LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль імунних, аутоімунних та метаболічних розладів у патогенезі дифтерії та їх корекція

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО





ПОЛУКЧИ Олександр Костянтинович



УДК 616.931-008.9-092-097-036.8-085.272




Роль імунних, аутоімунних та метаболічних розладів упатогенезі дифтерії таїх корекція




14.03.13 - інфекційні хвороби





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук









КИЇВ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України

Науковий консультант:

доктор медичних наук, професор Малий Василь Пантелійович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри інфекційних хвороб


Офіційні опоненти:


доктор медичних наук, доцент Дубинська Галина Михайлівна, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією



доктор медичних наук, професор Мірошниченко Валентин Павлович, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри інфекційних хвороб



доктор медичних наук, професор Бондарєв Лев Самуїлович, професор кафедри інфекційних хвороб Донецького державного медичного університету ім. О.М. Горького МОЗ України


Провідна установа:


Одеський державний медичний університет МОЗ України


Захист відбудеться "__26_"___травня_____2005 р. о _1100_ годині на засіданні спеціалізованної вченої ради Д 26.614.01 по захисту докторських дисертацій при Інституті епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України (01015, м. Київ, вул. Січневого повстання, 23).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України

Автореферат розіслано 26.04.2005 р.


Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук


В.В.Кононенко

Загальна характеристика роботи


Актуальність теми. З початку 90-х років в Україні різко підвищився рівень захворюваності на дифтерію. Цьому сприяло зниження колективного імунітету внаслідок невиконання календаря профілактичних щеплень, екологічні та соціально-економічні фактори, міграція населення з країн де поширена захворюваність на дифтерію (Ж.І. Возіанова і співавт., 1993; А.М. Щербинська, 1995; Т.В. Лобода, 1995; А.І. Мостюк, 1996) Завдяки прийнятим заходам, з кінця 90-х років намітилася тенденція до зниження захворюваності на цю інфекцію (Є.В. Демиховська, 2000; А.Ф. Фролов, 2002). Але складні соціально-економічні умови життя більшості населення, що призводять до зниження опору до інфекційних захворювань, циркуляція збудника серед людей, виникнення нових риботипів збудника (епідемічно актуальних штамів) не виключають можливості майбутнього зростання захворюваності (Ж.І. Возіанова, 1996; 2000; С.Ю. Комбарова, 2002).

Згідно сучасних уявлень про патогенез дифтерії вважається, що головним його чинником є екзотоксин C. diphtheriae, який активує захисні системи організму - запалення та імунітет (Ж.І. Возіанова, 1996; Л.С. Бондарєв і співавт., 1998; В.П. Мірошніченко і співавт., 1998; А. Pappengeimer, 1997). Від преморбідного стану зазначених систем та їх зворотної реакції на дію токсину збудника залежить розвиток клінічної форми захворювання, тяжкість його перебігу, розвиток можливих ускладнень (С.О. Крамарєв і співавт, 1998; Ж.І.Возіанова, 2000). Особливості синдрому ендогенної інтоксикації при дифтерії пов'язані як із екзотоксикозом, так із глибокими метаболічними розладами, тяжкість яких здатна перевищувати адаптаційні можливості людського організму та обумовлювати високий рівень летальності (5 - 10%) (О.М.Зінчук і співавт., 1998).

Слід зазначити, що різні ланки патогенезу дифтерії вивчаються вже протягом останніх років (А.І Мостюк і співавт., 1996; В.В Іванова і співавт., 1997; Г.М. Дубинська, 1998). Але деякі, на наш погляд, важливі питання патогенезу та їхня роль у розвитку адаптаційних можливостей організму залишаються не до кінця з'ясованими, що зокрема потребує подальшого дослідження.

Відомо, що патологічний процес при дифтерії багато в чому залежить від першого етапу, а саме взаємодії збудник - макроорганізм. В цей період особливе значення має стан місцевого імунітету. Невивченою залишається можлива залежність формування клінічних форм дифтерії від стану секреторного імунітету ротоглотки.

При вивчені імунопатогенезу дифтерії та її ускладнень недослідженими залишаються процеси аутоімунізації, які виникають в результаті порушень системної взаємодії між імунокомпетентними клітинами (Г.М. Драннік, 1999). В останні роки вивчалася імовірність активізації аутоімунних процесів при дифтерії (І.А. Бережнова і співавт., 1998; К.І. Чепілко, 2003), але не до кінця з'ясованими залишаються механізми та час їх розвитку, роль в уражені внутрішніх органів та виникненні ускладнень.

Імунологічні розлади, що виникають при інфекційних захворюваннях тісно пов'язані з біохімічними процесами (Г.М. Драннік, 1999). В останні роки показано важливе значення середньомолекулярних олігопептидів (СМО) та оксиду азоту (NO) в патогенезі інфекційних захворювань в тому числі і дифтерії (Л.Л. Громашевська, 1998; Л.І. Ратнікова, 1999, Ю.І. Гринаш, 2000; А.І. Мостюк, 2002). Вони здатні пригнічувати синтез ДНК, ферменти дихального ланцюжка мітохондрій, активність Т-лімфоцитів, активізувати процеси перекисного окислення ліпідів (ПОЛ). Але їхній вплив на імунну систему та розвиток аутоімунних процесів, зв'язок з ускладненнями у хворих на дифтерію, потребують подальшого вивчення.

Універсальним патогенетичним механізмом є протеоліз, який відіграє важливу роль у системі зсідання крові, активації системи комплементу, запаленні та імунній відповіді (К.М. Веремеєнко та співавт., 1988). Накопичено достатньо відомостей про протеолітичні системи крові та інгібітори протеїназ, їх роль при багатьох захворюваннях різного генезу, в тому числі і при інфекційних (Є.Д. Молюк, В.В. Гебеш, 1987; В.В. Чаленко, 1990). Але при дифтерії процеси протеолізу в органах не вивчалися.

Таким чином, комплексна оцінка глибини токсикозу, метаболічних та імунних розладів дозволить більш детально з'ясувати патогенетичні механізми формування патологічного процесу при дифтерії, надасть можливість оцінювати тяжкість перебігу, прогнозувати розвиток ускладнень, оптимізувати тактику