LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль і місце променевої терапії в комплексному лікуванні раку яєчників

Проаналізовано результати терапії 383 хворих на рак яєчників T1N0M0 – T2-3N0-1M1 (I–IV стадій за класифікацією FIGO), пролікованих у клініці Інституту медичної радіології ім. С.П. Григор'єва АМН України з 01.01.1985 р. до 01.06.2000 р.

Вік хворих варіював у діапазоні 14 – 83 років. Середній вік склав 50,913,95 року, медіана віку – 54,1 року.

Аналіз частоти зустрічальності різних стадій захворювання в наших дослідженнях показав, що хворі з Т1N0M0 стадією склали 14,1%, з Т2N0M0 – 25,6%, з Т3N0-1M0 – 40,2 %, з T2-3N0-1M1 – 20,1%. Загальна кількість хворих із поширеним процесом (Т3N0-1M0 і T2-3N0-1M1 стадії) склала 60,3%. Асцитна форма раку яєчників трапилась у 46,5% випадків.

У всіх хворих діагноз рак яєчників було верифіковано морфологічно. У 87,7% виявлені епітеліальні пухлини. На частку герміногенних пухлин і пухлин строми статевого тяжа припадало 1,1 і 10,9% відповідно.

Протипухлинну терапію в обсязі операції і хемотерапії одержали 243 пацієнтки, додаткове терапевтичне опромінення проведено 118, із них 2 хворі одержали тільки хемопроменеве лікування, 22 пацієнтки – тільки хемотерапію. Оперативне лікування в різних обсягах проведено 359 хворим, з яких у 164 пацієнток – в оптимальному обсязі, і в 195 – циторедуктивні операції, аж до біопсії пухлини чи сальника. Через тяжкий загальний стан, спричинений поширеним процесом, 24 хворих не одержували хірургічного лікування.

За відсутності макроскопічно резидуальної пухлини хемотерапію проводили ад'ювантним курсом у шість циклів з інтервалами 4 тижні за схемою СР. За наявності залишкової пухлини після циторедуктивних операцій чи в разі неможливості хірургічного втручання хемотерапію виконували за схемою САР/CP кожні 3 тижні у 6–10 курсів. Платиновмісні схеми використовували у 80% хворих. В окремих випадках – застосовували схему СМF або проводили монохемотерапію Тіо-Тефом чи циклофосфаном. Для порівняння ефективності використання променевої терапії в схемі комплексного лікування хворих на рак яєчників відносно результатів при застосуванні традиційних методів комбінованого лікування пацієнтів розподілили на 4 групи:

1-а група – основна – 43 хворі, відібрані рандомізовано, які одержували після оптимальної операції і хемотерапії ад'ювантний курс променевого лікування (Оопт+ХТ+ПТ). Пацієнток розподілили за стадіями у такий спосіб: T1N0M0 – 10; T2N0M0 – 21; T3N0M0 – 12 хворих. Медіана віку склала 52,4 року. У 81,4% хворих за даними гістологічного дослідження були виявлені епітеліальні пухлини.

2-а група – контроль до 1-ої – 121 пацієнтка, відібрана рандомізовано. Хворі були прооперовані в оптимальному обсязі й отримали тільки хемотерапевтичне лікування (Оопт+ХТ). Пацієнток розподілили за стадіями у такий спосіб: T1N0М0 – 44; T2N0М0 – 51; T3N0М0 – 26 хворих. Медіана віку склала 50,0 року. У 88,4% за даними гістологічного дослідження були виявлені епітеліальні пухлини.

3-я група – основна – 73 хворі, відібрані рандомізовано, з макроскопічною залишковою пухлиною різних обсягів після циторедуктивних операцій і хемотерапії з подальшим використанням терапевтичного опромінення (Оцит+ХТ+ПТ). Пацієнток так розподілили за стадіями: T2N0М0 – 13; T3N0-1М0 – 40; T2-3N0-1M1 – 20 хворих. Медіана віку склала 52,2 року. У 84,0% за даними гістологічного дослідження були виявлені епітеліальні пухлини.

4-а група – контроль до 3-ої – 122 пацієнтки з макроскопічною залишковою пухлиною різних обсягів після циторедуктивних операцій і хемотерапії (Оцит+ХТ), серед яких T2N0М0 стадія виявлена у 13, T3N0М0 – у 65, T2-3N0-1M1 – у 44 пацієнток. Медіана віку склала 54,0 року. Епітеліальні пухлини виявлені у 76,3% хворих за даними гістологічного дослідження.

Електронномікроскопічні дослідження проводили за стандартною методикою і аналізували за допомогою електронного мікроскопа ЭМ-125 Сумського ВО "Електрон" при прискорюючій напрузі 75 кВ.

Імунологічні дослідження проводили при первинному обстеженні хворого, наприкінці першого етапу лікування, через 6,0 і 12,0 місяця при використанні ад'ювантної програми комплексної терапії й наприкінці 3-го етапу та через 3 місяці у хворих із первинно невилікованим раком яєчників. Кров для імунологічних досліджень брали в ранкові години натще. Для оцінки стану імунітету були використані такі методики: визначення загальної кількості Т- і В-лімфоцитів за реакцією спонтанного розеткоутворювання з еритроцитами барана й миші відповідно; визначення кількості імуноглобулінів (IG) основних класів G, A і M методом радіальної імунодифузії за Манчіні; визначення рівнів циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) селективною преципітацією в 3,5%-ому розчині поліетиленгліколю 6000 спектрофотометричним методом і визначення фагоцитарної активності нейтрофілів периферичної крові методом завершеного фагоцитозу в прямому візуальному тесті з використанням умовно-патогенного штаму стафілокока 37В.

Рівень холестерину і тригліцеридів визначали ферментним методом за допомогою стандартних діагностикумів виробництва "DiaSystem Int." (Німеччина) в ті ж терміни.

На різних етапах обробки отриманої інформації нами були використані інтегрована система для комплексного статистичного аналізу STATISTICA 5.5А (система STATISTICA), програма EXCEL 2000, а також Word 2000.

Методика дистанційної променевої терапії хворих на рак яєчників. Клінічним обсягом при ад'ювантній променевій терапії є ложе вилученої пухлини і шляхи регіонарного метастазування.

До планованого обсягу включали ділянки малого таза, нижній відділ черевної порожнини і регіонарні лімфоузли: підчеревні (обтураційні), загальні й зовнішні клубові, бічні крижові, біфуркаційні, нижні парааортальні.

Ад'ювантна променева терапія була проведена 24 хворим T1N0М0 (7) – T2N0M0 (17) стадій раку яєчників без макроскопічних залишків пухлини після хірургічного втручання і полягала в застосуванні дистанційного опромінення на апараті "РОКУС-АМ" на ділянку малого таза зразу по закінченні післяопераційного курсу хемотерапії як складової першого етапу лікування даної категорії хворих, або через 2 тижні, якщо пацієнтку прооперовано в іншому лікувальному закладі.

Дистанційну гамма-терапію таким хворим проводили в статичному режимі опромінення з двох протилежних передньо-задніх полів до досягнення сумарної осередкової дози (СОД) у точках А і В – 30 Гр при розмірі поля 14 х 18 см чи 16 х 20 см у залежності від конституціональних особливостей пацієнток. Кути поля перекривалися свинцевими блоками для зменшення дози на ділянку тазо-стегнових суглобів і кишечника. Застосовували опромінення й у руховому режимі методом двоосьової ротації. Відстань між осями коливання – 6 см, кут хитання 200. Розміри полів 6 х 18 або 6 х 20 см, опромінювали щодня обидва поля.

Межі полів: верхня – на рівні верхнього краю 4-го поперекового хребця; нижня – на рівні середини чи нижнього краю лобкового зчленування; бічні – обмежені стінками таза. Розрахунок дози проводився на