LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль змін верхніх дихальних та травних шляхів у первинній діагностиці аутоімунного тиреоїдиту та гіпотиреозу

дихальних та травних шляхів — з іншого. Отримані дані поглиблюють уявлення про патогенетичні механізми розвитку аутоімунного тиреоїдиту та гіпоти-реозу, доповнюють первинну симптоматику хвороб щитовидної залози.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Отримані дані дозволяють рекомендувати лікарям, передусім оториноларингологам та сімейним лікарям (за умови оволодіння методом непрямої ларингоскопії), скринінг-симптоми первинного добору осіб з підозрою на аутоімунний тиреоїдит та гіпотиреоз.

Рекомендовано використання в діагностиці аутоімунного тиреоїдиту і гіпотиреозу простих, доступних, інформативних діагностичних тестів-симптомів:

1. Гіперемії, набряку слизової оболонки глотки, особливо м'якого піднебіння і язичка.

2. Гіперплазії язикового мигдалика, ін'єкції судин на його поверхні.

3. Симетричного драглистого набряку голосових складок, і, в деяких випадках, слизової оболонки підголосникової ділянки при наявності помірної гіперемії та сухості слизової оболонки гортані.

Гіпотиреоз можна запідозрити при наявності драглистого набряку голосових складок, що іноді переходить на слизову оболонку підголосникової ділянки, задишки, дисфонії.

Простота і доступність запропонованих скринінг-тестів від-кривають можливість їх використання в умовах поліклініки. Своєчасне розпізнавання аутоімунного тиреоїдиту підвищує якість первинної діагностики, сприяє своєчасному лікуванню та зменшує частоту рецидивів цієї хвороби.

ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ У ПРАКТИКУ

На підставі матеріалів дисертаційної роботи опубліковано 11 праць, впроваджено 5 пропозицій.

Запропоновані скринінг-тести впроваджено в практику у ЛОР відділах Львівської обласної клінічної лікарні та клінічної лікарні Львівської залізниці, у Львівському обласному ендокринологічному дипансері, а також в ЛОР-відділі Івано-Франківсь-кої обласної клінічної лікарні та в ЛОР центрі Чернівецької обласної клінічної лікарні.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ

Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на засіданнях Львівських наукових товариств оториноларингологів і ендокринологів (1994-1995 рр.), на засіданнях кафедри оториноларингології Львівського державного медичного уні-верситету (1996 р.), на засіданнях лікарської комісії Наукового товариства ім. Шевченка (1994 р.); на VIII з'їзді оториноларингологів України (Київ, 1995 р.).; на Науково-практичній кон- ференції, присвяченій 75-річчю кафедри оториноларингології КМАПО (Київ, 1997 р.).

ПУБЛІКАЦІЇ

За результатами досліджень опубліковано 11 праць.



ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ДИСЕРТАНТА В ОТРИМАННІ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Вклад автора в отримання наукових результатів є основним і полягає у виборі насамперед обсягу і методів дослідження, в постановці мети та формуванні завдань, проведенні клінічних досліджень, аналізів і узагальненні результатів досліджень, в обгрунтуванні характерних симптомів як скринінг-тестів для діаг-ностики аутоімунного тиреоїдиту та гіпотиреозу, у підготовці матеріалів до друку.

CТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертацію викладено на 147 сторінках машинопису. Робота складається з вступу, огляду літератури, викладу методів клі-нічних досліджень, чотирьох розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури; її ілюстровано 18 таблицями та 8 ри- сунками. Покажчик літератури містить 303 джерела, з них 220 вітчизняних та країн СНД та 83 авторів далекого зарубіжжя.


ЗМІСТ РОБОТИ


Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети ми використовували клінічне обстеження, іму-нологічні та гістологічні методи дослідження.

Характеристика хворих. На першому етапі роботи проводили розширене клінічне обстеження 111 хворих на аутоімунний тиреоїдит, їх середній вік становив 42,5 р., серед обстежених переважали жінки — 81,1%. Контрольну групу складало 10 здорових осіб, середній вік яких був 31,5 р., всі вони мешкають в ендемічному щодо зобу районі.

У 34 осіб на час оториноларингологічного обстеження встановлено патологію щитовидної залози, 65 пацієнтів відібрано для обстеження в консультативній поліклініці на підставі виявлених змін у верхніх дихальних та травних шляхах, що давало підставу запідозрити аутоімунний тиреоїдит, або гіпотиреоз. У 1-му від-ділі хірургії ендокринних органів ЛОКЛ оглянуто та обстежено 28 осіб, у них було проведено хірургічне лікування з приводу вузлового еутиреоїдного зоба: солітарний вузол, багатовузловий зоб, аутоімунний тиреоїдит. Аутоімунне захворювання щитовидної залози може зустрічатися в поєднанні з системними ревматичними хворобами, такими як ревматоїдний поліартрит [В.Г.Се-ребряков, 1991]. З таких міркувань нами було відібрано в третьому ревматологічному відділі клінічної лікарні Львівської заліз-ниці обстежено 10 хворих на ревматоїдний поліартрит.

Клінічне дослідження. Усім хворим проводилось пальпаторне дослідження щитовидної залози. Окрім цього проводилось ультразвукове дослідження щитовидної залози, на підставі якого запідозрено аутоімунний тиреоїдит у 111 хворих, а у 12 — вузловий еутиреоїдний зоб, серед них: у чотирьох хворих — солі-тарний вузол, у восьми — багатовузловий зоб. Із спеціальних лабораторних досліджень проводилось дослідження рівня трийодтироніну (Т3), тироксину (Т4), тиреглобуліну (ТГ), тироксин-зв'язуючого глобуліну (ТзГ) за допомогою наборів радіоізо-топних реактивів РІА-ТГ-125 J, PIA-Т3-ПГ, РІА-Т4-ПГ (госп-розрахункового дослідного виробництва Академії Наук Бєла-русь). Титрів антитиреоїдних і мікросомальних антитіл визначали з допомогою наборів реактивів РІА-АТ-ТГ-125 J (госпрозрахун-кового дослідного виробництва Академії Наук Республіки Бєла-русь). Дослідження проводилось в радіоізотопній лабораторії з дотриманням "Норм радіаційної безпеки НРБ-76 і основних санітарних правил ОСП 72/80 роботи з радіоактивними речовинами і іншими джерелами йонізуючого випромінювання" [М. — Энергоиздат, 1981].

Гістологічне дослідження видаленої при операції тканини щитовидної залози. Видалену тканину щитовидної залози досліджу-вали гістологічно; шматочки для гістологічного дослідження витинали на межі вузлів та довколишніх тканин, препарати забарвлювали гематоксилін-еозином.

Оториноларингологічне дослідження. Хворим на аутоімунний тиреоїдит проводилось: орофарингоскопія, непряма мікроларин-госкопія, мікрофарингоскопія та фіброларингоскопія.

Мікрофарингоскопію здійснювали з допомогою хірургіч-ного мікроскопа ОМ-2 (з-д "Красногвардеец"), з фокусною відс- танню 400 мм, кратність збільшення — 4-6 разів. Непряму мікроларингоскопію здійснювали з допомогою того ж таки мікроскопа ОМ-2 і гортанного дзеркала. Фіброларингоскопію проводили апаратом фірми "Pentax FB-5H" за допомогою гнучкого фіброскопа.

Дослідження імунної системи. Відсотковий і абсолютний вміст Т- і В-лімфоцитів у крові (ЕАС-РОЛ і Е-РОЛ) визначали методом О.М.Чередеєва [1976], а Тс і Тх субпопуляцій — за А.С.Павлюх та співавт. [1982].

Рівень імуноглобулінів класів A, G, M у сироватці крові вивчали методом радіальної імунодифузії