LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль змін верхніх дихальних та травних шляхів у первинній діагностиці аутоімунного тиреоїдиту та гіпотиреозу

частини залози відзначалася виражена лімфоплазмоцитарна інфільтрація із змі-ною тиреоцитів і склерозом проміжної тканини.

Порушення в імунній та ендокринній системах вказували на аутоімунні зміни в організмі пацієнтів. Відзначено підвищен-ня рівнів Ig A, Ig M, а також незначне підвищення рівня Ig G: Ig A — 3,23 0,27 г/л при р<0,001, Ig M — 2,00 0,18 г/л при р<0,001, Ig G — 13,48 1,03 при р<0,08. Вміст циркулюючих імунних комплексів був збільшений в порівнянні з хворими контрольної групи та особами з еутиреоїдним багатовузловим зобом.

В системі клітинного імунітету виявлено зменшення загальної та абсолютної кількості Т-лімфоцитів за рахунок Т-хелперів та Та. Середні статистичні величини становлять: Тзаг — 58,00 2,84% при р<0,001, Табс — 854,6 83,4 кл/мкл при достовірності р<0,05, Та — 23,85 1,78% при ймовірності р<0,005, Тх — 24,57 0,43 при р<0,0001. Зниження рівнів В-лімфоцитів та підви-щення рівня Т-супресорів. Імунорегуляторний індекс був значно нижчим за норму.

У групі хворих на аутоімунний тиреоїдит проведено хірур-гічне лікування призвело до незначного зменшення аутоімунних зрушень вже на п'ятнадцятий день після операції. В гуморальній ланці імунної системи реєструвалося зниження рівня Ig A, нормалізація рівня Ig G при незначному збільшенні Ig M. Їх середні статистичні величини становили: Ig A — 1,60 0,80 г/л при достовірності р<0,000, Ig M — 1,90 0,13 г/л при р<0,001, Ig G — 12,30 0,52 при р<0,001.

Рівень циркулюючих імунних комплексів у післяоперацій-них хворих був значно зменшений у порівнянні з його рівнем до операції і становив 73,27 10,78 при р<0,01.

Порушення в Т-ланці імунної системи проявлялися у зменшенні абсолютної та відносної кількості Т-клітин і їх субпопуляцій Та, Тх та підвищенні Тс. Віідзначено зменшення рівня В-клітин. Середні статистичні значення становили: В — 15,15 0,89% при р<0,001, Bабс — 255,9 28,9 кл/мкл при р<0,007.

Отже, порушення імунного статусу у хворих цієї групи полягало в достовірному зниженні кількості і функціональної активності Т-клітин і підвищенні рівня імуноглобулінів та циркулюючих імунних комплексів; наявності антитіл до тиреоглобуліну та до мікросомальної фракції. На п'ятнадцятий день після операції відзначалися: зменшення рівня Ig A, нормалізація Ig G, зменшення рівня циркулюючих імунних комплексів, зменшення абсолютної та відносної кількості Т-клітин. На 15-й день післяопе-раційного періоду п'ятеро хворих після тотальної струмектомії скаржилося на: загальне нездужання, мерзлякуватість, сонли-вість, хрипкість голосу, набряки в ділянці верхніх повік. З боку верхніх дихальних та травних шляхів було відмічено такі зміни: набряк м'якого піднебіння і язичка, на тлі блідої слизової оболонки, незначне збільшення язикового мигдалика за рахунок однієї з його часток. Голосові складки були набряклі, драглисті на тлі сухості та блідості слизової оболонки. У двох хворих після струмектомії виник однобічний параліч внутрішніх м'язів гортані, через пошкодження під час операції поворотного гортанного нерва, в однієї хворої — однобічний параліч та парез з протилежного боку, зумовлений стисненням рубцевою тканиною гортанного нерва. У цих пацієнтів ларингоскопічно визначено набряк голосових складок у вигляді блідих драглистих овальних "подушок", розташованих симетрично, які звужували уже стенозовану голосову щілину. У всіх хворих набряки голосових складок зменшувались вже після перших днів замінної терапії, і, після добору оптимальної дози і частоти її застосування, цілком зникали. Слід відзначити, що голосові складки відразу ж реагували набряком як на збільшення дози препарату, так і на відмову від замінної терапії, тому їх зміни були найдоступнішими та наглядними орієнтирами для добору дози замінних ліків (тирео-комб, L-ти-роксин) і частоти їх застосування. Підсумовуючи наведені дані слід відзначити, що порушення функції щитовидної залози сприяють виникненню дефекту в імунній системі і розвиткові як аутоімунного тиреоїдиту й гіпотиреозу, так і змін у верхніх дихальних та травних шляхах.

Із обстежених 10 хворих на ревматоїдний поліартрит зміни щитовидної залози проявлялися через 1,5 року від початку хвороби.

Титр антитиіл до тиреоглобуліну та до мікросомальної фракції становив в середньому 1:80. З боку верхніх дихальних та травних шляхів були наявні такі візуальні зміни: ін'єкція язичка — у семи хворих, ін'єкція судин м'якого піднебіння — у трьох осіб. Набряк язичка спостерігався у двох пацієнтів з генералі-зованою формою ревматичного поліартриту. Майже у всіх хворих відзначалося збільшення язикового мигдалика. У половини пацієнтів язиковий мигдалик був настільки великим, що прилягав до язикової поверхні надгортанника; на його поверхні виступали збільшені часточки; ін'єкцію судин на поверхні мигдалика зафіксовано у 4 хворих. При ларингоскопії виявлено згрубіння голосових складок у двох осіб.

У хворих на ревматоїдний поліартрит були наявні зміни в системі гуморального імунітету — зниження ріівня Ig M та Ig G (відповідно складали Ig M — 1,40 0,18 г/л при р<0,02, Ig G — 11,69 1,12 при р<0,01), а рівень Ig A знаходився в межах норми. Рівень циркулюючих імунних комплексів був підвищений — 84,14 8,88 при р<0,01. Зміни клітинного імунітету були такими: Тзаг та Табс були нижчими за норму і відповідно складали: Tзaг — 56,43 3,09% при р<0,001, Табс — 1042,7 114,7 кл/мкл крові при р<0,001.

Зареєстровано порушення видового складу імунорегулятор-них клітин: підвищення рівня Тс та зниження рівня Та та Тх, середньостатистично це становить: Тс — 14,75 1,63 при p<0,008, Ta — 23,86 2,30% при р<0,005, Тx — 29,19 3,42% при р<0,008.

У В-системі імунітету було виявлено також зменшення рів-ня В-клітин.

У групі хворих через півроку після проведеного консервативного лікування відзначалася позитивна динаміка симптомів з боку верхніх дихальних та травних шляхів, яка призвела до нормалізації клініко-лабораторних показників (табл. 1).

Таблиця 1

Результати дослідження хворих на аутоімунний тиреоїдит

з гіпотиреоїдним станом за рівнем гормонів Т3, Т4 і ТзГ

після консервативного лікування



Показ-

n

Норма

Хворі на аутоімунний тиреоїдит

ник


M m

M mts

p

1. Т3

8

1,67 1,56 нмоль/л

1,51 0,01

1,51 0,03

<0,0001

2. Т4

8

101,5 39,5 нмоль/л

94,57 8,74

94,57 21,32

<0,005

3. ТзГ

8

19,25 3,25 мкг/мл

17,68 0,83

17,68 3,59

<0,05




Результати оториноларингологічного дослідження показали, що у хворих після проведеного лікування утримується лише незначне збільшення язикового мигдалика, отже