LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль імунологічних і психоемоційних порушень при екземі та їх корекція в ході наступної комплексної терапії

23

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ





ЗАХЕР КІРАВАН





УДК 616.521-097-085+616.89-008.44-02





Роль імунологічних
і психоемоційних порушень
при екземі та їх корекція в ході наступної комплексної терапії




14.01.20. – шкірні та венеричні хвороби





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук










Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України.


Науковий керівник


доктор медичних наук Федоренко Олександр Євгенович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, доцент кафедри шкірних та венеричних хвороб;


Офіційні опоненти:


доктор медичних наук, професор Глухенький Борис Тихонович, провідний співробітник відділу професійної патології Інституту медицини праці АМН України;


кандидат медичних наук, доцент Федорич Павло Володимирович, Українська військово-медична академія, доцент кафедри військової загальної практики і сімейної медицини;




Захист відбудеться 01.10.2008 р. о 15-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.003.02 при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, Центральна міська лікарня, корпус 2 (аудиторія кафедри шкірних та венеричних хвороб).




З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (03680,
м. Київ, вул. Зоологічна, 1).



Автореферат розісланий 01.09.2008 р.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор С.Г. Свирид

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Питання контролю захворюваності алерго-дерматозами в цілому і екземою зокрема, причини їх зростання, особливості лікування і профілактики широко обговорювалися і обгово-рюються на багатьох міжнародних і національних наукових конфе-ренціях і нарадах. На них наголошувалося, що ці захворювання вже стали достатньо серйозною медико-соціальною проблемою здоров'я на-селення в більшості промислово розвинених країн, а у ряді їх набули характеру справжніх епідемій. Їх безперервне зростання на тлі широкого і масового застосування різноманітних новітніх медикаментозних засобів дає підставу вважати, що вже існуючі методи суто медикаментозної терапії навряд чи зможуть корінним чином вирішити цю проблему. За оцінками різних авторів [Б.И. Каруна, 1989; Б.Т. Глухенький,
С.А. Грандо, 1990; Ю.Б. Коваленко, 2001; М.О. Дудченко, Л.І. Дуденко, К.В. Васильєва, 2004], частота захворювання саме екземою серед всіх інших дерматозів коливається в межах 8-17%, а серед хворих стаціонарів екзематозні ураження шкіри спостерігаються взагалі у 35-38%, тобто більш ніж у третини пацієнтів. Відомі нам результати наукових досліджень [H.C. Williams, C. Robertson, A. Steward et al., 1999;
Г.М. Стасюк, 2002] різних ланок патогенезу екземи дають право вважати найбільш прийнятною думку, яка свідчить про комплексний характердисфункції багатьох систем людського макроорганізму, що страждає на екзему. І в зв'язку з цим нам вважається можливим і доцільним погодитись з думкою тих дослідників [Г.М. Стасюк, 2002; А.Б. Рахманов, А.А. Абдурашидов, З.З. Хакимов, 2001; Н.К. Никулин, Г.А. Пантелеева, К.В. Дмитренко, 2000; I. Kinkelin, S. Motzing, M. Koltenzenburg еt al., 2000], що розглядають екзему як генетично обумовлений хронічно-рецидивуючий дерматоз мультифакторного етіопатогенезу.

На підставі численних доповідей і повідомлень представників національних медичних служб ВООЗ було офіційно визнано, що боротьба з розповсюдженням алергодерматозів є не тільки суто медичною проблемою, а такою, що реально і істотно змінює якість життя хворих. Інакше кажучи, був зроблений висновок, що причини зростання такого роду захворюваності населення потрібно шукати шляхом комплексних досліджень особливостей як їх клінічного перебігу, імунологічного статусу, так і мотиваційних критеріїв поведінки пацієнтів після появи клінічних симптомів у хворих різних груп населення залежно від віку, соціального походження, освітнього рівня, соціальних умов життя, сімейного стану, рівня доходів і ряду інших чинників. Саме такий підхід до вивчення екземи, як нам здається, дозволить не тільки прояснити можливі умови виникнення варіантів її клінічної течії, але і комплексно визначити напрями корегуючої терапії як порушеної ланки імунної системи, так і психосоціального статусу таких пацієнтів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертація виконана відповідно з планом науково-дослідної роботи кафедри дерматології і венерології Національного медичного універ-ситету імені О.О. Богомольця і є фрагментом комплексної теми "Розробка нових методів діагностики і лікування хронічних дерматозів і інфекцій, які передаються статевим шляхом" (державний реєстраційний номер 0105U006874). Здобувач є співвиконавцем науково-дослідної роботи кафедри, виконуючи її окремі фрагменти.

Мета дослідження. Комплексне вивчення з обгрунтуванням показань до застосування нового імунокорегуючого препарату поліок-сидоній разом з уточненням як базових характеристик психоемоційного реагування хворих істинною та мікробною екземою, так і самооцінки ними якості життя.

Задачі дослідження.

1. Дослідити імунологічні особливості кількісного і якісного складу лімфоцитів периферичної крові хворих мікробною і істинною екземою, що дасть можливість визначити методи имунокорегуючої терапії.

2. Співставити характер лікувального імунокорегуючого ефекту препарату поліоксидоній при мікробній та істинній екземі, дати патогенетичне обгрунтування новому методу комплексної терапії цих дерматозів.

3. Уточнити особливості психоемоційного реагування хворих екземою в ході комплексного лікування та співставити їх динаміку з показниками соматичного та