LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль захисно-пристосувальних систем в патогенезі захворювань нирок у ліквідаторів аварії на ЧАЕС

42



НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ




ФЛЮНТ

Ігор Степанович


УДК 612.017.1:616.166.616-001.26-02




РОЛЬ ЗАХИСНО-ПРИСТОСУВАЛЬНИХ СИСТЕМ В ПАТОГЕНЕЗІ ЗАХВОРЮВАНЬ НИРОК У ЛІКВІДАТОРІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС


14.03.04 – патологічна фізіологія







Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук





КИЇВ – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті фізіології імені О.О. Богомольця НАН України


Науковий консультант:

доктор медичних наук, професор ІВАСІВКА Степан Васильович, Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, завідувач відділу експериментальної бальнеології


Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор БИЦЬ Юрій Вікторович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра патологічної фізіології, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор ДРАННИК Георгій Миколайович, Інститут урології та нефрології АМН України, завідувач лабораторії імунології, головний спеціаліст МОЗ України по клінічній імунології

доктор медичних наук, професор ГОЖЕНКО Анатолій Іванович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра патологічної фізіології, завідувач кафедри


Провідна установа: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України




Захист відбудеться 23.12.2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.198.01 при Інституті фізіології імені О.О. Богомольця НАН України ( 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 4)


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України ( 01024, м. Київ, вул. Богомольця, 4)




Автореферат розісланий 22.11. 2003 р.





Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.198.01,

доктор біологічних наук, професор Сорокіна-Марина З.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність.Чорнобильська катастрофа, на превеликий жаль, доповнила перелік контингентів хворих, які підлягають санаторно-курортному лікуванню і реабілітації, ще одним - потерпілими від її наслідків, зокрема ліквідаторами аварії та мешканцями радіаційно забруднених районів. Головні чинники катастрофи - малі дози іонізуючого випромінювання і хронічний психо-емоційний стрес - спричинили розвиток так званого "чорнобильського синдрому", кардинальною ознакою якого є ослаблення захисно-пристосувальних механізмів (Амірязян С.А., Філіпова С.М., Тихомирова М.Ю., 1997; Бажан К.В., 1998 ). Захисні механізми організму функціонують в рамках взаємозв'язаних систем: факторів неспецифічного захисту, факторів специфічного імунітету, гемостазу; з ними тісно спряжена каллікреїн-кінінова система. З іншого боку, загальновизнано, що імунна система складає із нервовою і ендокринною триєдину регуляторну систему організму, призначення якої полягає у підтриманні гомеостазу за умов несприятливих стосовно нього впливів ендогенних і екзогенних чинників фізичної, хімічної і біологічної природи.

Відомо, що уролітіаз обтяжується пієлонефритом у 50-100% хворих. Згідно з сучасними поглядами, виникнення та перебіг пієлонефриту визначається взаємодією інфекта із захисними механізмами організму. Проте, відсутня єдина думка про характер причинно-наслідкових відносин між ними. Згідно з першою концепцією, ослаблення антибактеріального захисту зумовлює розвиток інфекційного запального процесу, спричиненою умовно патогенною ендогенною мікрофлорою. За іншою концепцією мікроорганізми є джерелом низки факторів пригнічення неспецифічного захисту імунітету (Борисов І.А., 1995; Яковлєва Є.Б., Шахман Н.В., 2000).

На вказані захисні системи негативний вплив спричиняють ряд чинників, в тому числі малі дози радіації і стрес, дію яких зазнали учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). Є підстави вважати, що в основу патогенезу низки захворювань, зокрема урологічних, які у післяаварійний період розвинулись у ліквідаторів - завідомо "практично здорових" чоловіків 20-40 років, лежать порушення механізмів адаптації і захисту від інфекції.

Треба відзначити, що стан захисних систем у ліквідаторів, дійсно систематично відстежується, але без врахування їх взаємозв'язків як між собою, так і з ендокринним і метаболічним статусом організму. Проте саме це є особливо актуальним в світлі положення про інформаційно-прогностичну цінність визначення ступеню скорельованості параметрів імунного статусу, який суттєво відрізняється у здорових осіб та тих, що перебувають в фазах ремісії, латентного чи активного інфекційного процесу (Лєбєдєв К.А., Понякіна І.Д., 1990). Відсутні також дані про характер взаємозв'язків між сечовим синдромом, функціями нирок та станом захисних систем організму.

Дослідження впливу бальнеотерапії на курорті Трускавець на стан захисно-пристосувальних систем різних категорій потерпілих від наслідків чорнобильської катастрофи на момент початку нашої роботи мали фрагментарний характер і не містили аналізу провідних патогенетичних механізмів (Алєксєєв О.І., Попович І.Л., Панасюк Є.М. та ін., 1996).

З огляду на те, що система захисно-пристосувальних механізмів лежить в основі саногенезу (Тондій Л.Д., Васильєва-Лінецька Л.Я., 1995), цілком логічно, що препаратами вибору для реабілітації осіб чорнобильського контингенту вважаються адаптогени (Барабой В.А., 1995).. Багаторічними дослідженнями трускавецької наукової школи бальнеології доказана притаманність головним бальнеочинникам курорту Трускавець, передовсім біоактивній воді Нафтуся, адаптогенних властивостей (Івасівка С.В., 1997). Звідси випливає припущення про можливість потенціювання адаптогенної дії стандартного бальнеотерапевтичного комплексу курорту шляхом додаткового застосування інших адаптогенних засобів, зокрема рослинного походження. Актуальність цієї проблеми зумовлена тим, що у значної частини осіб цілковитої нормалізації параметрів захисно-пристосувальних механізмів традиційними методами досягти не вдається. Викладене зумовило появу нового напрямку досліджень на стику патофізіології, радіобіології, імунології, гемостазіології, адаптаційної медицини, бальнеології і фітотерапії, які впродовж 1993-2002 рр. проводилися трускавецькою науковою школою бальнеології.

Зв'язок