LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль кальцію в структурно-функціональних змінах тканин за умов гіперхолестеринемії

це відкрита зверху пластикова камера розміром 90х90х60, дно якої розграфлено на 16 квадратів [Gray, 1974]. Під час досліду кожну тварину садовили в центр відкритого поля і реєстрували горизонтальну рухову активність (кількість перетнутих твариною квадратів) і дослідницьку активність (число заходів тварини в центральні квадратики) [Саркисов, Куликов, Коломейцева, 1996].

2.6. Визначення мембранного потенціалу ендотелію аорти

Дослідження проведені на ендотелії аорти щурів всіх груп на 21 тижні з початку експерименту. Мембранний потенціал (МП) ендотелію реєстрували методом перфорованого patch-clamp у режимі фіксації струму [Marchenko, Sage, 1993; Бондаренко, Сагач, 1996]. Ацетилхолін додавався в суперфузуючий розчин у концентрації 2 мкМ.

2.7. Дослідження скоротливої активності ізольованих препаратів артерій

Реєстрували скоротливу активність ізольованих препаратів черевної ділянки аорти і черевного стовбуру (на 21 тижні експерименту) [Блаттнер и колл., 1983]. Скорочення реєстрували за допомогою електрофізіологічного устаткування (Конструкторське бюро інституту фізіології ім. О.О. Богомольця, Україна). Вазоактивні речовини (норадреналін - 1*10-5 моль/л, адреналін - 5*10-5 моль/л, ацетилхолін - 1*10-4 моль/л) перфузували по проточній системі з постійною швидкістю 2-3 мл/хв..

2.8. Визначення частоти серцевих скорочень і її змін за умов експерименту

Дослідження ЧСС у щурів всіх груп проводились в один і той же час, вранці за допомогою поліграфу П6Ч-01 (блок РКВ). Вимірювання ЧСС проводилось поверхневим датчиком пульсу у хвостовій артерії.

2.9. Мікроскопічне дослідження тканин

Для дослідження забирали аорту, серце, печінку, мозок та скелетний мяз. Після фіксації, зрізи тканин фарбували гематоксилін-еозином [Медведєв, 1969]. Фарбування сполучнотканних елементів робили за допомогою методу Маллорі (у модифікації Слінченко) [Саркисов, Перов, 1996]. Всі пофарбовані зрізи поміщали в полістирол і вивчали під мікроскопом Р-16. Частина експериментального матеріалу була досліджена морфометрично методом системної стереометрії по Г. Г. Автанділову з використанням гніздового квадрату площею 2500 мкм2 [Автандилов, Яблучанский, Губенко, 1981].

2.10. Статистична обробка отриманих результатів

Аналіз результатів проводили з використанням аналітичних програм Origin 6.0 Professional і статистичного пакету програм Exel. Результати представлені як середні значення і середньоквадратична похибка при обсязі вибірки n. Вірогідність розбіжності між значеннями визначали за t-критерієм Стьюдента. Відмінності, отримані за методом парних порівнянь оцінювали як достовірні при Р<0,05. Крім того розраховувався коефіцієнт кореляції (r) і його помилку (Sr).


Результати досліджень та їх обговорення


Динаміка рівня загального холестерину і ХС ЛПВЩ при моделюванні екзо- і ендогенної гіперхолестеринемії.

Аналіз динаміки рівня загального ХС крові у щурів контрольної групи показав наявність незначних плавних коливань, що були в межах фізіологічної норми, яка становить 1,00 – 2,60 ммоль/л [Трахтенберг и соавт., 1991] (рис. 1).

При тривалому введенні тваринам холестерину ззовні (група 2), його рівень в сироватці крові залишався в межах фізіологічної норми впродовж перших 12-ти тижнів (максимальне значення цього показника складало 2,29+0,24 ммоль/л, Р>0,05). Стійке, статистично вірогідне підвищення рівня ХС (в 1,4-1,8 разів) у тварин цієї групи спостерігалось тільки через 15 тижнів, що співпадає з даними інших авторів, які вважають, що щури є резистентними до надлишку екзогенного холестерину, а тому у них важко моделювати аліментарну ГХС [Лопухин, Арчаков, Владимиров, 1983; Климов, Никульчева, 1984, 1995].

У щурів з відтвореною ендогенною ГХС рівень загального ХС крові збільшувався значно швидше: вже на третьому тижні від початку експерименту він перевищував його вміст у тварин контрольної групи в 3,5 рази, максимальне його збільшення спостерігалось через 12 тижнів (6,95+0,24 ммоль/л, Р<0,05) і підтримувалось до кінця експерименту.


Рис. 1. Динаміка рівня загального холестерину в сироватці крові щурів 1, контрольної групи, 2 групи – тварини з аліментарною ГХС та 3 групи – тварини з ендогенною ГХС. По вісі абсцис – час від початку досліду, тижні; по вісі ординат – концентрація холестерину в сироватці крові, ммоль/л.


Рівень загального ХС був у 2,5 рази вищий за той, який спостерігався у тварин, що отримували екзогенний холестерин. Застосовані нами кондиціонуючі дози NaCl не змінювали динаміку рівня загального ХС в крові тварин в умовах зооконфліктної ситуації, але збільшували його вміст на 16-18 %.

В зв'язку з тим, що в крові ссавців ХС знаходиться у складі ліпопротеїдних комплексів, за допомогою яких здійснюється його транспорт, їх визначення є досить інформативним. Встановлено, що більша частина ХС сироватки крові у чутливих до нього тварин знаходиться у складі ліпопротеїдів низької і дуже низької щільності (ХС ЛПНЩ і ХС ЛПДНЩ). Навпаки, у резистентних до ХС тварин, до яких відносяться щури, транспортерами ХС значною мірою є ліпопротеїди високої щільності (ХС ЛПВЩ) [Климов, Никульчева, 1999], що зумовило саме їх вивчення в проведеному нами дослідженні. На цей час чіткої відповіді на питання про ліпідний спектр крові у щурів в умовах ендогенної ГХС немає. Результати, які отримані за умов стресу різного генезу досить суперечливі [Панин, 1983; Гавриш и колл., 1999; Пшенникова, 2001; Никонов, 2002], що, певною мірою, зумовлено видовими відмінностями тварин. Проведений нами аналіз показав (табл. 1), що при ендогенній ГХС відсоток ХС ЛПВЩ від рівня загального ХС статистично вірогідно збільшувався вже на початку експерименту: через 3 тижні він складав 71,67+5,59 % (Р<0,05), на відміну від його значення у контрольних щурів (54,47+3,61%). Його прогресивне збільшення тривало 12 тижнів, і максимальне значення становило 92,16+10,65 % ( P<0,05).

Таблиця 1

Динаміка вмісту ХС ЛПВЩ у сироватці крові щурів контрольної групи (1)

і в умовах розвитку ендогенної гіперхолестеринемії (3) (M+m, N=134)

Примітки:

*- вірогідність змін показника у порівнянні з відповідним контролем при рівні значимості Р<0,05.


Через 15 тижнів він починав поступово знижуватись до значень, які були навіть нижчими від таких у контрольних тварин. Отже, при ГХС зміни відсотку ХС ЛПВЩ від рівня загального ХС мали двофазний характер: в першу половину дослідження їх відсоток статистично вірогідно збільшувався, а в другій половині статистично вірогідно зменшувався.

Структурні зміни досліджених органів при аліментарній і ендогенній гіперхолестеринемії.

Аналіз морфологічної структури аорти, серця, печінки, мозку і посмугованого м'яза у щурів із тривалим (21 тиждень) підвищеним рівнем ХС в крові виявив його ушкоджуючий вплив в тій чи іншій мірі на всі досліджені органи, але в найбільшій мірі ушкоджувались аорта і печінка. Так, якщо у тварин контрольної групи аорта мала класичну будову, кількість клітин в її стінці дорівнювала 6,80+0,29 на 2500 мкм2, то у тварин з аліментарною ГХС стінка аорти була потовщеною за рахунок набряку і склерозу. Ендотелій був набряклим, місцями десквамованим. Еластичні мембрани витончені, дещо