LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль захисно-пристосувальних систем в патогенезі захворювань нирок у ліквідаторів аварії на ЧАЕС

(a<0,05; b<0,01), під діагоналлю - табличні величини F0,95 чи F0,99 відповідно.

При застосуванні відібраних параметрів імунного статусу виявляються чіткіші розбіжності (оцінені за критерієм F Fisher.......0 між всіма спостережуваними групами, за винятком асептичного уролітіазу і ф. ремісії КПН (табл. 6).

Отже, на основі аналізу власних і літературних даних ми можемо стверджувати, що підтримання певного рівня імунітету дає змогу ліквідаторам, хворим на односторонній уролітіаз, стримувати розвиток опортуністичної інфекції в ураженій нирці. У випадках глибшої депресії імунітету розвивається, залежно від її вираженості, латентний або активний односторонній калькульозний пієлонефрит. Зменшення вираженості імунодисфункції (спонтанне чи індуковане лікуванням) сприяє затуханню запального процесу з переходом його в латентний чи в фазу ремісії. Проте зберігається імунодисфункція, спричинена факторами чорнобильської катастрофи.

Таблиця 7

Порівняльна характеристика показників гемостазу у різних груп ліквідаторів аварії на ЧАЕС


Параметр



Тр,

Г/л

ШАТ,

%

АТ,

%

КЧРП,

с

ПІ,

%

Фа,

мкМ/л

Фb,

бали

ЕТ,

бали

ТПГ,

хв

ЗФА,

%

Ht,

%

Група

n













Донори

(контроль)

20

Х

m

250

13

74

4

23,1

1,7

60,1

3,8

97,5

2,5

8,97

0,74

1,00

0,07

1,00

0,07

5,3

0,2

13,9

1,0

43,9

1,2

Уролітіаз

асептичний

30

Х

m

293

12

106

4*

28,3

1,6*

75,8

3,9*

93,0

1,7

8,67

0,50

1,72

0,12*

1,62

0,09*

6,0

0,3

18,2

1,0*

49,5

0,9*

КПН

латентний

20

Х

m

264

14

108

5*

22,4

1,6

78,4

5,1*

89,9

2,5*

9,59

0,85

2,00

0,07*

2,05

0,12*

7,5

0,7*

10,1

0,7*

46,9

1,2

КПН,

фаза ремісії

10

Х

m

293

21

111

8*

38,1

3,8*

75,5

6,2*

97,1

2,9

7,79

0,88

1,80

0,20*

1,70

0,15*

7,8

0,7*

30,6

3,1*

45,8

2,3

КПН,

активна фаза

10

Х

m

281

16

123

9*

32,6

3,3*

75,0

7,7

89,3

3,9

8,53

1,18

1,67

0,22*

1,56

0,17*

7,2

0,9*

23,5

2,4*

46,6

2,1

Примітки: 1. Х - середня величина, m - стандартна похибка.

2. Показники, вірогідно (p<0,05) відмінні від контрольних, позначені *.


Нами констатована різновекторність і різновираженість відхилень від норми досліджених показників гемостазу, притаманна хронічному синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (табл. 7). Вказана обставина робить вкрай необхідною інтегральну кількісну оцінку гемостазу. Виявлено, що максимальна вираженість тромбофілії має місце за відсутності пієлонефриту (D11=+1,11), з наступним її зменшенням в процесі розвитку латентного (+0,93) і активного (+0,69) запалення та реверсією (-0,60) при досягненні ремісії.

Міжсистемні і внутрішньосистемні взаємозв'язки параметрів захисних систем (імунної, фагоцитарної, гемостазу). Загальновизнано, що імунна система, поряд із нервовою і ендокринною, складає тріаду головних систем регуляції, призначення яких полягає у підтриманні гомеостазу за умов несприятливих впливів ендогенних і екзогенних чинників фізичної, хімічної і біологічної природи. Можна говорити про існування триєдиної регуляторної системи організму. Саме тісний і безперервний функціональний взаємозв'язок нервової, гормональної і імунної систем, зумовлює високу адаптаційну здатність організму. З іншого боку, імунна система є невід'ємною частиною функціонально цілісної захисної системи, утвореної, окрім неї, системами гемостазу, комплемента і каллікреїн-кініновою.

З метою аналізу взаємозв'язків між ними нами на підготовчому етапі були створені матриці коефіцієнтів лінійної кореляції між показниками гемостазу, з одного боку, та фагоцитарної, Т- і В-клітинної ланок імунітету - з іншого боку, окремо для кожної із груп ліквідаторів. На наступному етапі на основі таких матриць будувались гістограми модулей коефіцієнтів кореляції з використанням найуживаніших інтервалів, які характеризують градацію тісноти (сили) зв'язків: слабку (<0,3), помірну (0,3-0,5), значну (0,5-0,7), сильну (>0,7).

Нами запропонована власна модифікація аналізу. Його принцип полягає в тому, що по осі ординат відкладається величина коефіцієнта спряження (КС) між параметрами гемостазу, з одного боку, і фагоцитарної та Т,В-ланок, з іншого, а по осі абсцис - індекси D чи Т відхилення від норми цих ланок у кожній із груп ліквідаторів. Таким чином можна проаналізувати міру спряження гемостазу з імунітетом у різні фази патологічного процесу.

При АУ мінімально виражені відхилення параметрів Т- і В- ланок (активізація В-ланки врахована з протилежним знаком) асоціюються із мінімальним їх спряженням із параметрами гемостазу. Поглиблення імунодисфункції при розвитку на фоні уролітіазу латентного КПН супроводжується посиленням міри спряження гемостазу із Т- і В-ланками імунітету. За умов маніфестації запального процесу досягаються максимуми як імунодисфункції (депресії Т-ланки в поєднанні із активацією В-ланки), так і гемостазо-імунного спряження.