LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль інтерферону-2 альфа в патогенезі експериментального епілептичного синдрому (експериментальне дослідження)

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ






НЄНОВА Оксана Миколаївна




УДК 616.853-092.9.615.37



РОЛЬ ІНТЕРФЕРОНУ-2 бЛЬФА В ПАТОГЕНЕЗІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЕПІЛЕПТИЧНОГО СИНДРОМУ

(експериментальне дослідження)


14.03.04 – патологічна фізіологія




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук







Одеса – 2007







Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Одеському державному медичному університеті МОЗ України.


Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Годлевський Леонід Семенович

Одеський державний медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри біофізики,

інформатики та медичної апаратури.


Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

ШандраОлексій Антонович

Одеський державний медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри нормальної фізіології.


доктор медичних наук, професор

КлименкоМикола Олексійович,

Харківський державний медичний університет

МОЗ України, завідувач кафедри патологічної фізіології


Провідна установа: Інститут ендокринології та обміну речовин

ім. В.П. Комісаренка АМН України, відділ

ендокринології, репродукції та адаптації, м. Київ


Захист дисертації відбудеться "15" травня 2007 року о 1100 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.01 при Одеському державному медичному університеті (65026, м. Одеса, пров. Валіхівський, 2)


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університету (65026, м. Одеса, пров. Валіхівський, 3).


Автореферат розісланий "_13___" _квітня________ 2007 р.


Вчений секретар

спеціалізованої ради
к. мед. н., доцент Годован В. В.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Імунологічні фактори, зокрема система цитокінів, займають важливе місце серед факторів, які є важливими ланками патогенезу різних форм епілептичного синдрому [Арушанян Э. Б., Бейер Э. В., 2004; Степаничев М. Ю., 2005; Baccala R. et al., 2005].Для дії препаратів інтерферону 2-альфа (ІФН-2б) характерним є розвиток центральних ефектів [Kamei S. et al., 2002; Bonaccorso S. et al., 2002]. Зокрема, визначено, що при гострому застосуванні ІФН-2б виявляються його дофаміноміметичні ефекти, в той час як тривале використання, навпаки, спричиняє виснаження дофамінових систем та формування депресивного стану [Каркищенко Н. Н. и соавт., 1999; Wichers M., Maes M., 2002]. У дослідах на щурах було встановлено, що ІФН-2б викликає стимуляцію дослідницької активності в тесті "відкрите поле", має антистресорний вплив, (що спостерігалось на мишах-самцях лінії C57BL/6 при моделюванні емоційно-больового та теплового впливів), а також викликає зниження чутливості до больових подразників у мишей, що визначалось у тесті вісмикування хвоста, який занурювали в гарячу воду [Каркищенко Н. Н. и соавт., 1999].

У пацієнтів, яким з приводу гепатиту призначали тривале використання ІФН-2б, спостерігались судомні прояви [Мицура В.М., 2003; Nawa H., Takahasi M., Patterson P. H., 2000]. У той же час, згідно з даними Dabbagh O. et al. (1997), можливим є припинення резистентних судом, асоційованих з цитомегаловірусною інфекцією або енцефалітом Расмуссена під впливом препаратів інтерферону. Таким чином, питання щодо участі ІФН-2б в механізмах контролю судомної готовності мозку є нез'ясованим і потребує подальшого дослідження. Необхідним є вивчення ефектів ІФН-2б на моделях епілептичного синдрому, які відтворюють особливості хронічного епілептогенезу. Однією з подібних моделей є коразол- індукований кіндлінг, який сьогодні широко використовується як для дослідження патогенезу епілептичного синдрому, так і для з'ясування механізмів нейротропної дії різних чинників [El-Abhar H. S. et al., 2003; Erakovic V. et al., 2003; Shandra A. A. et al., 2006]. Слід зазначити, що ця модель до останнього часу не застосовувалася для вивчення залежних від системи інтерферону патогенетичних механізмів виникнення та розвитку епілептиформних проявів.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційна робота пов'язана із фрагментом планової науково-дослідницької роботи кафедри біофізики, інформатики та медичної апаратури Одеського державного медичного університету, затвердженої МОЗ України, за темою "Вивчити дію фізичних факторів на головний мозок лабораторних тварин" (№ державної реєстрації 0102U006583), у якій дисертант був співвиконавцем.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи стало з'ясування ролі ІФН-2б в патогенезі епілептичного синдрому, який відтворений у процесі формування хронічного коразол-індукованого епілептогенезу.

Відповідно до мети були поставлені такі задачі дослідження:

  • Визначити вплив ІФН-2б на біоелектричну активність головного мозку інтактних щурів.

  • Встановити вплив ІФН-2б на прояви абсансної епілепсії на моделі раннього періоду формування коразол-провокованого кіндлінгу.

  • Встановити вплив ІФН-2б на судомні реакції у тварин з коразоловим кіндлінгом у віддаленому періоді його розвитку, провокованому застосуванням коразолу та каїнової кислоти.

  • З'ясувати ефекти препарату "Лаферон" на кіндлінгову епілептичну активність за умов блокування бета-адренореактивних структур обзиданом.

  • З'ясувати вплив ІФН-2б на цикл спання-неспання у кіндлінгових щурів.

  • Визначити ефекти внутрішньомозкового застосування ІФН-2б (лімбічні структури та ретикулярна частина чорної речовини) на епілептогенну збудливість мозку.

  • Визначити стан антиоксидантної системи крові за показниками вмісту тіол-дисульфідних груп, а також відновлених та окислених форм аскорбінової кислоти у щурів із застосуванням ІФН-2б як самостійно, так і на тлі введення обзидану.

    Об'єкт дослідження — патофізіологічні механізми модельованого епілептичного синдрому.

    Предмет дослідження — патогенетичні механізми розвитку та припинення епілептичного синдрому, які здійснюються за участю ІФН-2б.

    Методи дослідження — нейропатофізіологічні, біофізичні, нейрофармакологічні, статистичні.

    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено, що під впливом ІФН-2б у щурів в ранній стадії кіндлінг-синдрому, який формували шляхом застосування підпороговї дози коразолу, спостерігається пригнічення характерних для абсансної епілепсії комплексів спайк-хвильової активності в корі головного мозку більш ніж в два раза. Вперше показано, що за умов застосування бета-адреноблокатора обзидану протиепілептичний ефект ІФН-2б посилюється. Вперше з'ясовано, що під впливом ІФН-2б виникає прискорене формування міжпівкульних парних корелятивних взаємовідношень, характерних для періоду спонтанного пригнічення комплексів


  •