фармакологічного кіндлінгу, з метою обгрунтування методів фармакологічної корекції" (№ держреєстрації 0196U001833).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи булo дослідження патогенетичних механізмів експериментальної ішемії мозку з визначенням ефектів диметилстільбестролу та прогестерону.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі:

  • вивчити особливості циклу неспання- сон у тварин, які перенесли тимчасову ішемію головного мозку, а також дослідити особливості цього циклу у ішемізованих тварин за умов використання


  •