LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль імунних, аутоімунних та метаболічних розладів у патогенезі дифтерії та їх корекція

**

2,4230,096 * **

4,74

ДМ+ДНН (n=12)

0,5790,014 * ** ***

2,1980,107 * **

3,79

Контроль (n=25)

0,2160,025

1,9130,110

8,85


Примітка: - достовірність різниці результатів з контролем; *- достовірність різниці результатів з хворими без ускладнень; ** - достовірність різниці результатів з хворими з міокардитами; ***- достовірність різниці результатів з хворими з нефрозонефритами.


Таким чином, метаболічна інтоксикація, що розвивається у хворих на дифтерію, ґрунтується на підвищені рівня середньомолекулярних олігопептидів в крові пропорційно тяжкості захворювання. Надмірне накопичення СМО в крові вказує на розвиток ускладнень, а зниження співвідношення СМО сеча/кров свідчить про розвиток нефрозонефриту.

При вивчені іншого показника метаболічних розладів - нітроксидемії було встановлено, що в гострий період захворювання, при усіх клінічних формах дифтерії рівень NO2- вірогідно перевищував показники контрольної групи: при легких формах у 2,7 рази (p<0,001), при середньої тяжкості - у 3,4 (p<0,001), при тяжких - у 4,7 рази (p<0,001) (табл. 4).

У періоді ранньої реконвалесценції у хворих на легкі та середньої тяжкості форми нітроксидемія продовжувала зберігатися, середній показник якої порівняно з таким у здорових осіб відрізнявся високою статистичною достовірністю (p<0,001). При тяжких формах рівень NO2- залишався достатньо високим та статистично відрізнявся від результатів, що були отримані у хворих на легкі (p<0,001) та середньої тяжкості форми (p<0,01).

У подальшому, в періоді пізньої реконвалесценції у хворих з легкими формами рівень NO2- знижувався порівняно з таким у гострий період, але все ще перевищував контроль у 2,1 рази (p<0,05). У хворих середньої тяжкості також відбувалося зниження цього показника відносно гострого періоду. При тяжкому перебігу концентрація оксиду азоту в періоді пізньої реконвалесценції також знижувалась, але перевищувала контроль у 2,6 рази та статистично відрізнялась (p<0,01) від такої у групах з легкими та середньої тяжкості формами.


Таблиця 4

Вміст NO2- (ммоль/л) у сироватці крові у хворих на дифтерію

Строки обстеження

Клінічні форми

(тижні)

Легкі (n=35)

Середньої тяжкості (n=30)

Тяжкі (n=37)

1

16,500,67 *

20,340,88* **

28,670,98 * ** ***

2

12,110,71 *

15,480,57 * **

22,430,83 * ** ***

3

8,340,63 *

11,810,29 * **

15,740,37 * ** ***

4

-

8,810,25 *

12,280,22 * ***

5

-

-

9,250,41 *

Контроль (n=16)

6,030,50


Примітка: * - вірогідність розбіжностей результатів порівняно з контролем; **- вірогідність розбіжностей результатів порівняно з легкими формами; ***- вірогідність розбіжностей результатів між середньої тяжкості та тяжкими формами.


Було вивчено зв'язок розвитку ДМ та ДНН із рівнем нітроксидемії. Встановлено, що середні значення стабільних метаболітів NO2- у групах з ускладненнями значно (р<0,05) відрізнялися від контролю, перевищуючи його при ДМ у 4,9 рази, при ДНН - у 4,4 рази та ДМ+ДНН - у 5,3 рази (табл. 5).

Таблиця 5

Показники в сироватці крові у хворих на дифтерію з ускладненнями (ммоль/л)

Підгрупи хворих

Рівень NO2-

Без ускладнень (n=11)

13,712,61

ДМ (n=13)

29,931,62 *

ДНН (n=11)

26,542,18 *

ДМ+ДНН (n=24)

32,122,14 *

Контроль (n=16)

6,030,50


Примітка: - достовірність різниці результатів з контролем; *- достовірність різниці результатів з хворими без ускладнень; ** - достовірність різниці результатів з хворими з міокардитами; ***- достовірність різниці результатів з хворими з нефрозонефритами.


Між рівнем NO2- та показниками СМО у крові існував помірний позитивний кореляційний зв'язок (p<0,05). Це свідчить про те, що підвищення в крові вмісту NO2-, як і СМО також відбиває величину ЕІ, вказує на зростання тяжкості перебігу та можливі ускладнення. На підставі визначення рівня NO2- нами були запропоновані критерії тяжкості перебігу (патент України "Спосіб діагностики тяжкості перебігу дифтерії" № 43688 А від 17.12.2001 р.).

Ознайомившись з динамікою рівня NO2- у хворих на дифтерію, можна вважати, що його підвищений вміст має потенційну небезпеку виходячи з його цитотоксичної активності, здатності утворювати токсичні метаболіти (вільні гідроксильні радикали, пероксинітрит). Ушкоджуючи мітохондрії клітин пероксинітрит викликає викид з них цитохрому С, який ініціює посилення синтезу проапоптотичного протеїну р53, білків теплового шоку. Гіперпродукція таких речовин може призводити до поглиблення тяжкості перебігу захворювання, навіть інфекційно-токсичного шоку. Крім того, пероксинітрит має здатність порушувати структуру ДНК, пошкоджувати лізосоми та мембрану клітини, що призводить до їх загибелі. NO2- розглядають як "отруту" для імунної системи, особливо клітинної ланки (М.О. Віноградов, 1997).

Таким чином, у хворих на дифтерію спостерігається порушення метаболізму оксиду азоту, що виражається в підвищенні показників NO2- в сироватці крові. Ступінь накопичення NO2- пропорційна тяжкості хвороби, розвитку ускладнень. Визначення показників NO2- можна вважати додатковим критерієм в оцінці тяжкості перебігу дифтерії. Між рівнем СМО та NO2- існує виражений прямий кореляційний зв'язок, що свідчить про залежність активності синтезу СМО від концентрацій NO2-.

Враховуючи вплив на імунну систему СМО та NO2-, вважали за доцільне вивчити стан імунітету у хворих на дифтерію.


Гуморальний імунітет у хворих на дифтерію

Аналіз показників місцевого імунітету в ротоглотці хворих залежно від клінічної форми показав, що його зміни залежали від тяжкості процесу та мали різну направленість. У хворих з легкими формами вже в гострий період відзначалося значне порівняно з контролем підвищення у слині рівня sIgA та активності С3 комплементу та ЦІК- у 1,4 рази, 2,7 рази та, відповідно (p<0,05). У цей період у хворих з формами середньої тяжкості зазначені показники підвищувалися слабкіше - у 1,1 та 2,1 рази, 3,2 рази, відповідно. При тяжких формах у гострому періоді відбувалося зниження