LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль клінічних і соціальних чинників у виникненні суспільно небезпечних дій психічно хворих

"Hand-тест" ( B.Bricklin, Z.Pictrowsky, E.Wagner, 1962) в адаптацiї Т.М.Курбатової та О.I.Муляр (1995), якi дозволили оцiнити схильнiсть до вiдкритої агресiї, ступiнь особистiсної дезадаптацiї, тенденцiю до вiдходу вiд реальностi, наявнiсть психопатологiї, ВДНI - опитувальника А.Басса та А.Даркi для дiагностики показникiв i форм агресiї (ВДНI, Buss, Durkee, 1957) в адаптацiї А.К.Осницького (1998) (Д.Я.Райгородський, 1998) i SANS- шкали для оцiнювання негативних розладiв у психiчно хворих у спiвставленнi з середньою тривалiстю госпiталiзацiї в стацiонарi. Групою порiвняння були психiчно хворi, що перебувають на лiкуваннi ОПКЛ м.Донецька i тi, що не перебувають на спецоблiку як соцiально небезпечнi.

Таким чином, хворих було подiлено на три групи: 1 група - хворi, що перебувають на примусовому лiкуваннi (54 особи), 2 група - хворi, що перебувають на спецоблiку (34), 3 група - група порiвняння (40), складена з хворих, нозологiчна та статево-вiкова приналежнiсть яких структурно вiдповiдає складовi 2-х основних груп.

Основну частину осiб, визнаних неосудними за обидва перiоди, за даними клiнiко-епiдемiологiчного дослiдження, склали хворi на шизофренiю ( 72,8% (I) i 63,0% (II) - p>0,05). Наступне мiсце посiдають хворi на iншi психічні розлади (13,5% (I) i 19,6% (II)), потiм - на розумову вiдсталiсть (7,4% (I) i 10,6% (II)), психотичні розлади внаслідок вживання алкоголю (5,3%(I) i 4,3%(II) i гострі та транзиторні психотичні розлади (1,0% (I) i 2,5% (II)) (p>0,05 вiдповiдно).

Встановлено значне зростання частоти СНД серед хворих на гострі та транзиторні психотичні розлади, на розумову вiдсталiсть, а також iншi психічні розлади (p<0,02) з тенденцiєю до її подальшого збiльшення. Серед iнших категорiй хворих статистично значущих вiдмiнностей за цим показником вiдзначено не було (p>0,05).

У процесi дисперсiйного аналiзу встановлено iстотнi вiдмiнностi в механiзмах суспiльно небезпечних дiй, здiйснюваних психiчно хворими. В осiб з продуктивними розладами вони визначаються, головним чином, змiстом та iнтенсивнiстю хворобливих переживань, у той час як реалiзацiя суспiльно небезпечних дiй у хворих з дефiцитарними розладами може вiдбуватися й пiд впливом несприятливих соцiальних умов.

Одержанi в результатi дослiдження вiрогiднi змiни структури СНД психiчно хворих свiдчать про вплив соцiальних умов не тiльки на їх кримiногенну активнiсть, а й на характер здiйснених ними делiктiв. Це насамперед стосується значного збiльшення (p<0,01) кiлькостi порушень паспортного режиму та випадкiв бродяжництва серед психiчно хворих (до вилучення цих статей з Кримiнального кодексу України - Закон вiд 7 липня 1992 року). Показним є також вiрогiдне зростання (p<0,01) дiй проти суспiльної та особистої власностi серед розумово вiдсталих осiб, яке вiдображує пiдвищену ймовiрнiсть таких злочинiв в умовах соцiально-економiчної нестабiльностi в суспiльствi.

Результати соцiально-демографiчного дослiдження дозволяють видiлити такі соціальні чинники, що призводять до вчинення СНД:

- низький рiвень їх суспiльно-корисної активностi;

- порушення iнтерперсональних вiдношень i конфлiктнiсть;

- наявнiсть у хворих кримiнального досвiду в минулому;

- зловживання алкоголем i алкогольне сп'янiння пiд час здiйснення СНД.

Результати порiвняльного дослiдження показали вiрогiдне зменшення питомої ваги тих, хто працює (p<0,05), i збiльшення кiлькостi осiб без певного роду зайнятостi (p<0,05) серед хворих що здiйснили СНД. Разом з вiрогiдним збiльшенням частки бездомних серед контингенту осiб, що вивчався (p<0,05), вищевказанi чинники свiдчать про роль соцiальної дезадаптацiї психiчно хворих у формуваннi їх суспiльно небезпечної поведiнки.

Виявленi соцiально-демографiчні вiдмiнностi психiчно хворих, якi здiйснили СНД у 1994 i 1981 роках, є вiдображенням несприятливої соцiально-економiчної ситуацiї, що склалася в країнi i виявилася в зниженнi рiвня та погiршеннi якостi життя значної частини населення, до якої, у першу чергу, належать особи, якi страждають психiчними захворюваннями.

Синдромальних вiдмiнностей серед осiб, що здiйснили СНД у порiвнюваних групах не виявлено - p>0,05 ( таблиця 1).

Питома вага хворих з продуктивними синдромами (паранойяльним, галюцинаторно-маячним, кататонiчним, депресивним, манiакальним, дисфоричним, порушеної свiдомостi) склала 39,85% (I) i 38,02% (II) - p>0,05; з дефiцитарними (постпроцесуальним психопатоподiбним, шизофренiчнi змiни особистостi, дементним, олiгофренiчним - 60,15% i 61,98% вiдповiдно в обох групах (p>0,05). Таке спiввiдношення не узгоджується з традицiйним уявленням про найбiльшу суспiльну небезпеку хворих з продуктивними розладами. Можливо, що вiдносно невелика кiлькiсть хворих з позитивною симптоматикою є наслiдком певного професiоналiзму медперсоналу психiатричних установ, своєчасної госпiталiзацiї пацiєнтiв. У той же час, велика питома вага осiб з переважанням дефiцитарної симптоматики може свiдчити про недостатню увагу психiатричної служби до цього контингенту, який виявляє виражену схильнiсть до здiйснення СНД.


Таблиця 1

Синдромальний склад хворих, що здiйснили СНД i визнанi

неосудними в 1981 i 1994 р.р.

Синдроми.

1-я група

2-я група


абс.

вiдн,%

абс.

вiдн,%

1.Паранойяльний

4

3,25

4

3,31

2.Галюцинаторно-маячний

37

30,09

35

28,92

3.Кататонiчний

2

1,63

2

1,65

4.Депресивний

1

0,81

2

1,65

5.Манiакальний

2

1,63

1

0,83

6.Дисфоричний

1

0,81

1

0,83

7.Розлади свiдомостi

2

1,63

1

0,83

8.Постпроцесуальний

психопатоподiбний

29

23,56

25

20,66

9.Шизофренiчнi змiни особистостi

13

10,57

12

9,92

10.Дементний

19

15,45

20

16,53

11.Олiгофренiчний